Постанова № 17888255, 12.07.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2011                                                                                           № 10/97

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Агрикової О.В.

суддів:           Сухового В.Г.

          Чорногуза М.Г

при секретарі судового засідання Шапконюк Ю.О.,

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 12.07.2011року,

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київгаз»

на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011року

у справі №10/97 (суддя Котков О.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Київгаз», м. Київ,

до житлово-будівельного кооперативу «Нептун», м. Київ,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, -

встановив:

02.03.2011року ПАТ «Київгаз»(далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ЖБК «Нептун»(далі – відповідач) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.05.2011року у справі №10/97 у позові ПАТ «Київгаз»до ЖБК «Нептун»відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, ПАТ «Київгаз»звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011 року у справі №10/97 скасувати та прийняти нове, яким позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст.96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч.2 ст.96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2011року у справі №10/97 апеляційну скаргу ПАТ «Київгаз»на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011року у справі №10/97 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 12.07.2011року.

В судовому засіданні 12.07.2011року представник позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив спірне рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2011року між позивачем (постачальник) та відповідачем (одержувач) було укладено договір №7051604 (далі –договір, а.с.9-10), предметом якого є постачання природного газу, технічне обслуговування і ремонт газопроводів, газового обладнання житла, яке знаходиться на балансі або в оперативному розпорядженні відповідача, перелік якого зазначається в додатку № 1 до договору, та їх оплата.

Постачальник зобов’язувався постачати природний газ, проводити технічне обслуговування та ремонт газопроводів, газового обладнання житла, яке знаходиться на балансі або в оперативному розпорядженні одержувача, а останній - забезпечувати до 10 числа наступного за звітним місяця оплату переданого природного газу та наданих послуг (п.1 договору).

Позивач зазначає, що свої зобов’язання за договором він виконав в повному обсязі, що підтверджується відсутністю будь-яких претензій та зауважень з боку одержувача.

Також позивач зазначає, що відповідач з січня 2009року по травень 2010року взяті на себе зобов’язання не виконував, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість, яка станом на травень 2010року становить 9073,32грн.

Пунктом 2 ст.614 Цивільного кодексу України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

З наведеної норми вбачається, що в цивільному праві діє презумпція вини особи, яка допустила порушення зобов’язання. Це означає, що така особа буде вважатися винною у порушенні і сама має довести відсутність своєї вини. Презумпція вини в цивільному праві діє без будь-яких відступів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за спірний період спожито 101563,64м3 газу на загальну суму 53991,23грн.

Згідно п.2.9 договору, якщо одержувач користується послугами КП«ГІОЦ»з розщеплення платежів, щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця повинен був забезпечувати надходження до транзитного рахунку КП«ГІОЦ»грошових коштів мешканців.

З довідки КП«ГІОЦ»(а.с.43) слідує, що в спірний період на рахунок позивача зараховано грошових коштів у загальній сумі 36895,10грн.

Також, згідно розрахунку позовних вимог (а.с.11-13) позивачем враховано в суму боргу відповідача пільги та субсидії окремих мешканців у загальному розмірі 6074,67грн.

Таким чином, за підрахунком колегії суддів апеляційного господарського суду, борг відповідача перед позивачем становить: 53991,23грн. - 36895,10грн. - 6074,67грн. = 11021,46грн.

Згідно п.2.9. договору відповідач зобов’язувався: якщо відповідач користується послугами КП«ГІОЦ»з розщеплення платежів, щомісячно, до 10 числа наступного за звітним місяця, забезпечувати надходження з транзитного рахунку КП«ГІОЦ»грошових коштів мешканців квартир –безпосередніх споживачів газу; якщо відповідач не користується послугами КП«ГІОЦ»з розщеплення платежів, щомісяця, до 10 числа наступного за звітним місяця, перераховує на рахунок позивача суму, яку сплатили мешканці квартир за спожитий газ.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Відповідачем не надано суду доказів в порядку ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження здійснення розрахунку з позивачем за отриманий від нього обсяг газу в повному обсязі, а тому висновком місцевого господарського суду про відмову в позові в цій частині підлягає скасуванню, а зазначені позовні вимоги задоволенню.

При цьому, стягненню з відповідача підлягає 9073,32грн. (як заявлено в позові), а не 11021,46грн., оскільки в силу ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог за відсутності клопотання заінтересованої сторони.

Висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем не виставлялись відповідачеві платіжні вимоги-доручення на оплату вартості спожитого газу (п.1.4. договору), що є підставою відмови в позові, спростовується положенням п.2.9. договору, згідно якого сторонами чітко погоджено строки оплати газу –до 10 числа наступного за звітним місяця.

При цьому, відповідно до п.2.10 договору одержувач взяв на себе зобов’язання вжити всіх необхідних заходів для забезпечення надходження оплати за спожитий газ мешканцями квартир і у випадку несплати коштів у строк зобов’язався отримати їх шляхом стягнення заборгованості з боржників через суд.

Отже, умовами укладеного між сторонами спору договору саме на відповідача покладено обов’язок стягнення з мешканців будинку, які мають заборгованість перед позивачем за спожитий газ. Відповідачем не надано суду доказів виконання умов п.2.10. договору, чим допущено порушення зобов’язань за договором.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України). Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нарахування позивачем на суму боргу відповідача 3% річних та інфляційних є законним та обґрунтованим.

Враховуючи зазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду, керуючись ст.ст.103, 104 Господарського процесуального кодексу України, скасовує рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011року у справі №10/97 та приймає нове рішення суду про задоволення позову повністю.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції розподіляє судові витрати.

Керуючись статями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

постановив:

1.          Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київгаз»на рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011року у справі №10/97 задовольнити повністю.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 16.05.2011року у справі №10/97 скасувати повністю.

3.          Прийняти нове рішення суду, яким позов задовольнити повністю.

4.          Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Нептун»(02154, м.Київ, Русанівська набережна, 20, ідентифікаційний код 22870405) на користь публічного акціонерного товариства «Київгаз»(01103, м. Київ, вул.Кіквідзе, 4, літера Б, ідентифікаційний код 03346331) 9073,32грн. богу, 919,25грн. інфляційних збитків, 337,01грн. 3% річних, 103,30грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 51,65грн. державного мита за подання апеляційної скарги та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6.          Справу №10/97 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Агрикова О.В.

Судді                                                                                          Суховий В.Г.

                                                                                          Чорногуз М.Г