Рішення № 17886608, 04.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/22304.08.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Реле"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реле-Інвест"

про стягнення суми боргу - 47 469 392,88грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю №241/3 від 20.05.11,

ОСОБА_2- за довіреністю №330 від 18.07.11.

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 04.08.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м.Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Реле" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реле-Інвест" про стягнення суми боргу - 47 469 392,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що 19.08.06 р. між Сторонами було укладено договір №4/Г-54 про дольову участь у будівництві комплексу у складі жилих будинків, торгово-розважальних і офісних об'єктів з підземним паркінгом по вул. Горького, 54 у м. Києві. Позивач стверджує, що 21.08.06 р. Позивачем, на виконання Договору №4/Г-54 від 19.08.06 р., платіжним дорученням №22 від 21.08.06 р. було сплачено Відповідачу 38 934 751 грн. 22.08.06 р. між Сторонами було укладено Договір №4/Г-54 на придбання нерухомості за договором пайового будівництва, попереднім договором або договором купівлі-продажу, яким Сторони домовились про зміну предмету правовідносин та провели новацію - здійснили заміну одних зобов'язань іншими. 06.06.08 р. між Сторонами укладено договір про розірвання договору №4/Г-54 від 22.08.06 р., згідно з яким Сторони домовились припинити взаємну співпрацю за договором доручення №4/Г-54 від 22.08.06 р. та врегулювати фінансові питання, з огляду на те, що Сторонами за договором доручення були здійснені певні платежі,а саме: Позивачем було перераховано Відповідачу 38 934 751 грн та Відповідачем було повернуто Позивачу 8 614 000 грн. Проте, до цього часу Відповідач так і не повернув Позивачу суму грошових коштів у розмірі 30 320 751 грн, що є порушенням з боку Відповідача взятих на себе зобов'язань згідно з Договором про розірвання договору доручення. Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 11 006 432,61 грн - інфляційні витрати; 2 522 021,92 грн - 3 % річних та 3 620 187,36 грн - пені.

Ухвалою суду від 29.06.11 порушено провадження у справі №40/223 та призначено до розгляду на 21.07.11.

Ухвалою суду від 21.07.11 відкладено розгляд справи на 04.08.11 у звязку з неявкою Відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.

У судове засідання, призначене на 04.08.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представників позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

19.08.06 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реле-Інвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Реле" було укладено договір №4/Г-54 про дольову участь у будівництві комплексу у складі жилих будинків, торгово-розважальних і офісних об'єктів з підземним паркінгом по вул. Горького, 54 у м. Києві (Договір №4/Г-54 від 19.08.06 р.).

Пунктом 1.1 Договору №4/Г-54 від 19.08.06 р. встановлено, що предметом цього договору є дольова участь Сторін у здійсненні будівництва комплексу у складі жилих будинків, торгово-розважальних і офісних обєктів з підземним паркінгом по вул. Горького, 54 у м. Києві.

Відповідно до п.1.2 та 1.3 Договору №4/Г-54 від 19.08.06 р Позивачу передається на праві власності приміщення, вказані в додатку №1 до цього договору. Загальна вартість будівництва приміщень, вказаних в додатку №1 до цього договору, складає 38934751 грн.

21.08.06 р. Позивачем на виконання умов договору №4/Г-54 від 19.08.06 р. було сплачено Відповідачу 38934751 грн, що підтверджується платіжним дорученням №22 від 21.08.06 р.

22.08.06 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реле-Інвест"(Повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Реле" (Довіритель) було укладено Договір №4/Г-54 на придбання нерухомості за договором пайового будівництва, попереднім договором або договором купівлі-продажу (Договір доручення №4/Г -54 від 22.08.06 р.).

Відповідно до п. 1 та п.2 Договору доручення №4/Г -54 від 22.08.06 р. зобовязання Сторін за договором про дольову участь в будівництві від 19.08.06 р. №4/Г-54 припиняються та одночасно змінюються зобовязаннями за договором доручення на придбання нерухомості, зміст яких наведено нижче в цьому договорі. Сума грошових коштів, яка була раніше сплачена Довірителем на користь Повіреного зараховується в повному обсязі як сплачена Довірителем Повіреному на підставі цього договору доручення на придбання нерухомості.

06.06.08 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реле-Інвест"та Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Реле" було укладено договір про розірвання договору №4/Г-54 від 22.08.06 р. (Договір про розірвання договору від 06.06.08 р.), згідно з яким Сторони домовились припинити взаємну співпрацю за договором доручення №4/Г-54 від 22.08.06 р. та врегулювати фінансові питання, з огляду на те, що Сторонами за договором доручення були здійснені певні платежі, а саме: Позивачем було перераховано Відповідачу 38 934 751 грн та Відповідачем було повернуто Позивачу 8 614 000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №63 від 31.01.07 р., №64 від 31.01.07 р., №69 від 02.02.07 р.

Пунктом 3 Договору про розірвання договору від 06.06.08 р. Відповідач зобовязався повернути Позивачу 30320751 грн не пізніше 15 числа, в т.ч. ПДВ 5053458,50 грн.

Проте, до цього часу Відповідач так і не повернув Позивачу суму грошових коштів у розмірі 30 320 751 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір у справі виник з причин порушення відповідачем умов договору про розірвання договору від 06.06.08 р., зокрема, щодо обовязку повернути сплачені Позивачем кошти у розмірі 30320751 грн та необхідності, у звязку з цим, застосування штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних витрат та 3 % річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч. 7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 4 Договору про розірвання договору від 06.06.08 р., у випадку прострочення виконання Відповідачем зобовязань, передбачених п.3 даним Договором, Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу за кожен день прострочення.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд погоджується із розрахунком позивача щодо стягнення пені за договором про розірвання договору від 06.06.08 р у розмірі 3620187,36 грн, оскільки останнім розрахунок здійснено із дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 2522021,92 грн та інфляційні витрати у розмірі 11006432,61 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75,80 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Реле" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реле-Інвест"(03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червоноармійська, б.72, ідентифікаційний код 33630504) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Реле" (03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Червоноармійська, б.72, ідентифікаційний код 19124549 ) суму основної заборгованість у розмірі 30320 751 (тридцять мільйонів триста двадцять тисяч сімсот пятдесят одну) грн 00 коп., пеню у розмірі 3620 187 (три мільйони шістсот двадцять тисяч сто вісімдесят сім) грн 36 коп., інфляційні витрати у розмірі 11006 432 (одинадцять мільйонів шість тисяч чотириста тридцять дві) грн 61 коп., 3 % річних у розмірі 2522 021 (два мільйони пятсот двадцять дві тисячі двадцять одну) грн 92 коп., державного мита у розмірі 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 08.08.2011 р.