Рішення № 17886550, 05.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/22-22/57405.08.11 За позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна»

третя особаПриватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

про відшкодування шкоди

Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 4 від 04.01.2011р.);

від відповідача: не зявились;

від третьої особи:ОСОБА_2 (довіреність № 0229 від 31.12.2010р.).

В судовому засіданні 05.08.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Справа судом першої інстанції розглядається вдруге.

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»(надалі позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна»(надалі ТОВ «Нестле Україна», відповідач) грошових коштів у сумі 55993,00 грн. в рахунок відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнено, заявлено до стягнення з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди (реальних збитків), завданої джерелом підвищеної небезпеки і страховою виплатою в сумі 27747, 50 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 06.08.2008р. позивачу було заподіяно збитки, які останній з посиланням на положення Цивільного кодексу України просив стягнути з відповідача у сумі 55993,00 грн.. Враховуючи те, що третьою особою ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», якою було застраховано цивільно-правову відповідальність відповідача та сплачено частину коштів, позивачем уточнено позовні вимоги та заявлено до стягнення різницю між фактичним розміром шкоди (реальних збитків) та страховою виплатою у сумі 27747, 50 грн..

Відповідачем позову не визнано, заперечення викладені письмово у відзиві на позов та мотивовані відсутністю документів, які підтверджують визначення розміру шкоди. Також, відповідач зазначає, що реальний розмір завданої шкоди міститься у звіті про оцінку автомобіля проведеному на замовлення страхової компанії.

У наданих письмових поясненнях третьою особою зазначено про виконання зобовязань за договором страхування у повному обсязі, без порушення прав та законних інтересів позивача.

Провадження у справі зупинялось у звязку з призначенням у справі судової автотоварознавчої експертизи, та було поновлено згідно ухвали суду від 13.07.2011р..

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши наявні докази у справі, здійснивши необхідні дії на виконання вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України у справі, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 24.09.2008р. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, довідкою № 8176752 Управління ДАІ УМВС України в Черкаській області, підтверджені обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 06.08.2008р. за участю автомобілів «Шкода Фабіа», державний номер НОМЕР_1 (належний відповідачу), «Опель», державний номер НОМЕР_2 (належний позивачу).

ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля «Шкода Фабіа», державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 вимог п. 2.3 б, п. 16.13 Правил дорожнього руху України, яку притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Оболонського районного суду міста Києва від 24.09.2008р., справа № 3-30873/2008.

Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Шкода Фабіа», державний номер НОМЕР_1 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у ВАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна», на підставі укладеного договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВА/1214583).

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Перерахування коштів на користь позивача, в рахунок сплати страхового відшкодування згідно договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВА/1214583) в сумі 24990 грн. підтверджене платіжним дорученням № 13158 від 27.10.2008р. та не є предметом спору у даній справі при врахуванні уточнень позовних вимог згідно з заявою за вих. 23/29-09 від 06.03.2009р..

Окрім того, відповідальність ТОВ «Нестле Україна»в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Шкода Фабіа», державний номер НОМЕР_1 була застрахована відповідачем за договором страхування № .021.36695.0045 укладеним з ВАТ СК «ПЗУ Україна», і останнім на користь позивача було сплачено 3255, 50 грн. як страхове відшкодування згідно страхового випадку, що відбувся 06.08.2008р. (платіжне доручення № 13159 від 27.10.2008р.).

При заявленні до стягнення з винної особи суми збитку в розмірі 27747, 50 грн. позивач виходив з того, що на ремонт автомобіля після аварії, яка сталась 06.08.2008р., підприємством витрачено 55493 грн. (підтверджено сплатою згідно платіжного доручення № 253 від 07.11.2008р., актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) ст. 105, 106 другого тому справи), а також проведено оплату за евакуацію транспортного засобу в сумі 500 грн. (підтверджено квитанціями № 275 від 06.08.2008р., № 123 від 18.08.2008р. ст. 14, 16 першого тому справи).

Враховуючи, що винними діями водія, який керував автомобілем «Шкода Фабіа», державний номер НОМЕР_1 було завдано пошкоджень належному позивачу автомобілю «Опель», державний номер НОМЕР_2, позивачем заявлені вимоги до відповідача про відшкодування шкоди в розмірі 27747, 50 грн., що є різницею між сумою витраченою підприємством на ремонт автомобіля (55493 грн. + 500 грн.) та коштами сплаченими страховою компанією згідно полісу ВА/1214583 (24990 грн.) та договору страхування № .021.36695.0045 (3255, 50 грн.).

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 06.08.2008р., вина працівника підтверджується Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 24.09.2008р..

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

На підтвердження заявленого до стягнення з відповідача розміру збитків, позивачем надані договір № 80 на виконання робіт від 09.09.2008р., рахунок-фактура № ПЛ-0000296 від 09.09.2008р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), і в свою чергу, про вартість матеріального збитку завданого автомобілю позивача у ДТП 08.06.2008р. свідчить, також наявний у справі звіт про оцінку автомобіля № 27-1 складений 26.09.2008р. на замовлення страхової компанії (ВАТ «СК «ПЗУ Україна») за яким вартість матеріального збитку оцінена в сумі 28245, 50 грн., при цьому у вказаному звіті зазначено що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 47690, 14 грн..

У постанові Вищого господарського суду України від 03.09.2009р. у даній справі зазначено, що суду необхідно врахувати викладене у постанові, витребувати докази у відповідності з вимогами ст. 36 ГПК України, повно, всебічно та обєктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи сторін, дати їм належну юридичну оцінку, призначити відповідну судову експертизу…

Враховуючи вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції та є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи за змістом ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 03.12.2009р. було призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Експертизу проведено Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз за ухвалою суду від 25.03.2011р. (повторно призначена судом) та згідно висновку № 3387/11-16 від 22.06.2011р. підтверджено, що матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля OPEL Vivaro Combi L1H1 державний номерний знак НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, що сталася 06.08.2008р. становить 25618, 84 грн., вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу 53214, 17 грн..

В силу положень ч. 5, 6 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу; відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Ухвалою суду про призначення експертизи, відповідно до статті 4 Закону України «Про судову експертизу»попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384 та 385 Кримінального кодексу України, жодних належних доказів на спростування висновків проведеної експертизи суду не надано, та відповідно в суду відсутні підстави для відхилення висновку експертизи складеного 22.06.2011р., у звязку з чим з огляду на ст. ст. 34, 36 ГПК України, такий визнається судом належним доказом дійсної суми матеріального збитку та вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП 06.08.2008р..

З урахуванням наведеного заявлені в межах поданого позову вимоги про стягнення з відповідача ТОВ «Нестле Україна»частини суми збитків у розмірі 27747, 50 грн. є такими що підлягають задоволенню частково в сумі 25468, 67 грн. (53214, 17 грн. вартість робіт, необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП 06.08.2008р. підтверджена висновком експертизи № 3387/11-16 від 22.06.2011р. + 500 грн. витрати понесені на оплату послуг за евакуацію автомобіля 28245, 50 грн. (загальна сума коштів отриманих позивачем від страхової компанії відповідача)).

Згідно зі ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом…

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 277, 47 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 3023, 76 грн. витрати по оплаті судової експертизи, відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 252, 49 грн. витрат по сплаті державного мита, 107, 38 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2751, 62 грн. витрат за проведення експертизи.

При цьому судом враховано, що сплату страхового відшкодування в розмірі 24 990 грн. та 3255, 50 грн., яка включена до суми збитку заявленої у позовній заяві до стягнення з відповідача, було проведено на користь позивача до подання позовної заяви до суду (позов направлено до суду поштою 15.12.2008р.), що підтверджує завищення позивачем заявлених позовних вимог у цій частині, а відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна»(юрид. адреса: 04655, м. Київ, вул. Верхній Вал 72 в літері «А»; адреса: 04071, м. Київ, Контрактова площа 8/9, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення. ідент. код 32531437) на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз»(18000, м. Черкаси, вул. Громова 142, ідент. код 03361402) 25468, 67 грн. (двадцять пять тисяч чотириста шістдесят вісім гривень 67 копійок) як відшкодування збитків, 252, 49 грн. (двісті пятдесят дві гривні 49 копійок) витрат по сплаті державного мита та 107, 38 грн. (сто сім гривень 38 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 2751, 62 грн. (дві тисячі сімсот пятдесят одну гривню 62 копійки) витрат за проведення експертизи.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 08.08.2011