Рішення № 17886460, 02.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/17102.08.11 За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Фундуклеївський"

простягнення 39 626,29 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_2 (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 02.08.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундуклеївський" 39626,29 грн. (27231,40 грн. основного боргу, 2724,06 грн. збитків від інфляції, 9670,83 грн. 3% річних) заборгованості, 396,26 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань щодо оплати товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2011р. порушено провадження у справі № 57/171 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2011р., в звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи № 57/171 відкладено на 02.08.2011р.

02.08.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фундуклеївський" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 04.07.2011р. наявний у матеріалах справи).

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

В період з 09 по 21 липня 2009 року Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фундуклеївський" товар на загальну суму 13043,59 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № ПКВ-481104 від 09.07.2009р. на суму 4619,94 грн.;

- накладна № ПКВ-492178 від 17.07.2009р. на суму 2155,34 грн.;

- накладна № ПКВ-491334 від 17.07.2009р. на суму 1791,66 грн.;

- накладна № ПКВ-495239 від 21.07.2009р. на суму 4476,65 грн.

02 червня 2011 року Позивач надіслав Відповідачу вимогу вих. № 40/в від 31.05.2011р., в якій вимагав оплатити вартість переданого Позивачем товару в розмірі 13043,59 грн. (направлення вимоги підтверджується копією фіскального чеку № 4952 від 02.06.2011р. та описом вкладення в цінний лист з відповідними відмітками поштового відділення.)

Проте, вищевказану вимогу Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Крім того, 23 липня 2009 року між Позивачем - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фундуклеївський" був укладений Договір № 946 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Продавець) зобовязується передати у власність Відповідачеві (Покупцеві) товар, а Відповідач (Покупець) зобовязується прийняти цей товар, оплатити його вартість та повертати тару у відповідності з умовами даного Договору.

На виконання умов Договору в період з 23 по 31 липня 2009 року Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 передав у власність Відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фундуклеївський" товар на загальну суму 14187,81 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи:

- накладна № ПКВ-496930 від 23.07.2009р. на суму 13435,89 грн.;

- накладна № ПКВ-506673 від 31.07.2009р. на суму 751,92 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору Відповідач (Покупець) зобовязувався оплачувати придбаний товар не пізніше на протязі 7 календарних днів з моменту отримання товару.

В порушення умов Договору Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фундуклеївський" не виконав зобовязання по оплаті вартості отриманого товару.

20 травня 2011 року Позивач надіслав Відповідачу претензію, в якій вимагав оплатити вартість переданого Позивачем товару в розмірі 27231,40 грн. (направлення претензії підтверджується копією фіскального чеку № 4615 від 20.05.2011р. та описом вкладення в цінний лист з відповідними відмітками поштового відділення.)

Проте, вищевказану претензію Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У звязку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 27231,40 грн. заборгованості за товар.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона(продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідачем було порушено положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Отже, факт порушення Відповідачем обовязку та строків оплати за отриманий товар судом встановлено та по суті не оспорений Відповідачем.

Таким чином, вимога про стягнення з Відповідача 27231,40 грн. основного боргу визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 2724,06 грн., 3% річних - 9670,83 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобовязання, з нього підлягають стягненню збитки від інфляції в розмірі 2724,06 грн. та 3% річних в розмірі 9670,83 грн.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі.

В звязку з задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита в розмірі 396,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фундуклеївський" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кімн. 414; ідентифікаційний код 35081963; р/р 2600747855001 в АБ "Київська Русь", МФО 319092; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 95004, АДРЕСА_1; 08162, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 в філії ЗАТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528) 27231 (двадцять сім тисяч двісті тридцять одна) грн. 40 коп. основного боргу, 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 06 коп. збитків від інфляції, 9670 (девять тисяч шістсот сімдесят) грн. 83 коп. 3% річних, 396 (триста девяносто шість) грн. 26 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 05.08.2011р.