Постанова № 17885234, 16.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 серпня 2011 року № 2а-10343/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі Крушеніцькому В.М. за участю представників сторін:

від позивача: Донська К.Б., Цимбалюк М.Ю., представників,

від відповідача: Панталієнко Я.П., представника,

від прокуратури: Фролова Н.П., представника,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Соломянського району м.Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Соломянському районі м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон сервіс»

про стягнення податкового боргу,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.08.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Соломянського району м.Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в Соломянському районі м.Києва звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріон сервіс»про стягнення податкового боргу (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.08.2011р.) у розмірі 193516,93 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та в обґрунтування зазначив, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 193516,93 грн., який виник через несплату в установлені законом строки суми узгодженого податкового зобовязання по орендній платі за землю з юридичних осіб, самостійно визначеного у податкових деклараціях.

Представник відповідача проти позову заперечує, проте, письмові заперечення суду не надав.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оріон сервіс»як платник окремих податків, а саме земельного податку, та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Соломянському районі м. Києва.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом, відповідач має податковий борг перед бюджетом по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб.

Вказана заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем узгодженої суми податкового зобовязання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2010р., згідно якої загальна сума нарахованої орендної плати на 2010 рік, згідно з податкової декларації №3974 від 28.04.2010р. склала 774067,97 грн. та відповідно помісячно підлягала сплаті у розмірі 64505,66 грн.

Отже, згідно довідки №162/19-060 від 23.06.2011р. про суму податкового боргу платника податків, відповідач має податковий борг зі сплати земельного податку з юридичних осіб на загальну суму 831462,13 грн.

В ході судового розгляду справи представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 193516,93грн., у звязку з допущенням арифметичної помилки.

Відповідно до ст. 14 Закону України від-03.07.1992р. № 2535 «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно частини 2 статті 14 названого Закону, платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяцянаступного за звітним.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Суми податкових зобов'язань із земельного податку з юридичних осіб задекларовані - платником податку у податкових розрахунках земельного податку самостійно, а отже, є узгодженими.

Згідно п.5.1. статті 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами», який був чинний на момент виникнення податкового боргу, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, яким встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

У визначені терміни сума податкового зобовязання сплачена не була, уточнюючий розрахунок не подавався.

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у десятиденний термін, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На вимогу абзацу першого п. п. 6.2.3. та абзацу другого п. 6.2.4. п. 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, з моменту виникнення податкового боргу податковим органом було направлено першу податкову вимогу №1/1643 від 09.12.2009р. на суму 36072,92 грн., яка була реєстрації отримання 28.12.2009р. представником відповідача про що свідчить підпис на поштовому повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п.6.2 ст. 6 Закону №2181, у разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому, день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення. Таким чином, перша податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень згідно акту №58 від 08.06.2009р.

ДПІ в Соломянському районі м.Києва направлено другу податкову вимогу №2/123 від 27.01.2010р. на суму 2454,53 грн., яка в звязку з неможливістю вручення була розміщена на дошці податкових оголошень згідно акту №673 від 08.02.2010р.

Сума податкового боргу не сплачена, в адміністративному та судовому порядку податкові вимоги не оскаржені.

Таким чином, станом на день розгляду справи, ТОВ «Оріон сервіс» має податковий борг по орендній платі за земельні ділянки з юридичних осіб у розмірі 193516,93грн.

Згідно з п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності) в рахунок погашення його податкового боргу (п. 1.6 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ).

Право податковий органів на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості перед бюджетом передбачене п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” із змінами та доповненнями.

Як видно з матеріалів справи, податкові вимоги були надіслані відповідачу листами з повідомленням про вручення, що відповідає встановленому п. 6.4. ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” порядку вручення боржнику податкових вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ДПІ у Соломянському районі м. Києва підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1 .Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон Сервіс" (м.Київ, вул.Володимирська, 236, ідент.код 31485814) на користь Державного бюджету України 193516 (сто дев'яносто три тисячі п'ятсот шістнадцять) грн. 93 коп. земельного податку з юридичних осіб.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України., шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян