Постанова № 17885233, 09.08.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 серпня 2011 року № 2а-10596/11/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Крушеніцькому В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промсервіс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про визнання протиправним та скасування рішення №0005602302 від 29.06.2011р.

за участю представників сторін:

від позивача: Йовдій Д.В., представники

від відповідача: Піскун І.О., представника

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Промсервіс»з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0005602302 від 29.06.2011р.

Позовні вимоги мотивовано наступним.

Позивач заперечує правомірність висновків про відсутність підстав для віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у вартості продукції, яку позивачем було сплачено контрагенту. При цьому, позивач посилається на те, що в нього наявні всі документи, які передбачені чинним законодавством для віднесення сум до податкового кредиту.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що позивачем було безпідставно сформовано податковий кредит у сумі 91712,00 грн., що були сплачені контрагенту з податку на додану вартість, за угодою, яку відповідачем кваліфіковано як нікчемну.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі відповідач) було проведено перевірку, за результатами якої складено акт від 08.06.2011р. №687/23-2/32826239 про результати перевірки ТОВ «Промсервіс»(код ЄДРПОУ 32823239) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Авес Плюс»(код ЄДРПОУ 36697963) за період з 01.02.2011р. по 28.02.2011р.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2011р. №0005602302, яким позивачу визначено суму податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 94 713,00 (94 712,00 грн. - основний платіж, 1,00грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Прийняття зазначеного податкового повідомлення рішення мотивовано наступним.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем ст. 185, п. 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755- IV (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податкового зобовязання по податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 94 712,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Промсервіс»(Покупець) укладено договір підряду №01/11 від31.1.2011р. на купівлі-продажу природного газу з ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»(Продавець).

Відповідно до умов даного договору, Продавець зобовязується передати Покупцю в січні 2011р. природний газ в обсязі 734,00 тис.куб.м. Загальна вартість 734,00 тис.куб.м.з урахуванням ПДВ становить 1908 429,36 грн.

На виконання умов вищезазначеного договору ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» для ТОВ «Промсервіс» було складено акт приймання - передачі природного газу за лютий 2011 №б/н від 28.02.2011р. Згідно акту приймання-передачі природного газу, ТОВ «Промсервіс»одержано для подальшої реалізації споживачам України природний газ ресурсу лютого 2011 року в обсязі 209,400 тис.куб.м. за ціною 2713,80 грн. за 1 тис.куб.м., в т.ч. ПДВ 20% - 452,30 грн. (цільова надбавка до тарифу на природний газ згідно ст. 316 Податкового Кодексу України у розмірі 2%- 0,0 грн.).

Загальна вартість переданого природного газу становить 568269,72 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 94711,62 грн.

На виконання умов договору ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»виписано для ТОВ «Промсервіс»податкові накладні на загальну суму 568269,72 грн., в т.ч. ПДВ -94711,62 грн., на підставі яких ТОВ «Промтехсервіс»включило до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, що відповідають даним додатку 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий 2011р. .

При цьому, наявність податкових накладних в акті перевірки не спростовані.

В акті перевірки вчинено запис, що згідно бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено розбіжність між податковим кредитором ТОВ «Промсервіс»та податковими зобовязаннями ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»в лютому 2011р. на загальну суму ПДВ 94711,62 грн.

На підставі викладеного відповідач дійшов висновку, що угода, укладена ТОВ «Промсервіс», була спрямована на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а на зменшення суми податків, що підлягають сплаті до бюджету, а отже, діяли з метою, спрямованою на приховування отриманих доходів від оподаткування. Оскільки така мета суперечить одному з основних принципів існуючого суспільного ладу, вона є суперечною інтересам держави і суспільства та підлягає визнанню недійсною із застосування наслідків, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України.

Суд не погоджується з позицією відповідача щодо нікчемності вищезазначених договорів з огляду на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

За змістом частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України (далі ЦК), правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Як зазначено у частині 2 статті 215 ЦК, визнання судами нікчемних правочинів недійсними не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім повязаних з його недійсністю.

Акт перевірки не містить жодних посилань, з яких підстав відповідач вважає угоди, здійснені позивачем, нікчемними правочинами, в чому саме, на думку відповідача, дана угода порушує публічний порядок.

Зокрема, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобовязань, винесення вироків посадовим особам підприємств за фактом ухиляння від сплати податків, порушенням кримінальних справ за фактом ухиляння від сплати податків та зборів, або будь які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Судом встановлено, що за вищезазначеним договором позивачем було придбано природний газ, який згодом був використаний у господарській діяльності, зокрема, реалізовано контрагентам (споживачам) в межах здійснення основної господарської діяльності торгівлі.

Отримання газу та його передача повністю підтверджується документами, наданими ДК «Укртрансгаз».

Даний товар, придбаний позивачем, не є обмеженим в цивільному обороті, отриманим внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з купівлі продажу також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку зокрема придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Також суд звертає увагу на те, що «Порядком забезпечення споживачів природним газом», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1729, закріплено монопольне становище НАК «Нафтогаз України»в сфері постачання газу для населення, бюджетних організацій і підприємств, які виробляють теплову енергію. В силу цього, будь-яке проходження природного газу по території України та його реалізація споживачам здійснюється виключно через НАК «Нафтогаз України», а саме через його дочірню компанію ОДУ ДК «Укртрансгаз»та відображається на його балансі.

Матеріали справи містять докази отримання та продажу позивачем придбаного природного газу, товарність даної угоди відповідачем не заперечувалася.

Таким чином, передача (проходження) природного газу в обсязі 209,400 тис, куб, м. від ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»до позивача могло здійснюватись виключно через ОДУ ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України». Даний факт підтверджується Листом ОДУ ДК «Укртрансгаз»НАК «Нафтогаз України»№ 64-1020/7 від 14.06.2011 року про те, що природний газ в обсязі 209,400 тис, куб, м. дійсно було протранспортовано від ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»до позивача.

Зокрема, відповідно до до п. 5.2 Статуту позивача, предметом діяльності товариства, є зокрема, закупівля, постачання, переробка та реалізація природного газу за нерегульованим тарифом. Для здійснення такого виду діяльності, позивач отримав у встановленому законом порядку від Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі - НКРЕ) ліцензію на постачання природного газу за нерегульованим тарифом від (копія додається). На даний момент ліцензія чинна. Дані обставини свідчать, що позивачем дотримано всіх вимог, що встановлюються Ліцензійними умовами для провадження даного виду господарської діяльності (в тому числі правові, технічні та технологічні можливості для здійснення такого виду господарської операції).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не зясував дані обставини, що призвело до помилкового висновку про неможливість позивачем здійснення господарської операції з поставки природного газу.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу їх покупця, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, податкові накладні № 123 від 25.02.2011 року та № 144 від 28.02.2011 року видані позивачу продавцем товару - ТОВ «Аверс Плюс ЛТД»у відповідності з порядком, встановленим ст. 201.4 Податкового кодексу України, реквізити даних податкових накладних відповідають вимогам первинних документів, які передбачено ст. 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». ТОВ «Аверс Плюс ЛТД», зареєстроване у встановленому порядку платником податку на додану вартість, а отже мало право видавати податкові накладні.

Також, у Акті перевірки відсутні будь-які відомості щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ даної юридичної особи, також відсутні відомості про визнання недійсними її установчих документів.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 08.06.2011р. №687/23-2/32826239 на акт нікчемності угоди між ПП «Експерт Логістік»та ТОВ «Аверс ПлюсЛТД»(акт перевірки ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 14.04.2011р. №774/23-2/36366302), де податковий орган дійшов висновку, що укладені у лютому 2011р. договори купівлі-продажу природного газу між ТОВ «Аверс Плюс ЛТД» та ПП «Експерт Логістік»не спричиняють реального настання правових наслідків та є нікчемними. Враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України викладену в листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України», де вказується на те, що не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва № 0005602302 від 29.06.2011р.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян