Постанова № 17885038, 16.06.2011, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/1263/11

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2011 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черняхович І.Е. ,

при секретарі - Карасюк Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Будмет" <Текст >

до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції <Текст >

про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

ТОВ "Полісся-Будмет" звернулося до суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень № 0000242301/0 від 27.01.2011 р. та № 0000252301/0 від 27.01.2011 р.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

15.12.2010 р. Коростенською ОДПІ проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Полісся-Будмет" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2010 р., про що складено акт № 1105/23-01/34325725 від 31.12.2010 р.

В результаті проведення перевірки податковим органом встановлено порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 26205, 00 грн., п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 27377,00 грн.

На підставі акту перевірки Коростенською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000242301/0 від 27.01.2011 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 26005, 00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) в сумі 6501, 00 грн. та № 0000252301/0 від 27.01.2011 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 27377, 00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) на суму 6844, 00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо.

Вчинення дій обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, вимагає від суб'єкта владних повноважень ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтовуючи їх на припущеннях, а не конкретними обставинами.

Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 p. №327 затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - Порядок), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205.

Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 вказаного Порядку, за результатами документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства посадовими особами органів ДПС, які брали участь у їх проведенні, складається акт. Акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів.

Відповідно до п.1.7, п. 2.3 цього Порядку, з метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності СПД, що стосуються фактів виявлених порушень; факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, що зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і достовірно підтверджують наявність вказаних фактів.

За змістом зазначеного Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000242301/0 від 27 січня 2011 року (податок на прибуток) .

Вказане податкове повідомлення-рішення винесено за результатами планової виїзної перевірки від 15.12.2010 р. з питання заниження (завищення) суми валових доходів.

У п. 3 акту перевірки (а.с. 11 ) відповідач вказав, що перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2010 р. встановлено його заниження на загальну суму 12944, 00 грн., в результаті наявності кредиторської заборгованості перед ПП ОСОБА_1 у сумі 12144, 00 грн. та МП "Октябрь" в сумі 800, 00 грн., а також встановлено завищення валових витрат в сумі 188937, 00 грн., у зв'язку з відсутністю товарно - транспортних накладних при отриманні послуг від ПП ОСОБА_2, ТОВ "Обертон", ПП ОСОБА_3, ТОВ Експедиційна компанія "Транссервіс" на суму 153087, 00 грн., та неправомірним включенням до складу валових витрат вартості придбання товарів від ТОВ "Компанія - Рейтінг".

Проте суд не погоджується з такими доводами податкового органу.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі –Закон) визначено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Слід зазначити, що вимоги до первинного документу встановлені ст. 9, а правила ведення податкового обліку - ст. 11 зазначеного Закону. Однак ст. 11 не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати.

Згідно із пп. 11.2.1 п. 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Судом встановлено, що кредиторська заборгованість перед ПП Катунін Ю В. була погашена готівковими коштами згідно приходних касових ордерів. Стосовно заборгованості перед МП "Октябрь", за даними обліку підприємства кредиторська заборгованість відсутня, а рахується дебіторська заборгованість в сумі 800, 00 грн. (а. с. 134, 137).

З матеріалів справи вбачається, що валові витрати на суму 153087, 00 грн. в зв'язку з отриманням транспортних послуг від ПП ОСОБА_2, ТОВ "Обертон", ПП ОСОБА_3, ТОВ Експедиційна компанія "Транссервіс" підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме: договорами про надання послуг (а.с. 52-53, 57-58, 67-68), актами прийому передачі наданих послуг (а.с. 55,60,63,69-70,73) та платіжними дорученнями по оплаті послуг (а.с.56,59,62,65-66,71-72). Зауважень до вказаних документів відповідачем не подано.

Підтвердженням здійснення господарських відносин у ІІІ кварталі 2010р. з ТОВ "Компанія Рейтінг" є наявність видаткових накладних: № 107036 від 01.07.2010 р. на суму 30000,00 грн., № 300808 від 30.08.2010 р. на суму 35546,26 грн.(а.с.77,80).

Отже, висновки податкового органу по даному податковому повідомленню - рішенню є безпідставними та зроблені без врахування всіх обставин, всупереч нормам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що повідомлення-рішення № 0000242301/0 від 27 січня 2011 року винесено протиправно, а тому підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000252301/0 від 27.01.2011 р. (податок на додану вартість).

Вказане податкове повідомлення-рішення винесено з питань взаємовідносин позивача з ТОВ "Обертон", ТОВ Експедиційна компанія "Транссервіс" та ТОВ "Компанія - Рейтінг" з дотримання вимог податкового законодавства на підставі акту перевірки.

В акті перевірки вказано, що в порушення п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4. Закону України "Про податок на додану вартість", ТОВ "Полісся-Будмет" неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Обертон", ТОВ Експедиційна компанія "Трансервіс" та ТОВ "Компанія - Рейтінг", в результаті чого завищено податковий кредит на суму 27377, 00 грн.

Однак суд не погоджується з такими доводами податкового органу.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені контрагентами податкові накладні № 0529-01 від 25.09.2009 р., № 8 від 01.12.2009 р., № 270 від 03.09.2010 р., № 107036 від 01.07.2010 р., № 300808 від 30.08.2010 р. ( а. с.61,64,75,78,81).

Вищевказані податкові накладні відповідають вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України " Про податок на додану вартість", оскільки включають всі необхідні реквізити, а тому вказані у них суми правомірно віднесені позивачем до податкового кредиту.

Крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами, так само як і дотримання ними норм податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що повідомлення-рішення № 0000252301/0 від 27.01.2011 р. винесено протиправно, а тому підлягає скасуванню.

За таких обставин, суд вважає, що висновки Коростенської ОДПІ, викладені в акті перевірки, є передчасними та невмотивованими, що є підставою для задоволення позову та визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішень № 0000242301/0 від 27.01.2011 р. та № 0000252301/0 від 27.01.2011 р.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", ч.3 ст. 2, ст.ст. 71, 86, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції від 27 січня 2011 року:

- № 0000242301/0, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 26005,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціямив сумі 6501,00 грн.;

- № 0000252301/0, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 27377,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 6844,00 грн.

          Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

          Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:                                                                                І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 21 червня 2011 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.