Постанова № 17884960, 22.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2011 № 25/468

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Смірнової Л.Г.

суддів: Алданової С.О.

Моторного О.А.

при секретарі: Волуйко Т.В.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність № 549 від 31.12.2010 р.)

від відповідача ОСОБА_2 (довіреність №1/3 від 18.08.2011 р.)

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства «Водолій»

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 07.12.2010 р.

у справі № 25/468 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна

страхова компанія «Інго-Україна»

до Приватного підприємства «Водолій»

про стягнення 123226,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Водолій» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 123226,27 грн..

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.12.2010 р. у справі №25/468 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 82179,16 грн. основного боргу, 821,79 грн. державного мита та 155,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що страхувальнику позивача було завдано майнову шкоду спричинену дорожньо-транспортною пригодою, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, який є працівником відповідача. Проте, актів виконаних робіт з ремонту автомобіля «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на підтвердження суми в розмірі 119584,40 грн. позивачем не надано. Тому, позовні вимоги задоволено частково у розмірі 82179,16 грн., згідно звіту №80 від 07.05.2008 р. про оцінку автомобіля Аudi А6 держномер НОМЕР_1 (копія звіту в матеріалах справи).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю і припинити провадження у справі.

Скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між позивачем, як страховиком, та ДП «Сантрейд», як страхувальником, було укладено поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів № 250537856 (далі Договір добровільного страхування або Договір).

Згідно розділу 4 вищезазначеного Договору строк його дії розпочинається з 00год. 00хв. 01.10.2007 р. та діє до 24год. 00хв. 30.09.2008р.

Обєктом Договору добровільного страхування є автомобіль «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого міститься в матеріалах справи, транспортний засіб «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 належить страхувальнику на праві власності.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок пошкодження внаслідок страхових подій, зокрема пошкодження чи знищення внаслідок дорожньотранспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідний страховий випадок настав 19.02.2008 р. По вул. Метрологічній в місті Києві відбулося зіткнення автомобіля «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3 та автомобіля «Газель», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4

Відповідно до посвідчення водія, виданого на імя ОСОБА_3 та подорожнього листа службового легкового автомобіля, останній мав законне право на керування автомобілем «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

В результаті ДТП автомобіль «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою, виданою органами ВДАІ МВС України на імя ОСОБА_3, копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно платіжних доручень № 11328 від 25.11.2008 р. та № 1542 від 04.03.2009 р., що містяться в матеріалах справи, за наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь страхувальника страхове відшкодування в розмірі 123226,27 грн.. Розмір страхового відшкодування підтверджується наявними в матеріалах справи страховими актами № 37572 від 10.11.2008р. та № 40952 від 24.02.2009р.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 21.02.2008 р., вищезазначена дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_4 п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р. ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, автомобіль «Газель», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належить відповідачу, що підтверджується довідкою УДАІ в місті Києві. ОСОБА_4 перебував з ПП «Водолій» у трудових відносинах, що встановлено Голосіївським районним судом м. Києва під час розгляду адміністративної справи №3-7759/08 та зазначено в постанові суду від 21.02.2008 р.

В абзаці 2 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» зазначено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Абзацом 3 зазначеного пункту встановлено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т. ін.).

Пунктом 5 вищезазначеної постанови визначено, що при розгляді справ про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В матеріалах справи міститься звіт № 80 від 07.05.2008 р. про оцінку автомобіля Аudi А6 держномер НОМЕР_1, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП, що відбулося 19.02.2008 р., складає 82179,16 грн.

Також в матеріалах справи наявні рахунки-фактури № СФ-0000087 від 30.04.2008 р. та № СФ-0000005 від 21.01.2009 р., згідно яких вартість відновлюваного ремонту автомобіля «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 119584,40 грн.. Проте, акти виконаних робіт по ремонту автомобіля «Ауді», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на підтвердження суми в розмірі 119584,40 грн. в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 р., на підставі ст. 41 ГПК України, було призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення експертизи поствлено питання щодо вартості відновлювального ремонту автомобіля «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 станом на 07.05.2008 р.

Згідно висновку №2229/11-16 судової автотоварознавчої експертизи, складеного 02.06.2011 р., розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля «Ауді», державний номерний знак НОМЕР_1 станом на 07.05.2008 р. складає 107235,82 грн.

Відповідно п.3 розяснення президії Вищого господарського суду України від 11.11.1998 р. №02-5/424 «Про деякі питання практики призначення експертизи», визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. Суд вважає, що експертне дослідження №2229/11-16 від 02.06.2011 проведено кваліфікованим експертом відповідно до вимог Закону України «Про судову експертизу», належним чином обґрунтовано та не спростоване сторонами у справі. Тому, висновок судової експертизи оцінюється, як один з належних доказів у справі.

Таким чином, враховуючи положення ст. ст. 1172, 1187, 1191 ЦК України, висновок судової автотоварознавчої експертизи №2229/11-16 від 02.06.2011 р., а також факт перебування гр. ОСОБА_4 у трудових відносинах з ПП «Водолій» та встановлену Голосіївським районним судом м. Києва винність гр. ОСОБА_4 в спричиненні ДТП, що мало місце 19.02.2008 р., колегія суддів приходить до висновку, що відповідач прийняв на себе обовязок відшкодовувати завдану ОСОБА_4 шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу «Газель», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в розмірі 107235,82 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2010 р. у справі №25/468 не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, а тому повинно бути змінено в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Водолій» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2010 р. у справі №25/468 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2010 р. у справі №25/468 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Водолій» (ідентифікаційний код: 30856785, адреса: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 14-Б, офіс, 57) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (ідентифікаційний код: 16285602, адреса: 01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Воровського, будинок, 33, р/р № 2650002447600 в АКІБ «Укрсиббанк» в м. Харків, МФО 351005) 107235 (сто сім тисяч двісті тридцять пять) грн. 82 коп. основного боргу.

Стягнути з Приватного підприємства «Водолій» (ідентифікаційний код: 30856785, адреса: 03143, м. Київ, вул. Метрологічна, 14-Б, офіс, 57) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго-Україна» (ідентифікаційний код: 16285602, адреса: 01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Воровського, будинок, 33, р/р № 2650002447600 в АКІБ «Укрсиббанк» в м. Харків, МФО 351005) 1072 (одна тисяча сімдесят дві) грн. 36 коп. державного мита, 205 (двісті пять) грн. 38 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддяСмірнова Л.Г.

СуддіАлданова С.О.

Моторний О.А.