Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.08.2011 № 38/108
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рудченка С.Г.
суддів: Пашкіної С.А.
Кропивної Л.В.
при секретарі: Помаз І.А.
за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 17.08.2011,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробничого підприємства «Параллакс» на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2011 (підписане 16.06.2011),
у справі № 38/108 (суддя Власов Ю.Л.)
за позовом Державного підприємства «Науково – виробничого об'єднання «Павлоградський хімічний завод»
до Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробничого підприємства «Параллакс»
про стягнення 1 911 060, 00 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство «Науково – виробничого об'єднання «Павлоградський хімічний завод» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробничого підприємства «Параллакс» про стягнення 1 911 060, 00 грн.
В порядку ст. 22 ГПК України позивачем була подана заява № 25/256-97 від 26.05.20011, в якій позивач просив зменшити позовні вимоги в частині сплати інфляційних збитків на суму 322500, 00 грн. та 3% річних на суму 88560, 00 грн. (а.с. 82).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.06.2011 припинено провадження в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 322 500, 00 грн. та 3% річних в сумі 88 560, 00 грн. (а.с. 85).
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2011 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробничого підприємства «Параллакс» на користь Державного підприємства «Науково – виробничого об'єднання «Павлоградський хімічний завод» 1500000, 00 грн. заборгованості, 15000, 00 державного мита та 184, 08 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою № 104/216 від 08.06.2011, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким залишити позов без розгляду.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, відповідач посилається на те, що приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не надав відповідачу час для пред’явлення нових доказів про зменшення розміру боргу, чим порушив норми матеріального та процесуального права, не з’ясувавши обставини, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 15.08.2011 за участю уповноважених представників сторін.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2011 змінено склад колегії суду у справі і справа розглядається у складі колегії: головуючого судді Рудченка С.Г., суддів Пашкіної С.А. та Кропивної Л.В.
Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, направленими на їх адресу копіями ухвали суду, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за їх відсутності.
Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.
У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Державним підприємством «Науково – виробничого об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (позивач/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю науково – виробничого підприємства «Параллакс» (відповідач/замовник) був укладений договір № АСН-26/2007-4209407 від 27.07.2007, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт (послуг) з оцінки ресурсу та визначення прогнозуючих строків експлуатації ракетного двигуна та бойової частини партії виробів 9М36 (9М36-1), 9МЗ13 (а.с. 16-17).
Відповідно до п. 3.1., 3.3., 3.4. вказаного договору договірна ціна складає 4 710 000, 00 грн. Сума авансу складає не більше 50% від суми договору та сплачується за платіжним дорученням виконавця в 10-денний строк. Оплата виконаних робіт за договором здійснюється замовником у 20-ти денний строк після затвердження акта виконаних робіт.
Відповідно до додатку № 2 до вказаного договору «Календарний план робіт»: І eтaп: розробка організаційно-технічної документації, розробка методики розрахунку термохімічних характеристик ВЕМ при проведенні випробувань: строк виконання - липень 2007 року - червень 2008 року: розрахункова ціна – 3 210 000, 00 гри.; II етап: технічний звіт про виконання робіт, висновок про придатність: строк виконання червень 2008 року - березень 2009 року, розрахункова ціна 1 500 000, 00 грн.
На виконання умов вказаного договору позивач виконав роботи на суму 1 500 000, 00 грн., а відповідач їх прийняв, що підтверджується актом № 2 здачі - приймання виконаних робіт (а.с. 27).
Позивач надав відповідачу рахунок № 20/427-640 на суму 1 500 000, 00 грн., проте відповідач за виконані роботи не розрахувався (а.с. 28).
Листом № 25/247-6 від 10.03.2010 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити загальну суму боргу, що становить 2400000, 00 грн. (а.с. 29).
Відповідач у відповідь на вказану претензію, надіслав позивачу лист № 1/57 від т16.03.2010, в якому зазначив, що від зобов'язань з оплати виконаних робіт по договору не відмовляється, проте в даний час провести оплату не може та гарантував до 05.04.2010 погасити заборгованість (а.с. 31).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором № АСН-26/2007-4209407 від 27.07.2007, у зв’язку з чим просить стягнути з відповідача суму основного боргу, яка становить 1500000 грн.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання, які мають ознаки договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України виконавець зобов'язується за завданням другої сторони замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів апеляційної скарги вбачається, що під час розгляду справи місцевим господарським судом відповідачем на виконання договору № АСН-26/2007-4209407 від 27.07.2007 було сплачено 1000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 326 від 31.05.2011.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Отже, враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості за отримані послуги до прийняття рішення у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що провадження в частині стягнення 1 000, 00 грн. підлягає припиненню, а рішення в цій частині - скасуванню.
Дослідивши викладене вище в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, враховуючи часткове виконання відповідачем умов договору щодо оплати наданих послуг, колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 1499 000, 00 грн. основної заборгованості.
Відповідно до ст. 104 ГПК України неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а також порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробничого підприємства «Параллакс» на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2011 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2011 у справі № 38/108 частковому скасуванню.
Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково – виробничого підприємства «Параллакс» на рішення господарського суду міста Києва від 02.06.2011 у справі № 38/108 задовольнити частково.
2. Рішення господарського міста Києва від 02.06.2011 у справі № 38/108 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
1). Позовні вимоги задовольнити частково.
2). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю україно-російської науково-виробничої фірми «Параллакс» (01010, м. Київ. вул. Московська, 8, код 14351051) на користь Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (51402, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська, 44; код 14310112) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, 1499 000, 00 грн. – основного боргу, 14990, 00 грн. державного мита та 185, 11 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
3). В частині стягнення 1 000, 00 грн. провадження припинити.
3. В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.
4. Стягнути з Державного підприємства «Науково-виробниче об'єднання «Павлоградський хімічний завод» (51402, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Заводська, 44; код 14310112) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю україно-російської науково-виробничої фірми «Параллакс» (01010, м. Київ. вул. Московська, 8, код 14351051) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, 5, 00 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.
5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.
6. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
7. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Рудченко С.Г.
Судді Пашкіна С.А.
Кропивна Л.В.
Судове рішення № 17884928, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 17.08.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 38/108. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: