Постанова № 17884900, 15.08.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2011 № 9/109

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Рудченка С.Г.

при секретарі: Помаз І.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за дов. №417 від 29.06.2011р.;

ОСОБА_2 представник за дов. №361 від 21.06.2010р.;

від відповідача: ОСОБА_3 представник за дов. №12 від 18.04.2011р.;

від третьої особи: ОСОБА_4 представник за дов. №794 від 01.02.2011р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства акціонерний

банк «Укргазбанк»

на рішення господарського суду м. Києва

від 26.05.2011р. (дата підписання 31.05.2011р.)

у справі № 9/109 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні проектні технології»

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Публічне акціонерне товариство трест

«Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього

про визнання договору міни недійсним.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 р. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні проектні технології" (далі по тексту - відповідач), про визнання недійсним договору міни цінних паперів №Б-14/1 від 01.06.2009р., укладеного між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк “Укргазбанк” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сучасні проектні технології”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що представник Банку, який підписав спірний Договір, вийшов за межі повноважень ,визначених виданою йому довіреністю, при укладенні договору діяв із зловмисною домовленістю з ТОВ «Сучасні проектні технології» усупереч інтересам Банку і передбачав міну предметів нерівноцінної вартості, що може спричинити для Банку тяжкі матеріальні наслідки.

Крім того, усупереч Правилам (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням Держкомісії з цінних паперів та фондового рику від 12.12.2996 № 1449 Договір не був зареєстрований у журналі обліку договорів; про існування спірного Договору Банку стало відомо після отримання від ТОВ “Сучасні проектні технології” позовної заяви у справі №20/91 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні проектні технології” до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” про визнання права власності на цінні папери та зобовязання виконати умови Договору №Б-14/1 міни цінних паперів від 01.06.2009р. Банк не схвалював дій свого представника по вчиненню спірного правочину міни, а станом на момент вчинення спірного правочину Банк не був власником облігацій емітента загальною кількістю 99680 шт. , не мав планів купівлі конкретної кількості облігацій і не міг заздалегідь знати, якою кількістю облігацій емітента буде володіти у майбутньому. Взагалі , зазначав позивач, оскільки укладення Договору міни цінних паперів було невигідним Банку , а у подальшому довіреність , видана представнику ОСОБА_5 , була скасована виконавчим органом Банку, позивач припустив , що спірний договір був укладений пізніше, ніж про це вказано у даті вчинення спірного правочину.

Крім того, пославшись на Інформацію щодо випуску облігацій Публічного акціонерного товариства тресту "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього , умови якого забороняли обмін випущених емітентом облігацій на акції емітента, Банк просив визнати спірний договір недійсним , як такий, що суперечить закону.

Правовою підставою позову визначені положення ст. ст. 92, 203, 215, 216, 237-239, 241, 715 ЦК України, ст.ст. 87,88,92,96 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

До участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача судом першої інстанції залучено Публічне акціонерне товариство трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього як емітента цінних паперів, що є предметом оскаржуваного договору.

Відповідач проти позову заперечував, вказував, що представник Банку на час укладення спірного договору мав необхідний обсяг повноважень на підписання договору і діяв у їх межах . Сумніви позивача щодо обставин та часу укладення договору, на думку відповідача, не можуть бути підставами для визнання правочину недійсним, а відповідальність за відсутність у позивача оскаржуваного договору, покладено саме на позивача. Крім того відповідач посилався на наступне схвалення договору діями відповідача шляхом вчиненням тих дій, що частково передбачені оскаржуваним договором.

У ході розгляду справи представником позивача подано клопотання про проведення у справі судової технічної експертизи документу (спірного договору) , в якому Банк просив передати на вирішення експертизи наступні питання: - визначити відносну давність виконання документа; - визначити послідовність нанесення штрихів, що перетинаються, а саме: підпису та печатки. На думку Банку, висновки експертизи будуть слугувати доказом того, що оскаржуваний договір дійсно був підписаний сторонами пізніше дати, зазначеної у договорі, без відповідних повноважень у ОСОБА_5 як представника Банку.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання позивача щодо призначення у справі судової експертизи з тих мотивів, що експертиза не має можливості надати висновки по поставленим питанням, виходячи з нетривалого часу щодо якого у позивача виникають сумніви щодо часу виготовлення документу.

Клопотання позивача про призначення експертизи відхилено судом першої інстанції з посиланням на недостатність досліджуваного матеріалу.

Відмовивши у призначенні по справі судової експертизи, суд послався на необґрунтованість та недоведеність позивачем тієї обставини, що питання, поставлені на проведення експертизи, можуть бути вирішені шляхом проведення технічної експертизи документів.

Представником третьої особи надано усні пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечено.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.05.2011р. у справі №9/109 (суддя Бондаренко Г.П.) у задоволенні позову відмовлено.

За наслідками розгляду справи суд першої інстанції встановив , що представник банку ОСОБА_5, який на момент підписання спірного Договору був заступником Голови правління Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” (правонаступником якого є позивач) , діяв на підставі виданої керівником Банку довіреності, підписував Договір в межах обсягу цивільної дієздатності, володів необхідним обсягом повноважень для укладення та підписання даного Договору . До того ж суд першої інстанції спростував доводи Позивача про нерівноцінність предметів міни , пославшись на те, що такі доводи суперечать фактичним обставинам справи . Посилання позивача на підроблення договору з метою приховати зловмисну домовленість сторін договору, і укладення його після закінчення строку довіреності , виданої ОСОБА_5 , визнані судом першої інстанції недоведеними.

Не погоджуючись із висновками та мотивами прийнятого місцевим господарським судом рішення , Публічне акціонерне товариство акціонерний банк “Укргазбанк” (позивач) звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило рішення суду, як незаконне , скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позову .

В обґрунтування скарги Банк посилався на те, що місцевий господарський суд неправомірно відхилив доводи Банку і безпідставно визнав , що особа, яка діяла від імені Банку при вчиненні з відповідачем договору міни цінних паперів, не виходила за межі наданих їй прав, хоча її права на вчинення правочину міни цінних паперів обмежувалися лише міжбанківськими договорами міни чи купівлі-продажу цінних паперів.

Заперечуючи висновки суду першої інстанції про те, що придбання Банком у власність облігацій емітента у кількості, вказаній у спірному договорі , є виконанням Банком своїх зобовязань і схваленням укладеного від імені Банку представником правочину, апелянт вказував, що суд першої інстанції невірно застосував ст. 241 ЦК України , оскільки, на думку Банку, спірний правочин був укладений значно пізніше, ніж про це зазначено у реквізитах спірного договору, підтвердженням цієї обставини могли бути висновки експертизи, від призначення якої суд невмотивовано відмовився.

Ухвалою від 14.06.2011 р. Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів Кропивна Л.В. (головуючий , доповідач), суддів Поляк О.І. та Рудченко С.Г. прийнято апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” на рішення господарського суду м. Києва від 26.05.2011р. по справі №9/109 до розгляду та порушене апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 13.07.2011 о 12:00.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. №9/109 у звязку із неявкою представників сторін та задоволенням клопотання позивача та відповідача, відкладено розгляд апеляційної скарги на 15.08.2011р

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2011р. №01-23/1/8 у звязку із перебуванням у відпустці судді Поляк О.І. здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Пашкіна С.А., Рудченко С.Г.

У призначене судове засідання зявилися представники позивача і відповідача та третьої особи. Представники апелянта у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, а також заявили клопотання про призначення експертизи щодо визначення відносної давності виконання договору, що на думку Банку, буде доказом того, що спірний договір підписаний пізніше дати , вказаної у договорі , а отже особою без відповідних повноважень на представництво інтересів Банку .

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи випливає, що 01.06.2009р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк “Укргазбанк” (далі по тексту позивач, Сторона-1 за Договором, Банк ), в особі заступника Голови Правління ОСОБА_5, який діяв на підставі Довіреності від 27.03.2009 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрованої в реєстрі під №647, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сучасні проектні технології” (далі по тексту відповідач, Сторона-2 за Договором), в особі Директора Оліферчука Костянтина Івановича, який діє на підставі статуту, за участю Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЮК-Інвест” (повірений за Договором) (Ліцензія ДКЦПФР серія АВ № 376837 від 29.10.2007р. дилерська діяльність, серія АВ № 376836 від 29.10.2007р. брокерська діяльність), в особі Директора Забишного Костянтина Івановича що діє на підставі статуту, був укладений договір міни цінних паперів № Б-14/1 .

Згідно п. 1.1 Договору, за цим договором Сторона-1, яка є власником 10 000 (десять тисяч) штук іменних процентних облігацій серії А, код ISIN UA 4000002331, емітованих Відкритим акціонерним товариством трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього (код ЄДРПОУ 04012655), бере на себе зобов'язання додатково придбати на вторинному ринку іменні процентні облігацій серії А, код ISIN UA 4000002331, в кількості 89 680 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) штук, емітованих Відкритим акціонерним товариством трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього (код ЄДРПОУ 04012655) та здійснити обмін 99 680 (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) штук іменних процентних облігацій серії А код ISIN UA 4000002331 на цінні папери Сторони-2, а саме на: 39 872 000 (тридцять дев'ять мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі) штук простих іменних акцій код ISIN UA 1006621007, емітованих Відкритим акціонерним товариством трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього, а Сторона-2 зобов'язана прийняти у власність 99 680 (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) штук іменних процентних облігацій серії А код код ISIN UA 4000002331 в обмін на 39 872 000 (тридцять дев'ять мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі) штук простих іменних акцій код ISIN UA 1006621007, емітованих Відкритим акціонерним товариством трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього на наведених нижче умовах.

Згідно п. 1.2. Договору, за даним Договором кожна сторона вважається Продавцем тих цінних паперів, які вона дає в обмін, і Покупцем тих цінних паперів, які вона отримує за обміном.

У відповідності до п. 1.3. Договору, Сторона-1 зобов'язується передати, а Сторона-2 прийняти цінні папери, які є у власності Сторони-1 на момент укладення цього Договору та будуть придбані у власність Сторони-1 у майбутньому, а саме: іменні процентні облігацій серії А, код ISIN UA 4000002331, в кількості 99 680 штук, емітованих ВАТ трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього, Інформація про випуск облігацій Відкритого акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього, опублікована в “БЮЛЕТЕНЬ. ЦІННІ ПАПЕРИ УКРАЇНИ” №283-284 (1907-1908) від 4 грудня 2006 року (далі-ЦП-1).

Всього: 99 680 (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот вісімдесят) штук іменних процентних облігацій загальною номінальною вартістю 99 680 000,00 (дев'яносто дев'ять мільйонів шістсот вісімдесят тисяч) гривень.

У відповідності до п. 1.4 Договору, Сторона 2 зобов'язується передати, а Сторона 1 прийняти наступні цінні папери: 39 872 000 штук простих іменних акцій ISIN UA 1006621007, емітованих Відкритим акціонерним товариство трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього, код за ЄДРПОУ 04012655 (далі ЦП-2).

Всього: 39 872 000 (тридцять дев'ять мільйонів вісімсот сімдесят дві тисячі) штук простих іменних акцій загальною номінальною вартістю 9 968 000,00 (дев'ять мільйонів дев'ятсот шістдесят вісім тисяч) гривень.

Згідно п. 2.1 Договору, вартість цього Договору складає: 99 680 000,00 (дев'яносто дев'ять мільйонів шістсот вісімдесят тисяч) гривень.

Згідно п. 2.2 Договору, вартість предметів міни, а саме ЦП-1 та ЦП-2 Сторони визначили, як рівноцінні.

Пунктами 2.3.1 та 2.3.2 Договору визначено, що цінні папери, що є предметом даного Договору, повинні бути передані сторонам в наступні строки:

Сторона-1 зобов'язана до 20 листопада 2010 року передати у власність Сторони-2 ЦП-1. Для цього Сторона-1 зобов'язана до 20 листопада 2010 року передати Зберігачу розпорядження про переказ ЦП-1 на користь Сторони-2, про що письмово повідомляє Сторону-2, а Сторона-2, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення про передачу Зберігачу розпорядження на переказ ЦП-1, надає Зберігачу розпорядження про зарахування ЦП-1 на свій рахунок (п. 2.3.1 Договору).

Сторона-2 зобов'язана до 1 травня 2011 року передати у власність Сторони-1 ЦП-2. Для цього Сторона-2 зобов'язана до 1 травня 2011 року передати Зберігачу розпорядження про переказ ЦП-2 на користь Сторони-1, про що письмово повідомляє Сторону-1, а Сторона-1, протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення про передачу Зберігачу розпорядження про переказ ЦП-2, надає Зберігачу розпорядження про зарахування ЦП-2 на свій рахунок.

Однією з підстав недійсності оспорюваного Договору Банк вважав його укладення особою , яка діяла від імені Банку , з перевищенням наданих їй довіреністю повноважень .

Відповідно до п. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Таким чином Закон установлює правило , за яким представник зобовязаний вчинити правочин та здійснити інші юридичні дії на підставі і у межах наданих їй повноважень . Правові наслідки перевищення представником своїх повноважень встановлені ст.. 241 ЦК України.

За змістом ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Звертаючись із позовом про визнання недійсним Договору , Банк посилався на те, що від імені Банку спірний Договір підписав ОСОБА_5, який, будучи уповноваженим діяти від імені Банку за довіреністю №647 від 27.03.2009р., виданою Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк “Укргазбанк” в особі Голови Правління Ляшка Вадима Петровича, перевищив надані йому повноваження .

Банк стверджував, що про вчинення спірного правочину дізнався під час розгляду справи № 20/91 , порушеної господарським судом м. Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні проектні технології" до відповідача - Банку - про визнання права власності на облігації у кількості 99680 шт , емітованих ВАТ «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього , та про примусове виконання Банком зобовязань у частині передачі через зберігача на користь ТОВ «Сучасні проектні технології» облігації у кількості 99680 шт.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.04.2011р., залишеним без змін та скасування 30.06.2011р. Київським апеляційним господарським судом у справі № 20/91, було встановлено часткове виконання відповідачем Договору . Так судами першої та апеляційної інстанцій зазначено, що відповідач на виконання умов п. 1.1 договору № Б-14/1 від 01.06.2009р. придбав у власність іменні процентні облігації серії А, код ISIN UA 4000002331, в кількості 89680 штук, емітованих ВАТ трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього, однак, в порушення умов п. 2.3.1 договору, відповідач не виконав свого обовязку щодо передачі у власність позивача іменних процентних облігацій серії А, код ISIN UA 4000002331, в кількості 99680 штук, емітованих ВАТ трест “Київміськбуд-1”імені М.П. Загороднього (ЦП-1), а саме: не передав Зберігачу розпорядження про переказ іменних процентних облігацій серії А, код ISIN UA 4000002331, в кількості 99680 штук, емітованих ВАТ трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього на користь позивача.

Встановлення рішенням господарського суду, яке набрало законної сили, у судовому засіданні факту часткового виконання Банком правочину, вчиненого від його імені особою з перевищенням наданих їй повноважень , не лише свідчить про схвалення Банком дій свого представника, але й означає, що в силу ч. 2 ст. 241 ЦК України правочин породив правові наслідки для Банку з моменту вчинення правочину, і можливість визнання його недійсним при розгляді справи №9/109 виключається, оскільки доведення обставин, на які посилався Банк ( невиконання ним умов Договору № Б-14/1 від 01.06.2009р. повністю чи частково), зводиться до переоцінки фактів, встановлених господарським судом у справі №20/91, рішення якого набрало законної сили .

Суд апеляційної інстанції також вважає, що подальше скасування дії довіреності , виданої ОСОБА_5 для представництва перед третіми особами інтересів Банку, сама по собі не впливає на чинність укладеного Банком в особі Ткаченка В.В. правочину .

Доводи Банку про фальсифікацію дати вчинення правочину , поряд із клопотанням про призначення експертизи відносної давності виконання документу (договору) , відхиляються судом апеляційної інстанції , виходячи з того, що встановлення факту підробки документу, а також осіб ( або особи) , які (яка ) здійснили підробку документу , є кримінально карним злочином і не можуть бути встановлені у господарському процесі. Інша річ наявність вироку суду з кримінальної справи , що набрав законної сили, і який буде обовязковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мало місце підроблення договору і ким воно вчинене ( ст. 35 ГПК України) . Проте, Банк вироком суду не володів як підчас розгляду справи у суді першої інстанції , так і під час перегляду справи у повному обсязі судом апеляційної інстанції. У звязку з чим клопотання представника Банку про призначення по справі судової експертизи задоволенню не підлягає.

Переглядаючи справу у повному обсязі , судова колегія також звернула увагу на взаємовиключність доводів Банку в обґрунтування ним вимог про недійсність Договору міни.

Так, з одного боку , Банк посилався на укладення Договору від імені Банку особою , яка вийшла за межі наданих їй довіреністю повноважень (діяла з перевищенням повноважень) , з іншого ж - вказував на укладення спірного Договору особою, яка не мала повноважень у той час, як її представництво за довіреністю було припиненим внаслідок скасування 15.06.2009р. довіреності органом, якій її видав.

Банк також зазначав, що реалізуючи свої повноваження, надані довіреністю, ОСОБА_5 діяв усупереч інтересам особи, яку представляв, тобто Банку, а тому Договір слід визнати недійсним , і водночас, просив визнати укладений представником Договір недійсним як такий, що укладений на вкрай невигідних для Банку умовах .

Така невизначеність у правовій позиції Банку і необхідність доведення ним взаємовиключних обставин , мала бути усунута ще у суді першої інстанції, проте Банк підстав позову не уточнив, обставин, які входять до предмету доказування не довів і не звернув уваги на різні правові наслідки недійсності правочинів по вказаних ним підставах.

Так, у відповідності до ст. 233 ЦК України для кваліфікації правочину, вчиненого особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, необхідна наявність двох умов : наявність тяжких обставин , за яких одна сторона використовує тяжке становище відчужувача майна; та вкрай невигідні умови договору , коли набувач майна диктує власні умови договору , які невигідні відчужувачу і які значно відступають від нормальних умов договору.

Для правильної кваліфікації необхідно ураховувати всі обставини , за яких вчинявся спірний правочин, зокрема, можливість відчужувача укласти договір з іншим субєктом і на інших умовах . Наслідком визнання Договору недійсним за ст. 233 ЦК України є одностороння реституція з відшкодуванням потерпілому збитків та моральної шкоди , що завдані йому у звязку з вчиненням правочину.

Утім, Банк наявності умов, необхідних для кваліфікації спірного Договору міни , вчиненого ним під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах , не довів.

Доводи Банку про нерівноцінність, на його думку, предметів міни , не знаходять свого документального підтвердження і спростовуються матеріалами справи . Так у відповідності з довідкою Східно-Європейської фондової біржі від 24.05.2011 р. , копія якої додана до матеріалів справи ( а.с. 104 ) середньозважена ціна акцій на час укладення даного договору міни становила 2,50 грн. за одну акцію. Аналогічна ціна на акцію ПАТ “Київміськбуд-1” встановлювалася позивачем як заставна вартість однієї акції у договорі застави акції від 10.06.2009 р. ( а.с. 107- 110).

Отже, одна акція ПАТ „Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього на момент укладання Договору міни котирувалась за ціною 2,50 грн. Відповідно, вартість 39 872 000 простих іменних акцій ПАТ ,,Київміськбуд-1' імені М.П. Загороднього за ціною 2,50 грн. становить 99 680 000,00 грн., що дорівнює вартості облігацій, які Позивач за договором міни зобов'язався передати відповідачу. Таким чином підтверджується рівноцінність предметів міни за Договором міни.

Тим більше, судова колегія враховує , що при купівлі на вторинному ринку іменних процентних облігацій та при обміні їх на 39 872 000 штук простих іменних акцій ISIN UA 1006621007, емітованих Відкритим акціонерним товариство трест “Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього, сторони користувалися послугами професійного брокера - Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЮК-Інвест” (повіреного), який при торгівлі цінними паперами мав діяти в інтересах клієнта , і укладати угоди щодо цінних паперів на найбільш вигідних для клієнта умовах.

Посилання Банку на недійсність правочину з тих мотивів, що Інформацією про випуск облігацій Відкритого акціонерного товариства трест „Київміськбуд-1” імені М.П. Загороднього, опублікована в “БЮЛЕТЕНЬ. ЦІННІ ПАПЕРИ УКРАЇНИ” №283-284 (1907-1908) від 4 грудня 2006 року (далі-ЦП-1) не передбачено можливості емітенту здійснювати обмін випущених ВАТ Трест „Київміськбуд-1” простих іменних акцій на емітовані ним же іменні процентні облігації не обмежує інших власників цінних паперів у розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Проаналізувавши доводи і заперечення сторін , оцінивши надані у їх обґрунтування докази, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав, передбачених ст. 232 ЦК України, для визнання спірного Договору міни недійсним, як такого , що вчинений внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною.

Для задоволення позовних вимог за ст. 232 ЦК необхідно на підставі певних доказів встановити, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. Для застосування наслідків за таким недійсним правочином суд має встановлювати не тільки факт зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, а й наявність збитків та причинний звязок між зловмисною домовленістю і завданими збитками.

Виходячи з ст.ст. 3, 13, ч. 3 ст. 92 ЦК України про презумпцію добросовісності і розумності учасників цивільних правовідносин і загального принципу доказування у господарському процесі, особа, від якої вимагаються розумність або добросовісність при здійсненні права, визнається такою, що діяла розумно і добросовісно, допоки не доведено іншого. Тягар доведення лежить на особі, яка стверджує , що уповноважена особа використала своє право з наміром завдати шкоди іншій особі .

Відповідно до ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. При цьому закон не містить заборони на відчуження майна між субєктами господарювання за ціною не нижче ринкової.

У будь-якому разі обставини , повязані із заниженням вартості майна при його продажі , самі по собі не є єдиною безумовною підставою для визнання правочину недійсним ,а дії сторін по його вчиненню не кваліфікуються зловмисною домовленістю представника однієї сторони з другою стороною.

За таких обставин справи судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання спірного Договору міни недійсним .

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права , та допущені судом першої інстанції при розгляді спору порушення норм процесуального права , підлягають відхиленню за неспроможністю.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку , що судом першої інстанції повно та всебічно розглянуті всі обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права, підстави для скасування оскарженого судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк “Укргазбанк” на рішення господарського суду м. Києва від 26.05.2011 р. у справі №9/109 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 26.05.2011 р. у справі №9/109 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20днів.

Головуючий суддяКропивна Л.В.

СуддіПашкіна С.А.

Рудченко С.Г.