Рішення № 17884753, 22.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2011 р. Справа № 5023/4785/11

вх. № 4785/11

Суддя господарського суду Лаврова Л.С.

при секретарі судовогозасідання Васильєва Л.О.

за участю представників сторін:

позивача - Сердюк Є.В. відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "БаДМ", м. Дніпропетровськ

до ФОП ОСОБА_2, м. Куп"янськ

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 15338,45 грн., 30% штрафу в розмірі 4585,33 грн., пеню в сумі 1388,00 грн., 10% річних в сумі 895,50 грн., 223,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До того ж, просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходиться на поточному рахунку №НОМЕР_2 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629; накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу в межах ціну позову з урахуванням судових витрат в сумі 22666,28 грн.

22.08.2011року відповідач до канцелярії суду надав клопотання в якому повідомив, що належним чином повідомлений про місце та дату розгляду справи та просить розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин справа розглядається на підставі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача судом встановлено наступне.

26 липня 2010 року між ТОВ "БаДМ" (позивачем) та ФОП ОСОБА_2 (відповідачем) був укладений договір поставки №Х-580. Відповідно до умов договору позивач зобов*язався поставити та передати у власність відповідача лікарські препарати та засоби, засоби гігієни та догляду за хворими, лікувальну косметику та інші форми медичного асортименту, а відповідач зобов*язався прийняти товар та оплатити його на умовах розділу 3 Договору.

В відповідності до п.4.2 поставка товару здійснюється постачальником окремими партіями. Найменування, асортимент, кількість та бажані терміни постачання партії товару визначаються в заявці.

Прийом-передача товару здійснюється в пункті поставки, вказаному у заявці та видаткових накладних.

Згідно розділу 6 Договору відповідач зобов*язується сплатити суму за товар в строки, які вказані в наладній на передачу товару. Відповідач здійснює оплату вартості поставленого товару шляхом безготівкового перерахуваггя грошових коштів на поточний рахунок позивача. Днем здійснення платежу вважається день, в який сума, що підлягає сплаті надійшла на поточний рахунок позивача.

Позивач свої зобов*язання за договором виконав, поставивши відповідачеві товар по накладних, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.27-44).

Відповідач свої договірні зобов*язання належним чином не виконав, за отриманий товар не розрахувався, у зв*язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 15338,45 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними документально матеріалами справи, тому вони приймаються судом та підлягають задоволенню, а вказана сума в розмірі 15338,45 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п.7.2 у випадку порушення строку оплати поставленого товару відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючою в період прострочення, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення та окрім того, при простроченні оплати поставленого товару на двадцять календарних днів відповідач зобов*язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості поставленого та неоплаченого у строк товару.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що відповідач не здійснив оплату товару, в терміни передбачені договором нараховані позивачем 30% штрафу в розмірі 4585,33 грн., 1388,00 грн. пені підлягають стягненню.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також десять відсотків річних з простроченої суми, встановлених п.7.3 Договору.

Враховуючи, що відповідач не виконав своїх обов`язків по оплаті, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача десять відсотків річних в сумі 895,50 грн. визнані судом обгрунтованими та підлягають стягненню.

Щодо заявленого клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, суд розглянув дане клопотання та визнав його таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу (сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов), так і за ініціативою господарського суду.

У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України , обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таких документів, заявник надано не було.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 223 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

В задоволені клопотання щодо забезпечення позову- відмовити.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_2 (63701, Харківська область, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629) на користь ТОВ "БаДМ" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, р/р 26008105114001 в КБ "Приватбанк", МФО 305299, код 31816235) - 15338,45 грн. основного боргу, 4585,33 грн. 30% штрафу, 1388,00 грн. пені, 895,50 грн. 10% річних, 223,00 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лаврова Л.С.

Повний текст рішення підписаний 25.08.11 року.

25.08.2011р.