Рішення № 17884750, 23.08.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2011 р. Справа № 5023/6088/11

вх. № 6088/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судовогозасідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Іванов В.В., посвідчення НОМЕР_2 від 29.09.2008 року, позивача - не з"явився, відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Прокурора Дергачівського району Харківської області, м. Дергачі в інтересах держави, в особі Міністерства аграрної політики України, м. Київ в особі Харківської державної зооветеринарної академії, смт. Мала Данилівка

до ФОП ОСОБА_1, смт. Мала Данилівка

про звільнення та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування заподіяної шкоди у розмірі 3077,82 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд зобов'язати відповідача привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку та повернути її за належністю Харківському зооветеринарному інституту та стягнути з відповідача шкоду у розмірі 3077,82 грн. Позов обґрунтований ст.ст. 14, 121 Конституції України та ст.ст. 125, 212 Земельного кодексу України.

До початку судового засідання прокурор звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява розглянута та задоволена судом як така, що відповідає нормам чинного законодавства.

Представники сторін правом на участь у судовому засіданні не скористалися, причину неявки не повідомили, витребуваних судом документів не надали. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресами, вказаними у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні прокурор підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора, суд встановив наступне.

Прокуратурою Дергачівського району проведено перевірку додержання вимог Земельного кодексу України під час користування земельною ділянкою ФОП ОСОБА_1, в ході якої встановлено, що на території Харківського зооветеринарного інституту, в смт. Мала Данилівка, ФОП ОСОБА_1 самовільно, в порушення вимог ст. 125, 126 Земельного кодексу України, без набуття права власності чи права користування земельними ділянками та встановлення землевпорядними організаціями меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) використовує самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 3,2 га для створення іпотерапевтичного центру для реабілітації хворих дітей та дорослих.

За ці порушення управлінням держкомзему у Дергачівському районі Харківської області ФОП ОСОБА_1 видано припис від 28.05.2010 року за № 100003, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 повинна у тридцяти денний строк розпочати оформлення правовстановлюючих документів на право користування земельною ділянкою з організацією, що має ліцензію на виконання землевпорядних робіт та представити договір на виконання робіт з землевпорядною організацією, на даний час припис ФОП ОСОБА_1 не виконано.

Земельна ділянка є державною власністю, знаходиться за межами населеного пункту. Самовільно зайнята ФОП ОСОБА_1 земельна ділянка орієнтованою площею 3,2 га розташована на території земельної ділянки, яка відповідно до державного акту на право постійного користування землею серія ХР -10-00-003076 (зареєстрований за № 46) надана на праві постійного користування Харківському зооветеринарному інституту (господарський двір) (на даний час Харківська державна зооветеринарна академія).

Земельна ділянка, самовільно зайнята ФОП ОСОБА_1, з користування Харківського зооветеринарного інституту (на даний час Харківська державна зооветеринарна академія) у передбаченому законом порядку не вилучалась, та ФОП ОСОБА_1 не надавалась у передбаченому законом порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України, земля є основним національним багатством, що перебуває від особливою охороною держави.

Право користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Самовільне зайняття земельних ділянок визначено в ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", - як будь - які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї.

Крім того, як встановлено господарським судом при дослідженні матеріалів справи, між позивачем та відповідачем не було укладено також і відповідного договору оренди земельної ділянки.

Статтями 123, 124 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України "Про землеустрій", постановою Кабінету Міністрів України № 677 26.05.2004 р. передбачено порядок укладення договорів оренди, відповідно до якого при наданні земельних ділянок у оренду повинна розроблятись землевпорядна документація (проект відведення чи технічна документація). Після виготовлення землевпорядна документація, погоджена в установленому порядку відповідними органами державного контролю, подається на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування чи державної виконавчої влади, до повноважень якого належить надання у користування земельної ділянки. За наслідками розгляду землевпорядної документації орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в оренду.

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди підлягає державній реєстрації.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (що можливе лише при наявності землевпорядної документації), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

На підставі ч. 2 статті 125 Земельного кодексу України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону частина 2 статті 126 Земельного кодексу України.

Використання землі без отримання документів, передбачених в ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, кваліфікується як самовільне зайняття землі.

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач фактично самовільно без набуття права власності чи права користування земельною ділянкою та встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), в порушення вимог земельного законодавства використовує спірну земельну ділянку. Відповідачем заходи, щодо оформлення земельної ділянки в установленому діючим законодавством порядку не проведені, а земельна ділянка не звільнена.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, з приведенням земельних ділянок у придатний для користування стан.

Відповідно до п. 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 6 “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно мати на увазі, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екологи та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963.

Згідно п.3.7. цієї Постанови власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993р. № 963.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007р. № 110 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 ”підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ФОП ОСОБА_1 здійснений відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 та складає 3077,82 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, позовні вимоги прокурора обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, а тому господарський суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати ФОП ОСОБА_1 (Харківська область, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) привести у придатний для використання стан самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 3,2 га яка розташована на території Харківської державної зооветеринарної академії (Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка) та повернути її за належністю Харківській державній зооветеринарній академії (Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка).

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (Харківська область, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Харківської державної зооветеринарної академії (Харківська область, Дергачівський район, смт. Мала Данилівка, код ЄДРПОУ 24134314, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) - 3077,82 грн. шкоди.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (Харківська область, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 187,00 грн. державного мита.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (Харківська область, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, відомості про відкриті поточні рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 25 серпня 2011 року