Рішення № 17884532, 23.08.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.11 Справа № 5/102/2011

За позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” в особі Рубіжанського міжрайонного управління з експлуатації газового господарства, м. Рубіжне Луганської області

до Державного підприємства “Хімічний завод “Південний”, м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 19477383,55 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 526 від 20.12.2010;

від відповідача ОСОБА_2. довіреність №218-1165 від 28.07.2011

в с т а н о в и в:

Суть спору: публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” в особі Рубіжанського міжрайонного управління з експлуатації газового господарства звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений (проданий) та протранспортований природний газ в сумі 17574649,94 грн., інфляційних нарахувань в сумі 815743,27 грн., 3% річних в сумі 176285,50 грн. та штрафних санкцій у вигляді пені в сумі 910704,84 грн.

23.08.2011 позивачем подана заява, в якій користуючись правом наданим ст. 22 ГПК України, він зменшив свої позовні вимоги в частині стягнення інфляції та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 17574649 грн. 94 коп. основного боргу, 613273 грн. 84 коп. інфляційних втрат, 176285 грн. 50 коп. 3% річних та 910704 грн. 84 коп. пені.

Подана заява не протирічить вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому приймається судом і подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням.

Відповідач в судовому засіданні 23.08.2011 надав суду клопотання № 218-2483 від 23.08.2011, в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі, однак просить суд зменшити розмір штрафних санкцій у вигляді пені на 10%, посилаючись на скрутне фінансово-господарське становище підприємства.

В судовому засіданні 16.08.2011, відповідно до вимог ч. 3 ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 23.08.2011 до 14 год. 00 хв.

Після перерви в судове засідання прибули повноважні представники сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

20 грудня 2010 року Публічне акціонерне товариство «Луганськгаз»в особі Рубіжанського міжрайонного управління з експлуатації газового господарства (товариство, позивач) та Державне підприємство «Хімічний завод «Південний»(споживач, відповідач) уклали договір № 209/16 на постачання та транспортування природного газу, згідно п. 1.1. якого позивач зобовязується за наявності обсягів поставити та протранспортувати до обєктів споживача, зазначених у «Переліку обєктів на яких споживачем приймається газ», природний газ (надалі газ), а споживач зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

В п. 2.1 договору сторони визначили обсяги газу, які товариство планує передати споживачеві для його потреб в 2011 році, а саме 12300 куб. м. в тому числі по місяцях кварталів: січень 2000 куб. м., лютий - 2500 куб. м., березень - 2500 куб. м., квітень - 2000 куб. м., травень - 1800 куб. м., червень - 1500 куб. м.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у розмірі 100% передплати від місячного договірного обсягу не пізніше 7 (сім) банківських днів до початку місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється до 5-го числа місяця, наступного за звітним (п. 6.1 договору).

На виконання умов даного договору позивачем відповідачеві поставлений та протранспортований природний газ за період з 01.01.2011 по 16.04.2011 в загальному обсязі 6262453 куб. м. на загальну суму 19746649 грн. 94 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками (а.с.17-20).

Натомість, відповідач в порушення умов договору взяті на себе зобовязанння щодо оплати отриманих послуг з постачання та транспортування природного газу не виконав, сплативши лише 2172000 грн., у звязку з чим за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість в сумі 17574 649 грн. 94 коп.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обовязковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п.2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт належного виконання позивачем своїх договірних зобовязань та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті поставленого йому природного газу встановлений судом і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 17574 649 грн. 94 коп. основного боргу.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми цивільного законодавства та виходячи з того, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобовязання, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування на суму несвоєчасно сплаченої заборгованості за кожною з поставок природного газу, що відбулись протягом січня квітня 2011 року в загальному розмірі, виходячи з заяви про зменшення позовних вимог, 613273 грн. 84 коп. та три відсотка річних в розмірі 176 285 грн. 50 коп., які нараховані за період з 05.02.2011 по 12.07.2011.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Окрім того, статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Приписами пункту 8.2 договору сторони передбачили, що у разі не оплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 8.2 договору нараховано за період з 05.02.2011 по 12.07.2011, згідно наданого розрахунку та заявлено до стягнення пеню у розмірі 910704 грн. 84 коп.

Розрахунок пені є таким, що відповідає приписам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Письмовим клопотанням від 23.08.2011 №218-2483 відповідачем заявлено про зменшення розміру пені на 10%, в звязку з скрутним фінансовим становищем підприємства.

Положеннями п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, зобовязання, в свою чергу, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності з приписами ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Вказана норма Цивільного кодексу України за своїм змістом кореспондується з приписами ст. 233 Господарського кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, судом повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

З урахуванням викладеного суд вважає за доцільне клопотання відповідача про зменшення розміру належної до стягнення суми пені задовольнити та зменшити розмір належної до стягнення з відповідача суми пені на 10%, а саме до 819634 грн. 36 коп.

Задовольняючи клопотання відповідача щодо зменшення суми пені, суд виходить з того, що відповідач є державним підприємством, має велику кредиторську та дебіторську заборгованість, а також з того, що в країні суттєвий спад металургійної та гірської видобувної галузей, які є основними користувачами вибухових речовин загально-технічного призначення, що виробляються відповідачем.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми пені підлягає задоволенню частково, у сумі 819634 грн. 36 коп.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача в повному обсязі відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник з його вини.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства “Хімічний завод “Південний”, м. Рубіжне Луганської області , вул. Заводська, буд. 1г, ідентифікаційний код 35283037 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Луганськгаз” в особі Рубіжанського міжрайонного управління з експлуатації газового господарства, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 42, ідентифікаційний код 20188359, заборгованість за газ в сумі 17574649 грн. 94 коп., інфляційні нарахування в сумі 613273 грн. 84 коп., 3% річних у сумі 176285 грн. 50 коп. та пеню в сумі 819634 грн. 36 коп., а також витрати зі сплати державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2011

Суддя Т.В.Васильченко