Рішення № 17884252, 02.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/16502.08.11 За позовомПриватного підприємства "Грінлайт"

ДоПриватного підприємства "Сохо"

простягнення 6989,62 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1. (Дов.)

Від відповідача:не зявився

У судовому засіданні 02.08.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство "Грінлайт" (далі - позивач) з позовом до Приватного підприємства "Сохо" (далі - відповідач) про стягнення 6989,62 грн., з яких 5721,98 грн. - основний борг, 974,34 грн. - збитки від інфляції, 293,30 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач не оплатив поставлений йому товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2011р. порушено провадження у справі № 57/165 та призначено її розгляд на 12.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2011р. розгляд справи № 57/165 на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 02.08.2011р.

Представник позивача в судових засіданнях 12.07.2011р., 02.08.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними і такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 02.08.2011р. вдруге не зявився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою про порушення провадження суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений ухвалами суду від 21.06.2011р. та 12.07.2011р. про місце і час судового засідання.

Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з усною домовленістю між сторонами, позивач взяв на себе зобовязання поставити відповідачу товар, а відповідач зобовязаний був прийняти та оплатити зазначений товар.

Як зазначає позивач, відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 15653,66 грн. Проте, заборгованість за поставлений товар становить 5721,98 грн., що підтверджується видатковими накладними № ГЛ-0000420 від 16.04.2009р. на суму 222,00 грн., № ГЛ-0000296 від 24.03.2009р. на суму 1006,00 грн., № ГЛ-0000256 від 13.03.2009р. на суму 756,00 грн., № ГЛ-0000421 від 16.04.2009р. на суму 378,00 грн., № ГЛ-0000053 від 28.01.2010р. на суму 3180,98 грн., № ГЛ-0000218 від 13.03.2009р. на суму 359,00 грн. та рахунками-фактури № ГЛ-0000456 від 16.04.2009р. на суму 222,00 грн., № ГЛ-0000323 від 24.03.2009р. на суму 1006,00 грн., № ГЛ-0000281 від 13.03.2009р. на суму 756,00 грн., № ГЛ-0000457 від 16.04.2009р. на суму 378,00 грн., № ГЛ-0000059 від 28.01.2010р. на суму 3180,98 грн., № ГЛ-0000241 від 04.04.2009р. на суму 359,00 грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість за поставлений товар перед позивачем на суму 9931,68 грн., що підтверджується банківськими виписками, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковою накладною, підписаною сторонами. Відповідно до цього договору позивач зобовязався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем на адресу відповідача відправлено листи № 24/02 від 24.02.2011р. та № 16 від 13.05.2011р., в яких позивач просить відповідача оплатити заборгованість у сумі 5721,98 грн. за поставлений товар.

Відповідач отримав вищевказані листи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, проте, залишив їх без відповіді та задоволення.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 5721,98 грн. на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то вимога позивача про стягнення з відповідача 5721,98 грн. заборгованості за поставлений товар, підлягає задоволенню.

Крім того, згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, що знаходиться позовній заяві, розмір 3% річних за весь час прострочення складає 293,30 грн.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних, нарахованих на суму боргу, що виник за вказаними вище рахунками фактури, у сумі, яка перевищує заявлену позивачем до стягнення, проте суд задовольняє розмір 3% річних у сумі 293,30 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Також позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 974,34 грн.

Відповідно до вірного арифметичного розрахунку, проведеного судом з урахуванням рекомендацій, щодо порядку застосування індексів інфляції, викладених у листі Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997р. "Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати, нараховані за період березень 2009р. по квітень 2011р., у сумі, що перевищує заявлену позивачем до стягнення, проте суд задовольняє розмір інфляційних втрат у сумі 974,34 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Сохо" (юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 9, кв. 414; фактична адреса: 04050, м. Київ, вул. Артема, буд. 82; ідентифікаційний код 32048787; р/р 26005301857 у АКБ "Форум", МФО 322948; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Приватного підприємства "Грінлайт" (юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Святошинська, буд. 34; ідентифікаційний код 31814369; р/р 26003501023503 в КРД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904) 5721 (пять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 98 коп. основного боргу, 974 (девятсот сімдесят чотири) грн. 34 коп. інфляційних втрат, 293 (двісті девяносто три) грн. 30 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 05.08.2011р.