Рішення № 17884196, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/24325.07.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віноманія»

про стягнення 28000,00 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники:

від позивача: не зявились;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність від 30.05.2011р.).

В судовому засіданні 25 липня 2011 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гран Крю»(позивач, Продавець або Постачальник) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віноманія»(відповідач, Покупець або Отримувач) про стягнення грошових коштів в розмірі 28000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання і, зокрема, не здійснив у повному обсязі оплату вартості поставленого йому за видатковими накладними товару та не оплатив виставлених позивачем на оплату рахунків-фактур, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просив суд відмовити позивачу у стягненні грошових коштів за видатковими накладними на суму 28000,00 грн. у звязку зі спливом строків позовної давності.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 6.06.2011р. Ухвалою господарського суду міста Києва від 6.06.2011р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та оголошено перерву до 25.07.2010р.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Протягом 2007 року Продавець передавав, а Покупець приймав від Постачальника товар, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними: № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн. та № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Загальна сума поставленого Продавцем товару Покупцю за накладними становить 28074,76 грн.

Позивач зазначає, що для оплати Покупцем прийнятого ним товару по відповідним видатковим накладним Продавець виставив покупцю на оплату рахунок-фактуру № ГК-0000449 від 4.05.2007р. на суму 23815,49 грн. та рахунок-фактуру № ГК-0001893 від 29.12.2007р. на суму 4259,28 грн. (копії рахунків містяться в справі), однак, за твердженнями позивача, Покупець лише частково розрахувався за поставлений йому Продавцем товар на суму 74,76 грн., що підтверджується випискою з картки рахунку № 361 за 24.01.2011р. (копія виписки містяться в матеріалах справи), внаслідок чого, у відповідача, за розрахунками позивача, утворилась заборгованість перед Продавцем в розмірі 28 00,00 грн., тобто 28074,76 грн. 74,76 грн.

Позивач вказує, що внаслідок неоплати рахунків в повному обсязі Продавець, 14.02.2011р. в порядку досудового врегулювання спору направив Покупцю лист з вимогою оплатити заборгованість по неоплачених Покупцем видаткових накладних в розмірі 28000,00 грн. (копія вимоги міститься в справі). Факт надсилання вимоги позивачем та отримання її відповідачем 17.022011р. підтверджується підписом про вручення на поштовому повідомленні (копія повідомлення міститься в матеріалах справи). Позивач зазначає, що суму заборгованості по неоплаті видаткових накладних Покупець на рахунок Продавця не провів.

З відповідними твердженнями позивача відповідач не погоджувався на у своєму відзиві на позовну заяву вказав, що поставка товару за видатковими накладними: № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн. та видатковою накладною № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн. відбувалася на виконання умов договору купівлі-продажу № 56/06 від 5 грудня 2006 року (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи), у відповідності до п. 3.1.1 якого передбачено, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на рахунок Продавця не пізніше 5 банківських днів з моменту реалізації товару, а тому, за твердженнями відповідача, Покупець мав розрахуватися за видатковою накладною № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн., враховуючи, що реалізація товару Покупцем відбулося 4.05.2007р., в строк до - 9.05.2007р., а за видатковою накладною № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн., враховуючи, що реалізація товару Покупцем відбулося 29.12.2007р., в строк до - 4.08.2007р.

За викладених відповідачем у відзиві обставин останній просив суд відмовити позивачу у позові у звязку з пропущенням строків позовної давності щодо оплати відповідних видаткових накладних, при цьому вказав, що строк позовної давності за видатковою накладною № ГК-0000465 від 04.05.07р. починається з - 10.05.2007р., а за видатковою накладною № ГК-0001943 від 29.12.07р. з 5.01.2008р.

В додаткових поясненнях на позовну заяву позивач вказав, що часткова оплата грошових коштів в розмірі 74,76 грн. була проведена відповідачем 21.01.2011р., окрім цього звернув увагу суду на те, що з видаткових накладних: № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн. та № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн. відсутнє посилання на вказаний відповідачем догорів купівлі-продажу № 56/06 від 5 грудня 2006 року, а відтак, відсутні підстави вважати, що поставка відповідного товару відбулася за накладними, які, в повному обсязі відповідач не оплатив.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчиняться усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. З матеріалів справи вбачається, що Продавець внаслідок несплати Покупцем суми наданого йому позивачем товару в порядку досудового врегулювання спору надіслав на адресу відповідача вимогу про оплату боргу в розмірі 28000,00 грн., на яку відповідач не відреагував та заборгованість не погасив.

На час розгляду справи сума заборгованості в розмірі 28000,00 грн. відповідачем на рахунок позивача не проведена, що підтверджується довідкою № 02/06 від 1.06.2011р. (оригінал довідки міститься в справі).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на викладене, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контрррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів оплати товару у більшому розмірі, аніж зазначено позивачем у позовній заяві, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за видатковою накладною № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн. та видатковою накладною № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн., що в загальній сумі становить 28000,00 грн. - є обґрунтованими.

При цьому, з викладеними відповідачем у своєму відзиві обставинами за яких останній вважає, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогами оплати заборгованість за видатковими накладними: № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн. та № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн. суд не може погодитися з наступних підстав.

В обґрунтування заявлених заперечень щодо пропуску позивачем позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості в розмірі 28000,00 грн. відповідач посилається на те, що поставка товару за видатковими накладними: № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн. та № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн. проводилася між сторонами на виконання умов Договору купівлі-продажу № 56/06 від 5 грудня 2006 року, при цьому, п. 3.1.1 Договору купівлі-продажу № 56/06 від 5 грудня 2006 року встановлено, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на рахунок Продавця не пізніше 5 банківських днів з моменту реалізації товару.

Відповідач вказав, що реалізація товару Продавцем відбулася за видатковою накладною № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн. - 4.05.2007р., а за видатковою накладною № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн. - 29.12.2007р., відтак, враховуючи п. 3.1.1. Договору, строк настання оплати відповідних видаткових накладних мав бути проведений Покупцем в строк до - 9.05.2007р. та в строк до - 4.08.2007р. відповідно.

Строк же прострочення оплати відповідних накладних, на думку відповідача, починався з - 10.05.2007р. та з 5.01.2008р. відповідно, а тому позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення до суду, крім цього відповідач вказав, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Судом встановлено, що п. 3.1.1 Договору купівлі-продажу № 56/06 від 5 грудня 2006 року передбачено, що оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на рахунок Продавця не пізніше 5 банківських днів з моменту реалізації товару.

Таким чином, конструкція положення відповідного пункту договору передбачає наявність факту встановлення саме реалізації товару Покупцем.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що відповідачем, в розумінні ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України належним чином не підтверджено факту реалізації товару Покупцем за видатковими накладними: № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн. та № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн. у зазначений відповідачем у відзиві строк, а тому, заперечення відповідача на позовну заяву в цій частині є необґрунтованими та, зважаючи на відсутність доказів реалізації товару Покупцем, є недоведеними.

При цьому, суд зазначає, що п. 1.1 Договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених Договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві товари народного споживання, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 3.1.1. Договору перерахування коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 5 банківських днів з моменту реалізації товару.

Згідно з п. 3.3 Договору Покупець повинен повідомити Продавця про здійснення платежу в день перерахування грошей, надіславши останньому відповідне повідомлення факсимільним зв'язком чи будь-яким іншим прийнятим способом, з якого недвозначно буде зрозумілим, що грошове зобов'язання Покупцем виконано в повному обсязі.

Так, дослідивши наданий відповідачем Договір, суд дійшов висновку, що з положень договору не визначено моменту (дня) з настанням якого Продавець довідувався або міг довідатися про порушення свого права, оскільки реалізація товару покладається саме на Покупця, який, в свою чергу, доказів такої реалізації до суду не надав.

Окрім цього, з наявних в справі видаткових накладних: № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн. та № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн. суд не може також дійти однозначного висновку про те, що поставка товару за відповідними накладними здійснювалась позивачем відповідачу в межах та на виконання умов Договору купівлі-продажу № 56/06 від 5 грудня 2006 року, а тому заперечення відповідача в цій частині необґрунтованими.

При цьому, суд звертає увагу також на те, що у своєму відзиві на позовну заяву відповідач, обґрунтовуючи неможливість задоволення позовних вимог позивача за видатковими накладними: № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн. та № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн. посилався на ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України та договір № 26/06 від 5 грудня 2006 року, який в свою чергу, не був доданий відповідачем до матеріалів справи, у звязку з чим, суд обмежений в можливості дослідити зазначений відповідачем договір № 26/06 від 5 грудня 2006 року та встановити наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідача щодо спливу строків позовної давності в межах його пункту 3.1.1 та надати відповідному договору оцінку, як доказу, в цілому.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на все вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 28000,00 грн. за неоплаченими відповідачем видатковими накладними: № ГК-0000465 від 04.05.07р. на суму 23 815,49 грн. та № ГК-0001943 від 29.12.07р. на суму 4 259,27 грн., строк оплати яких, з врахуванням ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України почався з моменту предявлення позивачем вимоги до відповідача про таку оплату, а заперечення відповідача на позовну заяву є необґрунтованими та недоведеними.

Судові витрати позивача в сумі 516,00 грн. (280,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віноманія»(ідентифікаційний код: 34356271, адреса: 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, буд. 67) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гран Крю»(ідентифікаційний код: 33194422, адреса: 04060, м. Київ, вул. Щусєва, буд. 24-А) грошові кошти: основного боргу 28000,00 грн. (двадцять вісім тисяч гривень) та судові витрати в сумі 516,00 грн. (пятсот шістнадцять гривень). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 3.08.2011р.