Рішення № 17884047, 02.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/10402.08.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання

«МАСПРОМ»

доПриватного підприємства «Український циклон»

простягнення 1316095, 87 грн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 07.07.2011 р.;

Губарєв Р.О. директор;

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «МАСПРОМ»(далі позивач, ТОВ «МАСПРОМ») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Український циклон» (далі відповідач, ПП «Український циклон») про стягнення з відповідача на користь позивача за контрактом № 12-10 від 12.01.2010 р. 1316 095,87 грн., з яких 1221438,58 грн. основний борг, 20414,13 грн. 3% річних, 74243,16 грн. інфляційні втрати). Також позивач просить судові витрати по сплаті державного мита у розмірі 13160,96 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов даного договору щодо оплати поставленого товару у визначений у Специфікаціях строк, що призвело до виникнення заборгованості, яка станом на час звернення до суду з позовом не погашена, що зумовило нарахування 3 % річних та інфляційних втрат. Крім цього, позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на грошові кошти, що належать ПП «Український циклон»в межах ціни позову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.07.2011 р. порушено провадження у справі № 5/104 та призначено розгляд справи на 26.07.2011 р.

14.07.2011 р. до відділу документального забезпечення господарського суду міста Києва позивачем подано доповнення, зокрема, заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій останній просив накласти арешт на грошові кошти, що належать ПП «Український циклон»на відповідні рахунки в межах ціни позову.

В судовому засіданні 26.07.2011 р. представник позивача позов підтримав повністю та надав документи на виконання ухвали про порушення провадження у справі, а також підтримав заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Представник відповідача доводи позову заперечив, просив відмовити в його задоволенні та відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, крім цього, заявив клопотання про відкладення розгляду справи для виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та надання додаткових документів.

Позивач проти задоволення вищезгаданого клопотання не заперечував.

Судом задоволено клопотання відповідача та оголошено у справі перерву до 02.08.2011 р.

В судове засідання 02.08.2011 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на належне повідомлення про дату, час і місце судового засідання, документи витребувані ухвалою про порушення провадження у справі не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, тим більше, що відповідач був присутнім в попередньому судовому засіданні та надавав суду пояснення по справі.

Крім цього, суд, розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, вважає за необхідне відмовити в її задоволенні з огляду на те, що позивачем в заяві не наведено обґрунтувань того, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення, а відтак згадана заява є необґрунтованою та непідтвердженою належними доказами.

Судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.01.2010 р. між позивачем (виробник) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки № 12-10 (далі-Контракт), за умовами п. 1.1 якого на умовах, викладених у розділах даного Контракту, покупець зобовязується оплатити й прийняти, а виробник виготовити і відпустити мастило універсальне залізничне ЗУМ ТУ У 23.2-25404313-014.2005, надалі іменоване товар, кількість, термін та спосіб постачання якого зазначено в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до даного Контракту, що є невідємною його частиною. Загальна кількість товару складає 74 тони і відвантажується згідно з потребами Укрзалізниці.

Даний Контракт набуває чинності від дати підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31 грудня 2010 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

Згідно Специфікації № 01 товарів, що постачаються покупцю (Додаток № 01 до Контракту) від 30.09.2010 р. загальна вартість товару по цьому Додатку становить 1852050,20 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 370410,04 грн., разом із ПДВ 2222460,24 грн., строк поставки товару жовтень 2010 р.

Розрахунки по цьому Додатку здійснюються у вигляді часткової передплати покупцем 1350800,00 грн. в тому числі ПДВ виробнику сировини для напрацювання мастила ЗУМ та доплати решти вартості товару протягом 20 банківських днів після відвантаження товару.

Часткова оплата та доплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок виробника.

Факт поставки визначається датою виписки товарної накладної виробника.

Цей Додаток № 1 є невідємною частиною Контракту.

Згідно Специфікації № 02 товарів, що постачаються покупцю (Додаток № 02 до Контракту) від 01.12.2010 р. загальна вартість товару по цьому Додатку становить 1016698,62 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 203339,72 грн., разом із ПДВ 1220038,34 грн., строк поставки товару-грудень 2010 р.

Розрахунки по цьому Додатку здійснюються у вигляді часткової передплати покупцем 736260,00 грн. в тому числі ПДВ виробнику сировини для напрацювання мастила ЗУМ та доплати решти вартості товару протягом 20 банківських днів після відвантаження товару.

Часткова оплата та доплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування покупцем коштів на розрахунковий рахунок виробника.

Факт поставки визначається датою виписки товарної накладної виробника.

Цей Додаток № 2 є невідємною частиною Контракту.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою даний Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання Контракту та Специфікації № 01 протягом жовтня 2010 р. поставлено товар мастило ЗУМ за накладними : № 16 від 25.10.2010 р. на суму 555615,06 грн., № 17 від 26.10.2010 р. на суму 833422,59 грн., № 18 від 27.10.2010 р. на суму 833422,59 грн., всього поставлено товар на суму 2222460,24 грн.

Факт одержання товару за згаданими накладними не заперечується відповідачем та підтверджується підписом представника відповідача ОСОБА_2,. за довіреністю ЯОФ № 502971 від 25.10.2010 р. (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи).

З наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку позивача за період з 01.10.2010 р. по 05.07.2011 р. вбачається, що відповідачем сплачено по виставленому позивачем рахунку-фактурі № 1075 від 30.09.2010 р. 1484800, 00 грн. боргу.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача за Специфікацією № 01 становить 737660,24 грн.

Відповідачем всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів на спростування позовних вимог й зокрема, погашення суми боргу у встановлений Специфікацією № 01 строк 20 банківських днів після відвантаження товару суду не надано.

Крім цього, позивачем на виконання Контракту та Специфікації № 02 28 грудня 2010 р. поставлено товар мастило ЗУМ за накладною № 21 від 28.12.2010 р. на суму 1220038,34 грн.

Факт одержання товару за згаданою накладною не заперечується відповідачем та підтверджується підписом представника відповідача ОСОБА_2,. за довіреністю ЯОФ № 502964 від 28.12.2010 р. (належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи банківської виписки по рахунку позивача за період з 01.10.2010 р. по 05.07.2011 р. відповідачем сплачено по виставленому позивачем рахунку-фактурі № 1092 від 13.12.2010 р. 736260,00 грн. боргу.

Таким чином, судом встановлено, що заборгованість відповідача за Специфікацією № 02 становить 483778,34 грн.

Факт наявності заборгованості в розмірі 1221438,60 грн. підтверджується й підписаним сторонами, скріпленим печатками Актом звіряння між сторонами станом на 04.02.2011 р.

Відповідачем всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України жодних доказів на спростування позовних вимог й зокрема, погашення суми боргу у встановлений Специфікацією № 02 строк 20 банківських днів після відвантаження товару суду також не надано.

Нормами ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, судом встановлено, що станом на час звернення до суду з позовом заборгованість відповідача становить 1221438,58 грн., останню не погашено станом на час прийняття судового рішення.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення боргу за поставлений товар за Контрактом, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1221438,58 грн. боргу.

Позивач також просить стягнути з відповідача за Специфікацією № 01: 50587,89 грн. інфляційних втрат та 14012,35 грн. 3 % річних за період з 24.11.2010 р. по 07.07.2011 р. та за Специфікацією № 02 74243,16 грн. інфляційних втрат та 20414,13 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання.

Суд, врахувавши положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3 % річних від простроченої суми та інфляційних втрат, перевіривши здійснені позивачем розрахунки за Специфікацією № 01 та № 02 з врахуванням правомірно заявленого позивачем періоду, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення за Специфікацією № 01 49565,56 грн. інфляційних втрат та 14012,35 грн. 3 % річних, за Специфікацією № 02 23121,35 грн. інфляційних втрат та 6401,78 грн. 3 % річних, отже в загальному розмірі 72686,91 грн. інфляційних втрат та 20414,13 грн. 3 % річних.

При цьому, в силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Український циклон» (04073, м. Київ, вул.. Фрунзе, 160, ідентифікаційний код 33496776) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче обєднання «МАСПРОМ»(03113, м. Київ, проспект Перемоги,74, ідентифікаційний код 35136163) 1221438 (один мільйон двісті двадцять одна тисяча чотириста тридцять вісім) грн. 58 коп. основного боргу, 72686 (сімдесят дві тисячі шістсот вісімдесят шість) грн. 91 коп. інфляційних втрат та 20414 (двадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 13 коп. 3 % річних, а також 13145 (тринадцять тисяч сто сорок пять) грн. 40 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Ломака

Повне рішення складене 04.08.2011 р.