Рішення № 17883977, 02.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/26402.08.11 За позовом Дочірнього підприємства "Управління експлуатації будинків" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд"

про стягнення заборгованості 8 326,33 грн

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1- за довіреністю №5з180 від 13.04.11 р.

від відповідача: не зявився.

У судовому засіданні 02.08.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "Управління експлуатації будинків" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес - Трейд"про стягнення заборгованості 8 326,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення та комунальних платежів відповідно до договору оренди нерухомого майна №273 від 01.04.10 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 8326,33 грн, з них 7 542 грн сума основного боргу, 116,58 грн 3 % річних, 422,14 грн інфляційні витрати та 245,61 грн пеня.

Ухвалою суду від 15.07.11 порушено провадження у справі №40/264 та призначено до розгляду на 02.08.11.

У судове засідання, призначене на 02.08.11, представник Позивача зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобовязує й сторону у справі, зокрема позивача, зясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив.

01.04.10 р. між Дочірнім підприємством "Управління експлуатації будинків" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес - Трейд"(Орендар) було укладено договір оренди №273 нерухомого майна від 01.04.10 р. (Договір), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (Майно), загальною площею 29,2 кв. м на 2-ому поверсі, кімната №214, що знаходиться за адресою: м. Київ, Горького,51, що знаходиться в господарському віданні ДП «Управління експлуатації будинків», вартість якого становить за незалежною експертною оцінкою станом на 28.02.10 р. 383558,35 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення торгівельного обєкту оптової торгівлі продовольчими товарами (п.1.1 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору Орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди у строк, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, згідно з Актом приймання-передачі вказаного майна за вартістю, визначеною незалежною оцінкою.

Відповідно до п. 7.1 Договору Позивач зобовязався своєчасно передати Орендарю в оренду майно згідно з цим Договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором і є його невідємною частиною, а Відповідач, в свою чергу, зобовязався прийняти та своєчасно, в повному обсязі сплачувати оренду плату, суму податку на додану вартість, компенсувати комунальні послуги та інші платежі (п.5.2 Договору).

Датою укладення Договору, сторони підписали Акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, що є обєктом оренди за Договором.

Розділом 10, а саме п.10.1 Договору встановлено, що цей Договір діє з 01.04.10 р. до 01.05.11 р.

Спір виник в звязку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено орендну плату та комунальні платежі за період з грудня 2010 р. по січень 2011 р., в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по орендній платі в розмірі 3227,08 грн та по комунальним платежам у розмірі 4314,92 грн, що підтверджується рахунками-фактури № 961 від 31.12.10 р., № 916 від 15.12.10 р., № 95 від 31.01.11 р., актом по наданню послуг з оренди приміщень № 667 від 31.12.10 р., актами виконаних робіт по наданню послуг №625 від 15.12.10 р. та №66 від 31.01.11.

Позивач направив Відповідачу лист № 5з/35 від 17.02.11 р., в якому повідомив Відповідача про наявність заборгованості за договором оренди нерухомого майна №273 від 01.04.09.

Проте на час звернення до суду з даним позовом, Відповідач не надав відповіді на вищевказаний лист та не виконав вимоги, поставлені у ньому.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦКУ).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобовязання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобовязання по сплаті орендних платежів за користування майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідно до п.3.1 Договору орендна плата визначається на підставі незалежної експертної оцінки і становить за базовий місяць розрахунку (березень 2010 р.) 2580,07 грн без ПДВ. Розмір орендної ставки визначається на підставі додатку №6 інструкції про порядок передачі в оренду майна ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», погодженої наказом Державної служби автомобільних доріг України №125 від 30.03.09 р. і встановлюється на рівні 8 % від експертної оцінки вартості майна. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції з дати проведення експертної (незалежної) оцінки до дати укладання договору оренди або перегляду розміру орендної плати, та на індекс інфляції за перший місяць оренди.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, відповідно наданих орендодавцем рахунків (п.3.2 Договору).

Згідно з п.3.3 Договору орендна плата перераховується Орендарем на розрахунковий рахунок Орендодавця в розмірі 100 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, відповідно до наданих Орендодавцем рахунків.

Пунктом 3.7 Договору встановлено, що Орендар сплачує Орендодавцю технічні, експлуатаційні витрати та компенсує витрати по утриманню приміщення (комунальні послуги) шляхом щомісячних перерахувань до 20 числа звітного місяця, відповідно до рахунків, наданих Орендарю Орендодавцем, що є невідємною частиною цього Договору.

За твердженням Позивача, Відповідач зобовязання, передбачене п. 5.2 Договору, щодо своєчасності та повноти внесення орендних та комунальних платежів не виконав. За розрахунком Позивача, що наявний у матеріалах справи, заборгованість Відповідача зі сплати орендних та комунальних платежів за період з грудня 2010 р. по січень 2011 р. складає 7 542 грн.

Отже, позовна вимога щодо стягнення з Відповідача заборгованості у розмірі 7542 грн підлягає задоволенню, оскільки підтверджена поясненнями представника та доказами, що наявні в матеріалах справи.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спір у справі виник з причин порушення відповідачем умов договору №273 від 01.04.10 р., зокрема, щодо обовязку оплати орендарем орендної плати, комунальних платежів та необхідності, у звязку з цим, застосування штрафних санкцій у вигляді пені, інфляційних витрат та 3 % річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що орендна плата перерахована Орендарем несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення /включаючи день оплати.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»від 22 листопада 1996 року розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд погоджується із розрахунком позивача щодо стягнення пені за договором оренди нерухомого майна №273 від 01.04.10 р. у розмірі 245,61 грн, оскільки останнім розрахунок здійснено із дотриманням вимог чинного законодавства.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 3% річних у розмірі 116,58 грн та інфляційні витрати у розмірі 422,14 грн.

Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідачем не надано в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов Дочірнього підприємства "Управління експлуатації будинків" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Трейд"(01004, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, б.13, офіс 3, ідентифікаційний номер 36134036) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Дочірнього підприємства "Управління експлуатації будинків" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03150, м. Київ, Голосіївський район, вул. Горького, буд. 51, ідентифікаційний код 21582733) суму основної заборгованість у розмірі 7 542 (сім тисяч пятсот сорок дві) грн 00 коп., пеню у розмірі 245 (двісті сорок пять) грн 61 коп., інфляційні витрати у розмірі 422 (чотириста двадцять дві) грн 14 коп., 3 % річних у розмірі 116 (сто шістнадцять) грн 58 коп., державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 04.08.2011 р.