Рішення № 17883952, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/21225.07.11 За позовом Закритого акціонерного товариства «Рембудкомплект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудсервіс-УА»

про стягнення 18717,79 грн.

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Вільгельм А.Д.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. (довіреність від 05.05.2011р.);

від відповідача: не зявились.

Обставини справи:

Закрите акціонерне товариство «Рембудкомплект»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудсервіс-УА»про стягнення грошових коштів в сумі 18717,79 грн. з них основного боргу 16639,19 грн., пені 1059,89 грн., втрат від інфляції 813,57 та 3% річних - 205,14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобовязання за договором поставки № 38/10 від 15 жовтня 2010 року, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість перед позивачем.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 «Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)»передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 30.05.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011р. розгляд справи, у звязку з неявкою представників сторін було відкладено до 14.06.2011р., в яке представники позивача також не зявились.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 14.06.2011р. розгляду справи було відкладено до 25.07.2011р. та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та обєктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2010 року між Закритим акціонерним товариством «Рембудкомплект», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Рембудкомплект», що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ (копія довідки міститься в матеріалах справи) (надалі Постачальник або Продавець) та відповідачем (далі по тексту Покупець або Отримувач) (разом - сторони), було укладено договір поставки № 38/10 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі Договір або Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого Продавець зобовязується виготовити та передати у власність Покупця продукцію, а Отримувач зобовязується прийняти та своєчасно оплатити вартість продукції.

Позивач зазначає, а з матеріалів справи вбачається, що в період з жовтня по листопад 2010 року Продавець передавав товар, що підтверджується видатковими накладними (належним чином засвідчені копії видаткових накладних містяться в матеріалах справи), а Покупець приймав зазначений відповідних накладних товар, що підтверджується підписом та відбитком печатки Отримувача.

Позивач вказує, що у встановлені Договором строки Покупець в повному обсязі за товар не розрахувався, при цьому, позивач зазначив, що Покупець частково оплатив товар на суму 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.11.2010р. (належним чином засвідчена копія виписки міститься в матеріалах справи), а відтак, внаслідок неповного розрахунку за поставлений товар, у відповідача утворилась заборгованість за Договором в розмірі 16639,19 грн.

З матеріалів справи вбачається, що гарантійним листом №125 від 1011.2010р. Покупець повідомив Продавця про залишок заборгованості за Договором по несплаті товару та вказав про проведення оплати існуючої у Покупця заборгованості за Договором (копія листа відповідача міститься в матеріалах справи).

В порядку досудового врегулювання спору позивач 11.02.2011р. направив на адресу відповідача претензію про сплату боргу за Договором на суму 17838,35 грн. (копія претензії міститься в справі). Факт надсилання відповідної вимоги позивачем та отримання її відповідачем 21.02.2011р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія повідомлення міститься в справі). Позивач зазначає, що суму заборгованості за Договором по неоплаті товару відповідач на рахунок Продавця не провів.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 665 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно п. 1.1 Договору Продавець зобовязується виготовити та передати у власність Покупця продукцію, а Отримувач зобовязується прийняти та своєчасно оплатити вартість продукції.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що оплата продукції проводиться в порядку за яким:

- на підставі рахунку Постачальника Покупець попередньо оплачує 60% вартості заявленої продукції на місяць;

- повну вартість фактично отриманої продукції Покупець сплачує самостійно протягом 5-ти банківських днів наступного місяця.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору позивач передав відповідачу товар, що підтверджується накладними на поставку товару, а відповідач, в свою чергу, лише частково оплатив наданий йому позивачем товар на суму 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Так, позивач зазначає, а відповідачем не спростовано, що Покупець в повному обсязі за поставлений йому Продавцем товар не розрахувався та боргу за Договором, незважаючи на направлення йому претензії про оплату заборгованості, не повернув.

Зважаючи на викладене, дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо повернення боргових коштів за Договором за неоплачений товар в більшому розмірі, аніж зазначено позивачем в заяві, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Продавця про стягнення з Покупця заборгованості за Договором в розмірі 16639,19 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.1. Договору поставки встановлено, що за порушення строків оплати продукції покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки від простроченої суми з врахуванням індексу інфляції та 35 річних.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобовязання за Договором щодо оплати товару, стягненню з останнього на користь позивача підлягає пеня в розмірі 1066,96 грн., що становить:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

16639.1920.11.2010 - 19.04.20111517.7500 %0.042 %*1066.96

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, 3% річних 206,51 грн., що складає:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

16639.1920.11.2010 - 19.04.20111513 %206.51

та втрат від інфляції 698,85 грн., що становить:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.12.2010 - 19.03.201116639.191.042698.8517338.04

При цьому, суд зазначає, що частиною 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею. Відтак, судом було здійснено перерахунок пені, втрат від інфляції та 3% річних за заявлений до стягнення позивачем період у відповідності до встановлених чинним законодавством України вимог та індексів.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення 18611,51 грн. з них основного боргу 16639,19 грн., пені 1066,96 грн., втрат від інфляції 698,85 грн. та 3% річних 206,51 грн.

Судові витрати позивача пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 420,80 грн. (186,13 грн. державного мита та 234,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецбудсервіс-УА»(ідентифікаційний код: 32799331, адреса: 02001, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 40-А) на користь Приватного акціонерного товариства Рембудкомплект»(ідентифікаційний код: 05398964, адреса: 99010, м. Севастополь, вул. Героїв Революції, будинок, 67) грошові кошти: основного боргу 16639,19 грн. (шістнадцять тисяч шістсот тридцять девять гривень 19 копійок), пені 1066,96 грн. (одна тисяча шістдесят шість гривень 96 копійок), втрат від інфляції 698,85 грн. (шістсот девяносто вісім гривень 85 копійок), 3% річних 206,51 грн. (двісті шість гривень 51 копійку) та судові витрати в сумі 420,80 грн. (чотириста двадцять гривень 80 копійок). Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков

Дата підписання повного тексту рішення 2.08.2011р.