Рішення № 17883607, 02.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/20202.08.11 За позовом Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакан"

про стягнення боргу 86 986,45 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 36 від 10.01.11 р.

від відповідача: не зявився.

В судовому засіданні 02.08.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м .Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакан"про стягнення боргу 86 986,45 грн, дострокове розірвання договору та виселення із займаного приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення, відшкодування плати за землю відповідно до договору оренди нежитлового приміщення № 47 від 24.03.09 р. Крім того, керуючись п.9.4, п.9.7 Договору, ст.ст. 759, 782, 785 ЦК України, ст.ст. 18,26,27 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" позивач просить достроково розірвати договір оренди № 47 від 24.03.09 р. та виселити відповідача з займаного ним приміщення, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Прилужна, 6, загальною площею 145,9 кв.м та повернути дане приміщення за актом приймання-передачі.

Ухвалою суду від 02.06.11 порушено провадження у справі № 40/202 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.06.11.

У судове засідання 30.06.11 представники сторін зявились, вимоги ухвали суду виконали частково, відповідач надав відзив на позов, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував з наступних підстав. 18.02.11 відповідач з посиланням на ч.2 ст. 11, ч.2 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 797 ЦК України направив позивачеві лист за вих. № 38 про необхідність обґрунтування нарахованого розміру орендної плати. Оскільки позивач відповіді на лист відповідача не надав, останній вважає вимоги про розірвання договору оренди незаконними.

У судовому засіданні 30.06.11 оголошено перерву до 21.07.11.

У судове засідання, призначене на 21.07.11, представник позивача з'явився, надав додаткові докази по справі.

Представник відповідача через службу діловодства суду подав документи для залучення їх до матеріалів справи, з яких вбачається, що відповідач сплатив частину боргу, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника відповідача у судовому засіданні суд вирішив його задовольнити та, керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, відклав розгляд справи на 02.08.11.

У судове засідання 02.08.11 представник позивача зявився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, через загальний відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач проти задоволення клопотання відповідача заперечував. Суд відмовив в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку зі спливом передбаченого ст. 69 ГПК України 2-х місячного строку вирішення спору.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

24.03.2009 року між комунальним підприємством “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю “Вакан” (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 47, відповідно до умов якого орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 176 від 25.02.2009 року та ордеру № 58 від 20.03.2009 року передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Київ, вул. Прилужна, 6, загальною площею 145,90 кв. м. під розміщення офісу.

Договір встановлює умови оренди нежитлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва і закріплене за орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно розпорядження Святошинської районної в м. Києві держадміністрації № 1754 від 30.09.2003 року, між орендодавцем і орендарем та регулює їх взаємовідносини протягом його дії (п. 1.1. договору).

Згідно п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту прийому-передачі вказаного приміщення..

Цей договір діє з 24.03.09 до 24.02.12 (п.9.1 договору).

У відповідності до п. 4.2. договору орендар зобовязався своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші витрати, пов'язані з утриманням приміщення, які покладені законодавством на орендодавця відносно займаної площі.

Відповідно п. 3.1. договору та додатку № 1 Розрахунок орендної плати до договору, орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.2006 року і складає 11879,90 грн. (без ПДВ) за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця.

Положеннями п. 3.6. договору встановлено, що крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю амортизаційні відрахування за орендоване майно та плату за землю.

Додатком 3 до договору сторони узгодили розрахунок відшкодування витрат орендодавця в розмірі 363,37 грн на місяць.

Як встановлено судом, відповідач, в порушення умов договору та вимог ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, в період з січня 2011 по травень 2011 року не виконав в повному обсязі взяті на себе зобовязання по сплаті орендної плати та відшкодування плати за землю, в результаті чого станом на день подачі позову до суду його заборгованість перед позивачем становила 84 258,56 грн, в т.ч. ПДВ 14 043,09 грн.

В той же час, з наявних в матеріалах справи доказів (платіжне доручення № 20 від 20.07.11 на суму 10000,00 грн.) та пояснень відповідача вбачається, що станом на момент винесення рішення відповідачем було частково сплачено заборгованість в розмірі 10 000,00 грн.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлює для орендаря обовязок за користування обєктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 74258,56 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та відшкодуванню плати за землю в сумі 74258,56 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в частині стягнення 10000,00 грн. основної заборгованості суд, керуючись п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України, припиняє провадження у справі.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 2727,89 грн. за період прострочення вказаний в розрахунку.

Відповідно до ст. 216 ГК України за правопорушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За несвоєчасну сплату всіх платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки (п.3.10 договору).

Відповідно до п. 8.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язання згідно з даним договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

3а несвоєчасну сплату всіх платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки (п. 3.10. договору).

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності передбаченої умовами договору (п.3.10.) та Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Судом здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням того, що відповідно до п. 3.3 договору оренди платіж має бути здійснений не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції:

місяцьСума боргу (грн)Період простроченняКількість

днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

січень13446,8511.01.2011-31.05.20111417.7500 %0.042 %805,15

лютий13581,0911.02.2011-31.05.20111107.7500 %0.042 %634,40

березень13703,4611.03.2011-31.05.2011827.7500 %0.042 %477,18

квітень13894,7211.04.2011-31.05.2011517.7500 %0.042 %300,93

травень14075.311.05.2011 - 31.05.2011217.7500 %0.042 %125.52 Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені за прострочення сплати орендної плати підлягає частковому задоволенню в розмірі 2343,18 грн.

Стосовно вимог позивача про дострокове розірвання договору оренди № 47 від 24.03.09 та виселення відповідача із займаного приміщення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9.4 договору оренди № 47 від 24.03.09 цей договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням Господарського суду у випадках, передбачених цим договором та чинним законодавством.

Згідно з п.9.7 договору сторони дійшли згоди, що договір може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не вніс плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу, згідно цього договору, систематично (більше двох раз) порушує терміни здійснення будь-яких платежів за цим договором.

У відповідності до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Згідно п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобовязання щодо внесення орендної плати у розмірі та строки встановлені договором, що є підставою для дострокового розірвання договору в порядку, передбаченому частиною третьою ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Положеннями ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача щодо дострокового розірвання Договору оренди нерухомого майна № 47 від 24.03.2009р., укладеного між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вакан», визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу або стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобовязаний повернути орендодавцеві обєкт на умовах, зазначених у договорі оренди.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" про виселення відповідача з орендованих приміщень, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Прилужна, 6, площею 145,90 кв.м. та повернення приміщень позивачу, підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не надав.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив заборгованість в сумі 10000,00 грн. після звернення позивача з позовом.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати в цій частині (100 грн 00 коп.) згідно ч.2, 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 3 грн. 85 коп., на відповідача 951 грн. 02 коп.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 2,36 грн., на відповідача 233,64 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 10 000,00 грн.

3. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 47 від 24.03.2009 р., укладений між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вакан”.

4. Виселити товариство з обмеженою відповідальністю „Вакан” (02094 м. Київ, вул. Червоногвардійська, будинок 22, ідентифікаційний код 19249966) з нежилого приміщення загальною площею 145,9 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Прилужна, 6, та повернути дане приміщення Комунальному підприємству "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (03134 м. Київ, вул. Симиренка, 17, ідентифікаційний код 36037999) за актом приймання-передачі.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Вакан” (02094 м. Київ, вул. Червоногвардійська, будинок 22, ідентифікаційний код 19249966) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства “Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва” (03134 м. Київ, вул. Симиренка, 17, ідентифікаційний код 36037999) заборгованість в розмірі 74258 (сімдесят чотири тисячі двісті пятдесят вісім) грн. 56 коп., пеню в розмірі 2343 (дві тисячі триста сорок три) грн. 18 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 951 (девятсот пятдесят одна) грн. 02 коп. та 233 (двісті тридцять три) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. В частині стягнення 384,71 грн пені відмовити

7. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 04.08.2011 р.