Рішення № 17883560, 01.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/21601.08.11

За позовом Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

до Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова"

про відшкодування шкоди у порядку регресу 23 975,50 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: ОСОБА_1 представник за довіреністю № 293 від 18.07.11.

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" шкоди в порядку регресу в розмірі 23975,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2011 порушено провадження по справі № 53/216, розгляд справи призначено на 27.05.2011.

У звязку з незявленням в судове засідання 27.05.2011 представника відповідача розгляд справи було відкладено на 20.06.2011.

10.06.2011 від відповідача по справі через канцелярію суду надійшло заперечення на позов, в якому відповідач зазначив, що направляв на адресу позивача заяву про зарахування зустрічних позовних вимог та надав суду вказану заяву як доказ погашення заборгованості перед позивачем по даному спору.

У звязку з тим, що суддя Грєхова О. А. з 14.06.2011 перебувала на лікарняному, відповідно до розпорядження Голови господарського суду міста Києва від 20.06.2011, справу № 53/216 передано судді Кирилюк Т. Ю.

В судовому засіданні 20.06.2011, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 04.07.2011.

У звязку з виходом судді Грєхової О. А. з лікарняного, відповідно до розпорядження Голови господарського суду міста Києва від 01.07.2011, справу № 53/216 передано судді Грєховій О. А.

У звязку з незявленням в судове засідання 04.07.2011 представника відповідача розгляд справи було відкладено на 18.07.2011.

Ухвалою суду від 04.07.2011 було відкладено розгляд справи на 01.08.2011.

Представник позивача в судове засідання 01.08.2011 не зявився, про причини неявки суду невідомо.

Відповідач в судовому засіданні 01.08.2011 заперечив на позов.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 01.08.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.05.2008 року, ОСОБА_3 о 13 год. 30 хв. керуючи автомобілем «ГАЗ»д.н. НОМЕР_1 на вул. Милославська в м. Києві не врахував дорожню обстановку при зміні напрямку руху, не вибрав безпечної швидкості та дистанції і допустив зіткнення з автомобілем «Мазда»д.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2., що призвело до механічного пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до постанови Деснянського районного суду м. Києва № 3-18477 від 07.05.2008, водій ОСОБА_3 порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вина ОСОБА_3 встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія ОСОБА_3 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).

Автотранспортний засіб «Мазда»д.н. НОМЕР_2, що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований позивачем відповідно до Договору страхування № 0072286.

Відповідно до Звіту № 373 від 16.05.2008 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мазда»д.н. НОМЕР_2 в результаті його пошкодження в ДТП, складає 19996,05 грн.

Позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 23975,50 грн. (страховий акт № 221/08 від 23.05.2008).

Позивач перерахував страхувальнику за Договором страхування № 0072286 суму в розмірі 23975,50 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 501 від 23.05.2008 (оригінал оглянутий в судовому засіданні).

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5989350.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Позивач звертався до відповідача із заявою № 722 від 19.11.2010 про виплату страхового відшкодування. На доказ отримання відповідачем заяви позивач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.11.2010.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ГАЗ» д.н. НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Мазда» д.н. НОМЕР_2, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з положеннями п. 1. ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ст. 993 Цивільного кодексу України наголошує на тому, що "до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки".

Відповідач на доказ часткової оплати шкоди в порядку регресу в сумі 17231,25 грн. надав суду копію заяви про зарахування зустрічних вимог № 3553/0/3-10 від 30.12.2010.

На доказ отримання позивачем заяви № 3553/0/3-10 від 30.12.2010 відповідач надав суду копію повідомлення про вручення поштового відправлення, копії поштових реєстрів та фіскальних чеків.

Відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідач також надав суду копії регресних вимог (№ 4583/0/3-09 від 03.11.2009, № 2972/0/3-09 від 14.07.2009, № 1454/0/3-10 від 18.06.2010, № 2128/0/3-10 від 16.08.2010) до позивача з доказами направлення вказаних вимог.

Позивач в судовому засіданні заперечував на подану відповідачем заяву про зарахування зустрічних вимог та надав суду копію листа № 297 від 19.01.2011 із запереченнями на заяву про зарахування зустрічних вимог № 3553/0/3-10 від 30.12.2010.

Проте позивач не надав суду доказів направлення листа № 297 від 19.01.2011 відповідачу по справі.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач прийняв заяву відповідача про зарахування зустрічних вимог № 3553/0/3-10 від 30.12.2010 на суму в розмірі 17231,25 грн., оскільки позивач не надав суду належних доказів того, що заперечував на подану відповідачем заяву про зарахування зустрічних вимог та направляв заперечення відповідачу.

Таким чином, суд приймає наданий відповідачем доказ як часткову сплату шкоди в порядку регресу в розмірі 17231,25 грн. на користь позивача.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача шкоду в порядку регресу в розмірі 23975,50 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 19996,05 грн.

Відповідно до п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з розділу 2 полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/5989350 розмір франшизи дорівнює 510,00 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»дія полісу поширюється лише на шкоду спричинену майну потерпілого.

Зважаючи на викладене у позивача переходить право вимоги до відповідача в рамках суми визначеної у звіті (19996,05 грн.) за мінусом розміру франшизи (510,00грн.) та за мінусом суми зарахованої за заявою про зустрічні вимоги (17231,25 грн.).

За таких обставин, позовна заява підлягає задоволенню в розмірі 2254,80 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Нова" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11; код ЄДРПОУ 31241449 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 60; код ЄДРПОУ 20602691) 2254 (дві тисячі двісті пятдесят чотири) грн. 80 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 22 (двадцять дві) грн. 55 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 22 (двадцять дві) грн. 19 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 03.08.11