Рішення № 17883532, 26.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/13926.07.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд»

доВідкритого акціонерного товариства «Укрпластик»

простягнення 121 987, 51 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:ОСОБА_1. представник за довіреністю від 02.01.2011 року;

від відповідача:ОСОБА_2. представник за довіреністю від 25.07.2011 року;

ОСОБА_3. представник за довіреністю від 25.07.2011 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд»до Відкритого акціонерного товариства «Укрпластик»про стягнення пені у сумі 121987, 51 грн., у звязку із порушенням відповідачем строків виготовлення та поставки продукції за договором № 166 від 03.06.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2011 року порушено провадження у справі, та призначено розгляд на 12.07.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 12.07.2011 року подав витребувані ухвалою суду від 29.06.2011 року документи, підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.07.2011 року заявив клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами.

Згідно ч.7 ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Крім того, представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що на виконання умов договору по специфікації № 26 від 05.08.2010 року, відповідач 05.08.2010 року виставив позивачу рахунок-фактуру № 744. Рахунком-фактурою № 744 від 05.08.2010 року встановлено, що він дійсний протягом банківського дня. Проте, в порушення умов договору, лише 12.08.2010 року від позивача на рахунок відповідача надійшов платіж у сумі 239191, 20 грн. Враховуючи зазначене, вся сума платежу є помилково перерахованою, оскільки платіж здійснено за неналежним рахунком (після спливу строку дійсності рахунку).

У судовому засіданні 12.07.2011 року оголошено перерву до 26.07.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 26.07.2011 року підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.07.2011 року заперечував проти позовних вимог та просив суд у позові відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

03.06.2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Укрплатик»(надалі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд»(надалі замовник) був укладений договір № 166 (надалі - договір), відповідно до якого постачальник зобовязується виготовляти та поставляти замовнику продукцію згідно погоджених сторонами специфікацій і у порядку, передбаченому умовами договору.

Замовник приймає та оплачує поставлену продукцію у порядку, передбаченому умовами цього договору (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 5.6 договору оплата партії продукції по договору здійснюється замовником наступним чином:

-30 (тридцять) % від вартості партії продукції, вказаної в специфікації попередня оплата на підставі рахунку-фактури постачальника (п. 5.6.1 договору);

-залишок неоплаченої вартості поставленої партії продукції, що остаточно вказується у товарно-транспортних накладних протягом 30 календарних днів з дня поставки (п. 5.6.2 договору).

Згідно із п. 6.1 договору постачальник виготовляє та поставляє партію продукції у строк, встановлений у додатку 1 до цього договору. Строк виготовлення починає відраховуватися з дати надходження попередньої оплати згідно п. 5.6.1 договору за цю партію продукції, при умові підписання сторонами специфікації, технічної специфікації на цю партію продукції, якщо інше не передбачено додатковими угодами до договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору «Загальна специфікація на продукцію»строк виготовлення та поставки товару становить 24 дні.

05.08.2010 року сторони підписали специфікацію № 26 до договору, відповідно до якої вартість партії продукції становить 797304, 00 грн.

На виконання умов договору, 12.08.2010 року позивач перерахував на рахунок відповідача 30% вартості партії продукції зазначеної в специфікації № 26 у сумі 239191, 20 грн.

Враховуючи п. 6.1 договору та строк встановлений додатком № 1 до договору, відповідач повинен був виготовити та поставити товар у строк до 06.09.2010 року.

Незважаючи на це продукція передбачена специфікацією № 26 ТОВ «Ексімтрейд» поставлена не була.

27.10.2010 року сторонами була підписана специфікація № 30, якою було погоджено, що передплата здійснена за товар, який мав бути поставлений за специфікацією № 26, з моменту підписання специфікації № 30 вважається передплатою по даній специфікації.

Відповідно до п. 8.1 договору у випадку прострочення виготовлення та поставки партії продукції проти строків, передбачених п. 6.1 договору, яка відбулася з вини постачальника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,3% від вартості несвоєчасно виготовленої та непоставленої партії продукції за кожний день прострочення.

Враховуючи те, що постачальником були порушені взяті на себе зобовязання по поставці товару за специфікацією № 26 від 05.08.2010 року, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 121987, 51 грн. за період з 07.09.2010 року по 27.10.2010 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у судових засіданнях, відповідач не виконав поставку товару передбачену специфікацією № 26 у строк до 06.09.2010 року.

При цьому, 27.10.2010 року сторонами була підписана специфікація № 30, якою було погоджено, що передплата здійснена по специфікації № 26, з моменту підписання специфікації № 30 вважається передплатою по даній специфікації.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Як зазначалося вище, п. 8.1 договору передбачено, що у випадку прострочення виготовлення та поставки партії продукції проти строків, передбачених п. 6.1 договору, яка відбулася з вини постачальника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,3% від вартості несвоєчасно виготовленої та непоставленої партії продукції за кожний день прострочення.

Таким чином, розмір пені становить:

797304, 00 грн. (вартість продукції) * 0,3% * 51 (з 07.09.2010 року по 27.09.2010 року) = 121987, 51 грн.

Таким чином, за перерахунком суду розмір пені становить 121987, 51 грн.

Водночас, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, арбітражний суд повинен обєктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін,, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобовязань, причин неналежного виконання або невиконання зобовязання, незначності прострочення у виконання зобовязання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків (Розяснення Вищого арбітражного суду України від 24.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань»).

В ході розгляду справи сторони підтвердили, що продукція згідно специфікації № 30 поставлена у повному обсязі.

Враховуючи належне виконання відповідачем подальших зобовязань та невідповідність розміру пені наслідкам порушення, суд дійшов висновку про зменшення суми пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 20 000, 00 грн.

Згідно із ч. 2 ст. 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

За таких обставин, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтею 525, 526, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Укрпластик»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 1; код ЄДРПОУ 00203588) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд»(03055, м. Київ, вул. В.Василевської, 7; код ЄДРПОУ 30307990) пеню у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 219 (одна тисяча двісті девятнадцять) грн. 87 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 3.В іншій частині позову відмовити.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. дата підписання 02.08.2011 року