Рішення № 17883528, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/33025.07.11

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажліфт»

до Приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Столиця»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій 46 480,82 грн.

Суддя Грєхова О. А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за дов. № 2 від 04.02.2011

від відповідача: не зявились

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Столиця»заборгованості за Договором № 14/09-07 від 14.09.2007 року в розмірі 46 480,82 грн., в тому числі 31674,80 грн. основного боргу, 3811,39 грн. пені, 222,70 грн. 3% річних, 8773,92 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 року порушено провадження у справі № 53/330, розгляд справи призначено на 04.07.2011 року.

В судове засідання 04.07.2011 року представник позивача з'явився та надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, в тому числі Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, відповідно до якого відповідач - Приватне акціонерне товариство «Будівельна компанія «Столиця»знаходиться за адресою: 01133, м. Київ, вул. Мечникова, 10/2, кв. 67, яка відрізняється від адреси, зазначеної у позовній заяві.

З метою належного повідомлення відповідача про судове засідання та виконання останнім вимог суду, викладених в ухвалі суду про порушення провадження у справі, суд відклав розгляд справи на 25.07.2011 року.

В судовому засіданні 25.07.2011 року позивач позовні вимоги підтримав, надав довідку за підписом директора, що заборгованість відповідача складає 31674,80 грн. і станом на день вирішення спору не погашена.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 25.07.2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, за таких обставин спір розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 25.07.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

14.09.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір № 14/09-07, згідно якого позивач за дорученням відповідача зобовязався виконати повний комплекс монтажних робіт на обєкті: с/б по вул. Артема, 66 у місті Києві, а відповідач - прийняти і оплатити виконані роботи.

На виконання умов Договору та згідно Додаткової угоди № 1 від 11.04.2008 року позивач у квітні і травні 2008 року виконав обумовлений Договором обсяг робіт на загальну суму 101674,80 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за квітень і травень 2008 року та Актами форми КБ-2в за відповідний період.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та Акти форми КБ-2в за квітень і травень 2008 року підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками. Факт виконання робіт на зазначену в позові суму відповідачем не заперечений та не спростований.

В порушення умов Договору, відповідач частково оплатив вартість виконаних відповідачем робіт, таким чином, його заборгованість складає 31 674,80 грн.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. п. 3.3, 3.4. Договору оплата за виконані роботи здійснюється щомісячно на підставі довідки форми КБ-2В протягом 20-ти банківських днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 31674,80 грн. основного боргу, що ним не заперечено та не спростовано.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 5.3.1. Договору передбачено відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне здійснення розрахунків у розмір подвійної облікової ставки НБУ від вартості затриманого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума пені становить 3811,39 грн. за період з 02.07.2008 року по 02.01.2009 року.

Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором а о законом.

Згідно розрахунку позивача, відповідач зобовязаний сплатити позивачу 3% річних в сумі 2220,71 грн. та індекс інфляції в сумі 8773,92 грн. за період з 02.07.2008 року по 01.11.2010 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Будівельна компанія «Столиця»(01133, м. Київ, вул. Мечникова, 10/2, кв. 67, код 25409492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажліфт»(08600, Київська обл., м. Васильків, вул. декабристів, 1/164, код 31723518) 31674,80 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят чотири) грн. основного боргу, 3811,39 (три тисячі вісімсот одинадцять) грн. пені, 2220,71 (дві тисячі двісті двадцять) грн. 3% річних, 8773,92 (вісім тисяч сімсот сімдесят три) грн. інфляційних, 464,81 (чотириста шістдесят чотири) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 01.08.2011