Рішення № 17883525, 01.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/31201.08.11 За позовом:Агрофірма радгосп «Білозерський»

До відповідача:Науково-виробничої фірми «Зігфрід»

Про: стягнення 11 538 грн. 23 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1. дов. № 1032 від 30.07.2011; Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 01.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Агрофірма радгосп «Білозерський»звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Науково-виробничої фірми «Зігфрід» про стягнення 11 538 грн. 23 коп. суми заборгованості за отриманий товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобовязань щодо сплати грошових коштів за отриманий товар (алкогольні напої).

Ухвалою суду від 03.06.2011 порушено провадження у справі № 61/312, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.06.2011, зобовязано сторони виконати певні дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2011 в звязку з неявкою представників сторін, розгляд справи було відкладено на 01.08.2011.

Відповідач явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав. Заяв клопотань про розгляд справи без участі представника відповідача не надходило.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалами господарського суду за місцезнаходженням відповідно до витягу ЄДРЮОФОП. В матеріалах справи містяться повідомлення про вручення поштових відправлень позивачу та Відповідачу.

Відповідно до положень ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Науково-виробничої фірми «Зігфрід»(Покупець) та Агрофірмою радгосп «Білозерський»(Постачальник) було укладено договір поставки № 2754 від 24.07.2011.

Відповідно до розділу 1 зазначеного договору, Постачальник зобовязався передати у власність Покупця товар (вино в пляшках та в б/боксах), а Покупець зобовязався прийняти зазначений вище товар і оплатити його вартість.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 цієї ж статті до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

На підставі видаткових накладних № РН-0001404 від 02.04.2010 на суму 17180 грн. 40 коп., № РН-0003757 від 10.11.2009 на суму 44403 грн. 50 коп. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 61583 грн. 90 коп.

Відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується довіреністю № 2 від 02.04.2010 та довіреністю № 4 від 10.11.2009.

Частину товару відповідач на підставі видаткової накладної постачальнику (повернення) № 3-00000035 від 04.10.2010 на суму 28159 грн. 62 коп. повернув позивачу.

Однак свої зобовязання щодо сплати коштів за отриманий товар здійснив частково, в розмірі 58363 грн. 12 коп., що підтверджується банківськими виписками, а 3 220 грн. 78 коп. залишилися відповідачем несплаченими.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд, розглянувши в судовому засіданні первинні документи, а також письмові пояснення представника позивача, прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 3220 грн. 78 коп. заборгованості за поставлений товар, є обгрунтованими та законними та визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім стягнення з відповідача основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 1 226 грн. 75 коп. пені та штраф в розмірі 644 грн. 15 коп., 3549 грн. 08 коп. інфляційних збитків та 30 відсотків річних у розмірі 2897 грн. 47 коп.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане .

Відповідно до умов п. 6.5. встановлено, що за порушення термінів оплати вартості отриманого товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а при невиконанні оплати більше як на 20 днів від дати вказаної в договорі сплачує штраф у розмірі 20 % від несплаченої своєчасно суми боргу. У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також тридцять процентів річних від простроченої суми.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розмір пені за розрахунком позивача, який перевірений судом, становить 1226 грн. 75 коп., визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розмір 20 % штрафу за розрахунком позивача, який перевірений судом, становить 644 грн. 15 коп. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Розмір інфляційних збитків, за розрахунком позивача, який перевірений судом, становить 3549 грн. 08 коп. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Розмір 30 % річних, за розрахунком позивача, який перевірений судом, становить у сумі 2897 грн. 47 коп. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку Відповідача.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Науково-виробничої фірми «Зігфрід»(02002, м. Київ, вул. Луначарського, 24; код ЄДРПОУ 30373911) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Агрофірми радгосп «Білозерський»(75003, Херсонська обл., Білозерський р-н, с. Дніпровське, вул. Центральна, 3; код ЄДРПОУ 00413506) 3220 (три тисячі двісті двадцять) грн. 78 коп. основного боргу, 1226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн. 75 коп. пені, 3549 (три тисячі пятсот сорок девять) грн. 08 коп. збитків від інфляції, 2897 (дві тисячі вісімсот девяносто сім) грн. 47 коп. 30 % річних, 644 (шістсот сорок чотири) грн. 15 коп. 20 % штрафу, 115 (сто пятнадцять) грн. 38 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М.Івченко Дата підписання рішення: 03.08.2011