Рішення № 17883134, 20.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/210

20.07.11

За позовом

Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

до

Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна"

про

стягнення 511,08 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:

Дубищев Ю.В.

від відповідача:

Кундукова А.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі –ВАТ "Укртелеком") до Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна" (надалі –ПАТ "САН ІнБев Україна") про стягнення 3 244,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору на експлуатаційне обслуговування засобів зв'язку №243/8 від 17.02.2003 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 3 103,97 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 49,04 грн., індексу інфляції у розмірі 72,28 грн. та 3% річних у розмірі 19,48 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.05.2011 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.06.2011 р.

Представник позивача в судове засідання 20.06.2011 р. з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 448,37 грн., пеню у розмірі 32,57 грн., індекс інфляції у розмірі 22,66 грн. та 3% річних у розмірі 07,48 грн.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 20.06.2011 р. оголошено перерву до 20.07.2011 р. у зв'язку із заявленим відповідачем клопотанням.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав та просив їх задовольнити.

В судове засідання представник відповідача з'явився, на виконання вимог ухвали суду надав документи, позовні вимоги визнав частково.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2011 р. між ВАТ "Укртелеком" (виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "Миколаївський завод "Янтар" (споживач) укладено договір на експлуатаційне обслуговування засобів зв'язку №243/8 (надалі - "Договір").

Пунктом 2.3 Статуту ПАТ "САН ІнБев Україна" встановлено, що товариство є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Миколаївський завод "Янтар".

За таких обставин, ПАТ "САН ІнБев Україна" є правонаступником ВАТ "Миколаївський завод "Янтар", а тому є стороною у зобов'язанні, яке виникло на підставі Договору.

Відповідно до п. 1 Договору споживач здає, а виконавець приймає на експлуатаційно-технічне обслуговування за актом приймання-передачі (додаток №1 до договору), такі засоби і споруди зв'язку як: кабель ОК ЛБГ-3, згідно з паспортом (додаток №2) та необхідною для обслуговування нормативно-технічною документацією.

Згідно з п. 2.1.2 Договору споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати суми згідно з розрахунком вартості послуг в сумі три тисячі сорок шість гривень.

Додатком №3А до Договору сторони узгодили вартість експлуатаційно-технічного обслуговування лінійних і станційних споруд зв'язку у розмірі 442,60 грн. на місяць.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартості технічного обслуговування засобів зв'язку споживача визначається згідно тарифів на додаткові послуги електрозв'язку. Розрахунки за експлуатаційно-технічне обслуговування проводяться щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на підставі рахунків виконавця. Оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

На виконання умов Договору у період з квітня 2010 р. по квітень 2011 р. позивачем було надано відповідачу послуги, що підтверджується рахунками та актами виконаних робіт за вказаний період.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті телекомунікаційних послуг за квітень та вересень 2010 р., у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 448,37 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги, що підтверджується рахунком за послуги зв'язку №778 від 19.04.2010 р. та №2010 від 14.09.2010 р.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п.3.1 Договору грошове зобов’язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним.

Таким чином, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вказаних послуг на момент розгляду справи настав, а відповідач зобов’язаний був оплатити надані послуги за квітень 2010 р. у розмірі 5,77 грн. (залишок боргу) у строк до 11.05.2011 р. та за вересень 2010 р. у розмірі 442,60 грн. –до 11.10.2010 р.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Із платіжного доручення №4742 від 08.11.2010 р. вбачається, що відповідачем сплачено на користь позивача заборгованість за надані у вересні 2010 р. послуги у розмірі 442,60 грн.

Тобто, відповідачем погашено заборгованість за Договором за вересень 2010 р. у розмірі 442,60 грн. 08.11.2010 р., в той час як позов подано 23.05.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що на момент подачі позову заборгованості у ПАТ "САН ІнБев Україна" перед ВАТ "Укртелеком" в частині 442,60 грн. основного боргу не існувало, оскільки вона була погашена до звернення позивача до суду. Порушеного права, яке потребувало захисту судом, на момент звернення не було, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 5,77 грн. (залишок боргу) за надані на підставі Договору послуги у квітні 2010 р. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ПАТ "САН ІнБев Україна" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ВАТ "Укртелеком" про стягнення з ПАТ "САН ІнБев Україна" заборгованості у розмірі 5,77 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 32,57 грн., індексу інфляції у розмірі 22,66 грн. та 3% річних у розмірі 7,48 грн., які нараховані за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 11.05.2010 р. по 19.04.2011 р. на суму 5,77 грн. та з 11.10.2010 р. по 19.04.2011 р. на суму 442,60 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Пунктом 3.4 Договору встановлено, що при невиконанні пункту 2.1.2 (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснює перерахунок пені, індексу інфляції та 3% річних з урахуванням встановленого розміру заборгованості та періоду прострочення виконання грошового зобов’язання, а саме за період з 11.05.2010 р. по 19.04.2011 р. на суму 5,77 грн. та з 11.10.2010 р. по 08.11.2010 р. на суму 442,60 грн.

За перерахунком суду, розмір пені, індексу інфляції та 3% річних, що підлягають стягненню з відповідача, становить 3,18 грн., 2,75 грн. та 1,21 грн. відповідно. В іншій частині пеня, індекс інфляції та 3% річних обраховані невірно.

За таких обставин, позовні вимоги ВАТ "Укртелеком" про стягнення з ПАТ "САН ІнБев Україна" заборгованості у розмірі 5,77 грн., пені у розмірі 3,18 грн., індексу інфляції у розмірі 2,75 грн. та 3% річних у розмірі 1,21 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "САН ІнБев Україна" (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В; ідентифікаційний код 30965655) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18; ідентифікаційний код 21560766) заборгованість у розмірі 5 (п'ять) грн. 77 коп., пеню у розмірі 3 (три) грн. 18 коп., індекс інфляції у розмірі 2 (дві) грн. 75 коп., 3% річних у розмірі 1 (одна) грн. 21 коп., державне мито у розмірі 2,58 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 5,96 грн. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –25.07.2011 р.