Рішення № 17883118, 29.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/18629.07.11 За позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» до 1. фізичної особи-підприємцяОСОБА_1

2. Приватного підприємства «Полі-Пак»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «СФС»

про стягнення заборгованості за кредитним договором

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність № 136 від 04.04.2011р.);

від відповідачів: не зявились;

В судовому засіданні 29.07.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк»(надалі ПАТ «Марфін Банк», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач 1), Приватного підприємства «Полі-Пак» (надалі ПП «Полі-Пак», відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «СФС» (надалі ТОВ «СФС», відповідач-3) заборгованості за кредитним договором № 276/К від 25.04.2008р. у розмірі 2222651, 91 грн., в тому числі: 1693599, 39 грн. загальна заборгованість за тілом кредиту, в тому числі прострочена складає 395184, 39 грн.; 478792, 64 грн. заборгованість за відсотками; 37725, 23 грн. заборгованість за пенею за несвоєчасне повернення основного боргу; 12411, 65 грн. заборгованість за пенею за відсотками по кредиту.

В ході розгляду справи, позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, згідно з якою, при врахуванні отриманих оплат, на розгляд суду передані вимоги про стягнення з відповідачів солідарно заборгованості за кредитним договором № 276/К від 25.04.2008р. у розмірі 2201806, 80 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем 1, згідно укладеного кредитного договору № 276/К від 25.04.2008р. рахується заборгованість по основному боргу, нарахованих відсотках, яку, у звязку з невиконанням умов договору, позивач просить стягнути в судовому порядку.

Вимоги щодо стягнення частини боргу заявлені також до поручителів ПП «Полі-Пак»та ТОВ «СФС», договори поруки № 970-СК, № 971-СК з якими, укладено 27.05.2009р., оскільки за умовами договору поручителі зобовязувались перед позивачем відповідати за виконання зобовязань фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 що виникли з кредитного договору № 276/К від 25.04.2008р.. У відповідності до умов зазначених договорів поруки, при невиконанні (частковому невиконанні) боржником своїх зобовязань за кредитним договором, поручитель зобовязується здійснити виконання порушеного позичальником зобовязання протягом двох банківських днів із дня предявлення до нього вимоги кредитором або повідомлення боржника про неможливість сплати зазначених сум. Вимоги про сплату боргу позивачем предявлено поручителям 06.04.2011р..

З посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму заборгованості по кредиту, в судовому порядку.

Відповідачі відзив на позов не надали, явку уповноважених представників в судові засідання, що призначались у справі, не забезпечили, про час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачам на за юридичними адресами згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідки станом на 13.07.2011р., 06.07.2011р. наявні у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду отримувались відповідачами, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції.

Провадження у справі порушено ухвалою від 17.06.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідачі попереджені ухвалою від 04.07.2011р..

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 квітня 2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є позивач у справі, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 276/К згідно з яким (з урахуванням договору № 1 про внесення змін від 27.05.2009р. за яким договір викладено в іншій редакції) сторони погодили отримання останнім кредиту у вигляді мультивалютної кредитної лінії з лімітом заборгованості 2025000 грн., з терміном погашення по 24 квітня 2013р. включно.

Договором № 2 про внесення змін від 03.08.2010р. підтверджено, що на момент його укладення, заборгованість позичальника перед банком за основним боргом за кредитом (борг позичальника без урахування відсотків) становить 1693599, 39 грн. (п. 1. договору № 2 про внесення змін), змінами до кредитного договору передбачено відстрочення погашення основного боргу за кредитом та за відсотками нарахованими за відповідний період, при цьому термін остаточного погашення основного боргу за кредитом залишився без змін.

В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Про виконання договору свідчать надані до справи виписки, що підтверджують рух коштів, погашення кредиту за рахунок отриманих оплат, зарахування по винесенню простроченої заборгованості та інше.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обовязки (зобовязання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п. 2.2 (в редакції договору № 2 про внесення змін від 03.08.2010р.) відсотки за користування кредитом підлягають сплаті позичальником у передбачений кредитним договором період сплати відсотків у визначеному порядку , при цьому згідно з п. 2.2.3 відсотки нараховані за період з 25.10.2010р. до закінчення передбаченого кредитним договором терміну погашення основного боргу за кредитом сплачуються позичальником щомісячно у повному розмірі; у звязку з цим графік погашення основного боргу за кредитом, передбачений п. 3.2.3 кредитного договору викладено у іншій редакції.

Строки сплати відсотків за користування кредитом визначені договором, позичальником порушені, згідно приведеного розрахунку заборгованості з 01.07.2009р. прострочено сплату процентів, що станом на 24.05.2011р. становить суму 456486, 47 грн., а також у періоді з 02.01.2010р. допущено прострочення по сплаті основного боргу за кредитом, який станом на 17.06.2011р. є простроченим в сумі 451639, 39 грн..

Право банку достроково стягнути кредит, відсотки і комісії, встановлено п. 3.3.7 кредитного договору (в редакції договору № 1 про внесення змін від 27.05.2009р.) і зокрема за умов передбачених п. 3.3.2: у випадку порушення позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених умовами договору…

Наведені положення договору кореспондуються зі статтею 1050 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно з п. 3.3.2 банк, за своїм розсудом має право: змінити умови даного договору вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його фактичне користування, виконання інших зобовязань за даним договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення; при цьому, згідно ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобовязаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили в зазначену в повідомленні дату; у цю дату позичальник зобовязується повернути банку суму кредиту у повному обсязі, відсотки за фактичний термін його користування, цілком виконати інші зобовязання за даним договором.

У наданій до справи вимозі про усунення порушень за вих. № 403/04 від 05.04.2011р. яка міститься у матеріалах справи (доказом направлення вимоги є надані у копіях поштовий реєстр з відміткою пошти про відправлення 06.04.2011р. та поштове повідомлення про вручення щодо отримання позичальником рекомендованого відправлення 08.04.2011р.), позивач зазначав про наявність заборгованості за кредитним договором станом на 05.04.2011р. в сумі 90390, 73 грн. по сплаті відсотків та 338729, 39 грн. по кредиту.

У вказаній вимозі також, зазначалось про необхідність погашення протягом тридцяти календарних днів з моменту отримання вимоги заборгованості достроково, яка становить 2158811, 04 грн..

Сума боргу за кредитним договором перед банком позичальником погашена не була, заборгованість станом на 17.06.2011р. складає суму 1693599, 39 грн. боргу по кредиту, 456486, 47 грн. - сума заборгованості по відсотках (при врахуванні отриманих сум на погашення кредиту (41862, 28 грн.) та відсотків (181479, 56 грн.)), розрахунок боргу за кредитом, процентів та виписки, що підтверджують отримання коштів залучені до справи, доказів на його спростування суду не представлено.

Оскільки договір є обовязковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотках за користування коштами, вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п. 6.1 договору при порушенні позичальником будь-яких термінів повернення кредиту, передбачених п. 1.1, 3.2.3, 3.3.2 договору, сплати відсотків, передбачених п. 3.2.2, 5.5 договору, та комісій передбачених п. 3.2.5, 5.6 договору, позичальник виплачує банку пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який виплачується пеня від простроченої суми.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Положення зазначеної норми закону встановлюють строк нарахування пені, який обчислюється з дня коли зобовязання мало бути виконане, та відповідно такий строк становить 6 місяців в разі якщо договором не передбачено інше.

При укладенні договору сторони погодили інший строк нарахування пені, який обмежений строком три роки від дня коли відповідне зобовязання повинне було бути виконане позичальником (п. 6.4 договору).

Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача в межах заявленого позову, згідно здійсненого позивачем розрахунку, що проведений у відношенні суми заборгованості за кредитом за період прострочення з 02.01.2010р. по 24.05.2011р. за обліковими ставками встановленими Постановою НБУ від 10.08.2009р. № 468 (10, 25%), Постановою НБУ № 259 від 07.06.2010р. (9,5%), Постановою НБУ № 320 від 07.07.2010р. (8,5%), Постановою НБУ № 377 від 09.08.2010р. (7,75%) складає 38732, 13 грн., сума пені за прострочення відсотків в періоді з 01.07.2009р. по 24.05.2011р. становить 12865, 81 грн..

Розрахунки проведені з урахуванням суми боргу в періоді прострочення, виходячи зі встановлених обмежень по строку нарахування пені не більше ніж три роки, та залучені до справи разом з виписками за особовими рахунками обліку заборгованості по кредиту, по відсотках.

Частиною 1 ст. 548 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 4.1 укладеного між ВАТ «Морський транспортний банк», правонаступником якого є позивач у справі, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 кредитного договору № 276/К визначено, що забезпеченням виконання зобовязань позичальником за договором є порука Приватного підприємства «Полі Пак», Товариства з обмеженою відповідальністю «СФС».

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема заставою, порукою.

27 травня 2009р. ВАТ «Морський транспортний банк»укладено договори поруки № 970-СК з ПП «Полі Пак», та № 971-СК з ТОВ «СФС», за якими останні поручились перед банком (позивач у справі) відповідати за виконання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором № 276/К від 25.04.2008р..

В силу положень п. 1.4 договорів поруки № 970-СК, № 971-СК від 27.05.2009р. у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі, поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому, суд враховує, що питання про відповідальність поручителів, які поручилися за виконання одного і того ж основного зобов'язання боржника незалежно один від одного за різними договорами поруки в чинному ЦКУ не врегульовано. Осіб, які поручилися незалежно одна від іншої за одного і того ж боржника за різними договорами поруки не можна вважати солідарними боржниками оскільки відсутня пряма законодавча вказівка на солідарність їхніх зобов'язань, яка згідно із ст. 541 ЦК України обов'язково повинна існувати.

Таким чином, у випадку невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, забезпеченого кількома незалежними один від одного договорами поруки, кредитор має право пред'явити вимогу до будь-кого з них або до всіх одночасно. При цьому той із співпоручителів, який виконав зобов'язання боржника в повному обсязі, не набуває права на регресний позов до іншого поручителя як це передбачено ч. 1 ст. 544 ЦК України для солідарних боржників.

Згідно з п. 2.1 договорів поруки № 970-СК, № 971-СК від 27.05.2009р. при невиконанні (частковому невиконанні) боржником своїх зобовязань за кредитним договором поручитель зобовязується здійснити виконання порушеного позичальником зобовязання за кредитним договором протягом двох банківських днів із дня предявлення до нього вимоги кредитором або повідомлення боржника про неможливість сплати зазначених сум.

У звязку з порушенням умов кредитного договору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, позивач звернувся до письмовими вимогами до поручителів (вих. № 402/04, № 401/04 від 05.04.2011р.) у яких зазначалось про необхідність погашення заборгованості позичальника. Доказом направлення вимог є надані у копіях поштовий реєстр з відміткою пошти про відправлення 06.04.2011р. та поштове повідомлення про вручення щодо отримання поручителем рекомендованого відправлення 08.04.2011р..

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Строк у який поручителем мало бути виконаним зобовязання з погашення заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за кредитним договором № 276/К від 25.04.2008р. є таким, що настав після 2 банківських днів при отриманні відповідного повідомлення.

Враховуючи невиконання зобовязань, що виникли для ПП «Полі Пак»та ТОВ «СФС»з договорів поруки № 970-СК, № 971-СК від 27.05.2009р., та умови договорів що передбачають солідарну відповідальність поручителя, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заявленої суми заборгованості, суд вважає обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Факт прострочення погашення суми кредиту матеріалами справи не спростований, жодних належних доказів погашення кредиту відповідачами у повному розмірі та у строки встановлені кредитним договором № 276/К від 25.04.2008р., суду не представлено у звязку з чим, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 2226, 52 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 у філії ПАТ «Марфін Банк» у м. Києві МФО 300829, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. НОМЕР_2), Приватного підприємства «Полі-Пак»АДРЕСА_1, р/р 260042606700 у ВАТ «СЕБ Банк»у м. Києві, МФО 300175, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 25591663), Товариства з обмеженою відповідальністю «СФС»(юрид. адреса: 03113, м. Київ, вул. Дружківська 12-А; п/р 26009026445691 в Київській філії АКБ «Укрсоцбанк»МФО 322012, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32252528) на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»(68003, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. Леніна 28, ідент. код юрид. особи 21650966) 1693599, 39 грн. (один мільйон шістсот девяносто три тисячі пятсот девяносто девять гривень 39 копійок) боргу по кредитному договору № 276/К від 25.04.2008р., 456486, 47 грн. (чотириста пятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 47 копійок) боргу по відсоткам, 38732, 13 грн. (тридцять вісім тисяч сімсот тридцять дві гривні 13 копійок) пені за несвоєчасне повернення кредиту, 12865, 81 грн. (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят пять гривень 81 копійку) пені за несвоєчасну сплату відсотків, 2226, 52 грн. (дві тисячі двісті двадцять шість гривень 52 копійки) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 02.08.2011