Рішення № 17883052, 27.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/204

27.07.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»

про стягнення 3 271 968,00 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Матвіюк О.О.

від відповідача: Гальчевська С.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології», в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача борг за фактично поставлене обладнання в сумі 233 712,00 грн., а також суму основного боргу (вартість обладнання готового до поставки) в розмірі 3 038 256,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 06.07.2011 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався на підставі п.п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України у зв’язку з нез’явленням представників відповідача та невиконанням ним вимог ухвал суду.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»проти позову заперечує в повному обсязі з огляду на наступне. Відповідач посилається на порушення позивачем строків поставки по договору, а також зазначає, що при проведені тестування товару були виявлені недоліки, що, як наслідок, призвело до направлення відповідачем пропозицій позивачу щодо зменшення ціни товару, та отримавши відмову на таку - до відмови відповідача від отримання товару. Відповідач зазначив, що проти сплати заборгованості у сумі 233 172,00 грн. не заперечує та зобов’язується сплатити такі у 10-денний термін, натомість щодо вимог про стягнення суми в розмірі 3 038 256,00 грн. відповідач заперечив з підстав неотримання товару.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Повноважний представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 27.07.2011 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології»(далі –постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»(далі –покупець) укладено договір поставки № 047/09 (далі –договір), відповідно до умов якого постачальник зобов’язався передати у власність покупця у строк та на умовах, передбачених цим договором, обладнання (далі – товар), а покупець зобов’язався прийняти і оплатити товар на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 047/09 від 28.10.2009 р. є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічні положення містяться і в ст. 265 Господарського кодексу України.

Частиною 3 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Пунктом 8.1 договору сторонами встановлено строк дії останнього з дати підписання до 31.12.2010 р.

На виконання п. 1.2 договору сторони погодили товар, його кількість, асортимент та комплектацію, про що підписали специфікації № 1, № 2, № 3 (додатки № 1, № 2, № 3 відповідно), а саме: блок Fast9520, USB dongle у кількості 2000 од. за ціною 486,90 грн., всього 1 168 560,00 грн. з ПДВ; блок Fast9520, USB dongle у кількості 4000 од. за ціною 486,90 грн., всього 2 337 120,00 грн. з ПДВ; блок Fast9520, USB dongle у кількості 4000 од. за ціною 486,90 грн., всього 2 337 120,00 грн. з ПДВ.

Згідно з розділом 2 договору «Сума договору та порядок розрахунків»постачальник здійснює поставку товару за цінами, що визначені у специфікаціях до цього договору (п. 2.1 договору). Вартість товару, що поставляється за договором відповідно до специфікацій складає 4 869 000,00 грн., крім того ПДВ 20% - 973 800,00 грн., всього –5 842 800,00 грн. (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.4 договору сторони дійшли згоди щодо здійснення розрахунків за договором у безготівковій формі шляхом прямих банківських переказів на поточний рахунок постачальника у наступному порядку: аванс у розмірі 30% ціни товару окремої партії, яка визначена у підписаних сторонами специфікаціях, сплачується покупцем протягом 3 банківських днів з дати отримання рахунку-фактури (п. 2.4.1 договору); оплата в розмірі 70% вартості окремої партії товару має бути проведена після готовності товару до поставки відповідно до специфікацій протягом 3 банківських днів з дати повідомлення про готовність товару до поставки, відповідно до наданого рахунку-фактури (п. 2.4.2 договору).

Матеріалами справи встановлено, та не заперечується сторонами, що на виконання умов договору відповідачем сплачено 04.11.2009 р. –350 568,00 грн., 06.11.2009 р. –701 136,00 грн., 10.11.2009 р. –701 136,00 грн., що становить 30% від кожної з трьох обумовлених договором партій товару.

Розділом 3 договору сторонами погоджено строки і порядок поставки.

Так, постачальник здійснює поставку товару окремими партіями, за умови виконання покупцем п. 2.4 договору, згідно наступного графіку: перша партія згідно Специфікації № 1 –до 3 грудня 2009 року; друга партія згідно Специфікації № 2 –до 10 грудня 2009 року; третя партія згідно Специфікації № 3 –до 18 грудня 2009 року (п. 3.1 договору). Поставка проводиться на умовах DDP Київ згідно Інкотермс 2000 на склад Покупця за адресою: Київ, вул. Урицького, 45 (п. 3.2 договору). Постачальник повідомляє Покупця телеграмою, факсом або іншим способом про готовність товару не пізніше 2 днів до запланованої дати поставки (п. 3.3 договору). Датою поставки є дата підписання покупцем видаткової накладної (п. 3.4 договору).

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачем за видатковими накладними № РН-0000001 від 15.01.2010 р., № РН-0000003 від 21.01.2010 р., № РН-0000004 від 28.01.2010 р., РН-0000006 від 26.02.2010 р. було поставлено відповідачу товар в кількості 800 од. на суму 467 424,00 грн., 1000 од. на суму 584 280,00 грн., 2000 од. на суму 1 168 560,00 грн., 1000 од. на суму 5 847 280,00 грн. відповідно. Факт отримання вказаного товару повноважними представниками відповідача підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 718 від 14.01.2010 р., № 728 від 20.01.2010 р., № 745 від 28.01.2010 р., № 46 від 25.02.2010 р.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, договором поставки № 047/09 від 28.10.2009 р. передбачено здійснення відповідачем оплати товару за умовами проведення авансових платежів від кожної партії товару у розмірі 30% вартості останніх, та за умови попередньої оплати 70% вартості окремої партії товару до поставки товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

В силу положень ч. 4 ст. 538 ЦК України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, що відпуск продукції сторони передбачили на умовах передплати та у зв’язку з невиконанням такого обов’язку відповідачем, при наявності виконання зобовязання по поставці товару, строк оплати за поставлений товар має визначатись з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України.

З метою вирішення питання про погашення заборгованості за фактично поставлене обладнання з урахуванням здійснених оплат позивач звертався до відповідача листами № 138 від 24.03.2010 р., № 282 від 06.07.2010 р., № 418 від 07.12.2010 р.

Однак, відповідачем боргу не сплачено (банківські виписки на підтвердження проведених оплат по договору залучені до матеріалів справи), у зв’язку з чим заборгованість перед позивачем за фактично поставлений товар станом на час звернення до суду з позовною заявою склала 233 712,00 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів, які б спростовували визначену суму боргу, відповідачем не представлено, тож вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу (вартості обладнання готового до поставки) в розмірі 3 038 256,00 грн. суд зазначає наступне.

В силу положень п. 2.4.2 договору передумовою здійснення відповідачем попередньої оплати в розмірі 70% вартості кожної окремої партії товару є, по-перше, готовність такого обладнання до поставки, по-друге, повідомлення відповідача щодо такої готовності, та, по-третє, направлення відповідного рахунку-фактури відповідачу.

Судом встановлено, що позивач листами № 282 від 06.07.2010 р. та № 418 від 07.12.2010 р., тобто, в межах строку дії договору звертався до відповідача з повідомленням щодо готовності товару до поставки відповідно до умов договору. Разом з вказаними листами позивачем було виставлено та направлено відповідачу рахунки-фактури № СФ-00049 від 06.07.2010 р. на суму 911 476,80 грн. та № СФ-00050 від 06.07.2010 р. на суму 2 126 779,20 грн. Факт отримання вказаних листів 13.07.2010 р. та 13.12.2010 р. відповідно підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, копії яких долучені до матеріалів справи.

Отже, позивачем виконано умови договору в частині підготовки обумовленого договором товару до відвантаження, належним чином повідомлено відповідача щодо такого та виставлено відповідні рахунки-фактури на оплату, натомість відповідач вчасно не розрахувавшись по договору у встановлений строк - протягом 3 банківських днів з дати повідомлення про готовність товару до поставки, порушив взяті на себе договірні зобов’язання, в результаті чого заборгував перед позивачем 3 038 256,00 грн.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Судом не приймаються твердження відповідача про порушення позивачем строків поставки по договору, адже взяті на себе зобов’язання позивачем здійснені в повному обсязі та відповідно до погоджених сторонами умов договору, при цьому повідомлення відповідача про готовність до відвантаження товару вчинено позивачем протягом дії договору, а невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань у встановлені строки протягом дії договору не звільняє його від обов’язку належного виконання.

Щодо посилань відповідача на виявлені недоліки у поставленому позивачем обладнанні, то суд відзначає, що у випадку поставки товару неналежної якості покупець зобов’язаний повідомити постачальника не пізніше 3-х днів з дня виявлення дефектів (п. 4.7 договору), в свою чергу, постачальник зобов’язаний за власний рахунок усунути недоліки чи заміну товару в період гарантійного строку (п. 4.9 договору). Отже, з аналізу положень договору не вбачається, що такий передбачає умови односторонньої відмови покупця від останнього у випадку поставки товарів неналежної якості, та не позбавляє можливості відповідача звернутись до постачальника з вимогою щодо заміни такого належним товаром.

Крім того, стосовно посилань відповідача на відсутність у нього зобов’язань з оплати товару за договором у зв’язку з відмовою від отримання товару, оскільки позивач відмовився від зменшення ціни на товар, в якому було виявлено недоліки, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 7.1 договору всі зміни та доповнення до договору повинні бути виконані в письмовій формі та підписані уповноваженими представниками сторін.

Як було встановлено в ході розгляду справи, умовами договору сторонами було погоджено поставку 10 000 одиниць обладнання.

Натомість, доказів погодження сторонами внесення змін до договору в частині зміни кількості обумовленого договором обладнання відповідачем до матеріалів справи не надано.

Відповідач з пропозицією та проектом внесення відповідних змін до договору в частині зміни кількості обладнання, що постачається, до позивача не звертався, доказів протилежного до суду не надано.

Тож, умови договору передбачали поставку товару у кількості 10 000 одиниць обладнання, зобов’язання з оплати якого виникло для відповідача, доказів погодження іншої кількості обладнання до суду не надано.

Суд також враховує, що обладнання, що є предметом договору є специфічним товаром та не може бути використане на широкому ринку, як про те зазначено у листі від 14.05.2011 р. голови представництва Сажем Коммуникейнз в Росії та СНГ.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання за договором з оплати позивачу вартості обладнання готового до поставки в розмірі 3 038 256,00 грн. Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3 038 256,00 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»3 271 968,00 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології»(01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, б. 5/1, літ. А, код 30753866) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТ-Технології»(03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, б. 4, оф. 40, код 34645705) 3 271 968 (три мільйони двісті сімдесят одну тисячу дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп., 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення: 29.07.2011 р.