Рішення № 17883016, 22.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 57/22622.07.11 За позовомПублічного акціонерного товариства "Київенерго"

в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

доСпеціального конструкторсько-технологічного бюро з експериментальним

виробництвом інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського

Національної Академії наук України

простягнення 20 769,27 грн.

Суддя Гулевець О.В.

Представники сторін:

Від позивача:ОСОБА_1 (Дов.)

Від відповідача:ОСОБА_2 (Дов.)

У судовому засіданні 22.07.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Відповідача - Спеціального конструкторсько-технологічного бюро з експериментальним виробництвом інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського Національної Академії наук України заборгованості у розмірі 20769,27 грн. (19198,08 грн. основного боргу за використану теплову енергію, 754,86 грн. пені, 670,23 грн. збитків від інфляції, 146,10 грн. 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань щодо оплати теплової енергії відповідно до договору № 3010149 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2001р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2011р. порушено провадження у справі № 57/226 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.07.2011р.

22.07.2011р. представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позовних вимог просив відмовити посилаючись на те, що 04.07.2011р. ним було оплачено заборгованість за спожиту теплову енергію.

Представник Позивача в судовому засіданні, в звязку з оплатою боргу Відповідачем, просив стягнути з останнього штрафні санкції та судові витрати.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2001 року між Позивачем та Відповідачем був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 3010149 (далі - Договір), відповідно до умов якого Позивач (Енергопостачальна організація) зобовязується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону, гарячого водопостачання протягом року; в кількості та обсягах згідно з додатком № 1 до цього Договору, а Відповідач (Абонент) зобовязується виконувати умови та порядок оплати в обсягах і терміни, які передбачені в додатку № 4 до даного Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору облік споживання Відповідачем (Абонентом) теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Відповідно до п. 5.3. Договору, Абонент (Відповідач), що має прилади обліку, щомісячно надає Енергопостачальній організації (Позивачу) звіт по фактичному споживанню теплової енергії, в терміни передбачені у додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 4 додатку № 1 до Договору, дата зняття Абонентом (Відповідачем) показників приладів обліку - по останній день поточного місяця, надання звіту в МВРТ-4 - не пізніше 3 числа місяця, наступного за розрахунковим. При відсутності звіту розрахунок виконується згідно максимальних договірних навантажень.

Додатками № 3 та № 4 до Договору визначено тарифи на теплову енергію та порядок розрахунків за спожиту теплову енергію.

Пунктом 3 додатку № 3 до Договору передбачена можливість змінення тарифів в період дії Договору.

Відповідно до п. 5 додатку № 4 до Договору, Абонент (Відповідач) щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в міжрайонному відділенні з реалізації теплової енергії № 4 за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 171/18, розрахункова група, тел. 456-52-73, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в МРВТ-4).

Відповідно до умов п. 2 додатку № 4 до Договору Абонент (Відповідач) зобовязувався до початку розрахункового періоду (місяця) сплачувати Позивачеві (Енергопостачальній організації) вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії за розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.

Строк дії Договору встановлений сторонами з дня його підписання до 31.12.2001р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.1., п. 8.4. Договору). Доказів припинення Договору в установленому порядку сторонами суду не надано.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобовязання за Договором, тоді як Відповідач свої зобовязання за Договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.02.2011р. по 01.06.2011р. у нього виникла заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 19198,08 грн., що підтверджується довідкою про розрахунок основного боргу, відомостями обліку споживання теплової енергії, обліковими картками за період з лютого по червень 2011 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачаль-ник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ст. 275 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що зобовязання щодо оплати заборгованості у розмірі 19198,08 грн. Відповідач у встановлений Договором строк не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Як вбачається з доданого до відзиву на позов платіжного доручення від 30.06.2011р. № 140, 04 липня 2011 року Відповідачем було сплачено заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 19198,08 грн.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи наведене, провадження у справі № 57/226 в частині позовних вимог щодо стягнення 19198,08 грн. основного боргу за спожиту енергію підлягає припиненню в звязку з відсутністю предмету спору.

Згідно з позовними вимогами, Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком Позивача розмір збитків від інфляції становить - 670,23 грн., 3% річних - 146,10 грн.

Розрахунок перевірено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобовязання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню збитки від інфляції в розмірі 670,23 грн. та 3% річних в розмірі 146,10 грн.

Крім того, в звязку з простроченням платежу за теплову енергію Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 754,86 грн.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до п. 7 Додатку № 4 до Договору за несвоєчасну оплату теплової енергії Відповідач (Споживач) сплачує Позивачу (Енергопостачальній організації) пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежів, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи, сума пені в розмірі 754,86 грн. є обґрунтованою та відповідає обставинам справи.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Враховуючи, що Відповідач - Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з експериментальним виробництвом інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського Національної Академії наук України повністю оплатив суму основного боргу та є державною організацією, суд зменшує розмір пені до 377,43 грн., яка підлягає стягненню з Відповідача.

Суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, покладаються на Відповідача в повному обсязі в звязку з тим, що сума пені в розмірі 754,86 грн. нарахована Позивачем правомірно, а її розмір до 377,43 грн. зменшено судом за власною ініціативою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Провадження у справі № 57/226 в частині стягнення основного боргу в розмірі 19198,08 грн. припинити.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути зі Спеціального конструкторсько-технологічного бюро з експериментальним виробництвом інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського Національної Академії наук України (03142, м. Київ, бул. Академіка Вернадського, буд. 38-А; ідентифікаційний код 02133455; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 00131305) 670 (шістсот сімдесят) грн. 23 коп. збитків від інфляції, 146 (сто сорок шість) грн. 10 коп. 3% річних, 377 (триста сімдесят сім) грн. 43 коп. пені, 207 (двісті сім) грн. 69 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Гулевець

Дата підписання рішення: 28.07.2011р.