Ухвала суду № 17882793, 25.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 5/111

25.07.11

За позовом

Первинної профспілкової організації Сакського центрального військового клінічного санаторію імені М.І. Пирогова

до

Міністерства оборони України

третя особа,

що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Держане підприємство Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»

третя особа,

що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт»

про

визнання недійсним Наказу Міністерства оборони України № 415 від

15.07.2011 р. «Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Первинна профспілкова організація Сакського центрального військового клінічного санаторію імені М.І. Пирогова (далі –позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі –відповідач) про визнання недійсним Наказу Міністерства оборони України № 415 від 15.07.2011 р. «Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова» (далі –Наказ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаний Наказ прийнято з порушенням вимог ч. 7 ст. 11 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності», ст. 59 Господарського кодексу України, п. 1.2.5 Галузевої угоди, укладеної 28.03.2011 р. між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки робітників Військових сил України на 2011-2013 р.р., п. 9.1 Колективного договору ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»на 2009-2011 р.р., який зареєстровано Управлінням праці та соціального захисту населення Сакської міської ради № 01-1661 від 20.02.2009 р., а також прав членів трудового колективу санаторію, які передбачені ст. ст. 49-2, 49-4 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2011 р. порушено провадження у справі № 5/111, залучено до участі у справі на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»(далі - ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство Міністерства оборони України «Укрвійськкурорт»(далі - ДП «Укрвійськкурорт»), розгляд справи призначено на 01.09.2011 р.

До поданої позовної заяви позивачем додано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом призупинення виконання оспорюваного Наказу й заборони відповідачу вчиняти дії щодо:

- припинення юридичної особи ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»та реорганізувати його шляхом приєднання до ДП «Укрвійськкурорт»;

- визначати ДП "Укрвоєнкурорт" правонаступником всіх майнових прав та обов’язків ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»;

- закріплювати основні фонди та оборотні засоби, інші матеріальні та нематеріальні цінності ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова» за ДП «Укрвійськкурорт»на праві господарського відання згідно затверджених актів в якості внесків в його статутний фонд;

- заборонити роботу комісії по припиненню діяльності ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова», призначену п. 4 оспорюваного Наказу;

- проводити інвентаризацію державного майна ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова», його приймання-передачу на баланс ДП «Укрвійськкурорт»;

- розміщувати в друкованих засобах масової інформації оголошення щодо припинення юридичної особи - ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова», що реорганізується;

- письмово повідомляти про реорганізацію ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»орган державної реєстрації за місцем знаходження даного підприємства та надавати документи, визначені ст. 34 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»для внесення запису до Єдиного держаного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про припинення юридичної особи;

- одержувати претензії кредиторів ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова», що реорганізується;

- складати передавальний акт та подавати його на затвердження заступнику Міністра оборони України у встановленому порядку;

- подавати документи, передбачені ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»в результаті приєднання;

- проводити ревізію фінансової та господарської діяльності ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова».

Розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, з’ясувавши обставини справи й дослідивши наявні матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вказаної заяви та вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та комісії з припинення діяльності ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»в затвердженому Наказом складі вчиняти дії спрямовані на виконання оспорюваного Наказу з огляду на наступне.

Так, відповідно до статті 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 ГПК України є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У відповідності до вказаної норми, до заходів забезпечення позову належать, зокрема, заборона відповідачеві та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості, адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання чи невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З матеріалів позовної заяви вбачається, що предметом даної справи є визнання недійсним Наказу Міністерства оборони України № 415 від 15.07.2011 р., акту органу державної виконавчої влади, як такого, що суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема: ч. 7 ст. 11 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, права та гарантії їх діяльності», ст. 59 Господарського кодексу України, п. 1.2.5 Галузевої угоди, укладеної 28.03.2011 р. між Міністерством оборони України та Центральним комітетом Всеукраїнської профспілки робітників Військових сил України на 2011-2013 р.р., п. 9.1 Колективного договору ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»на 2009-2011 р.р., який зареєстровано Управлінням праці та соціального захисту населення Сакської міської ради № 01-1661 від 20.02.2009 р., а також порушує права членів трудового колективу санаторію, які передбачені ст. ст. 49-2, 49-4 Кодексу законів про працю України.

Судом встановлено, що оспорюваним Наказом припинено юридичну особу ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова», реорганізувавши його шляхом приєднання до ДП "Укрвійськкурорт". Визначено ДП "Укрвійськкурорт" правонаступником усіх майнових прав, обов’язків та профілю діяльності ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова». Основні фонди та оборотні кошти, інші матеріальні та нематеріальні цінності ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова», що реорганізується, закріплено за ДП "Укрвійськкурорт" на праві господарського відання згідно з затвердженими передавальними актами, як внески до його статутного фонду. Призначено комісію з припинення діяльності ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»у відповідному складі. Крім цього, оспорюваним Наказом визначено відповідні повноваження Голови комісії та його членів по виконанню даного Наказу.

Таким чином, судом встановлено наявність зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом спору, адже виконання даного Наказу до прийняття рішення судом по суті заявлених позовних вимог зробить неможливим виконання рішення господарського суду, у разі задоволення позовних вимог, враховуючи можливість закінчення реорганізації ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»з всіма правовими наслідками, встановленими спірним Наказом.

Суд виходить з того, що обставинами даної справи підтверджується припущення про неможливість виконання прийнятого в подальшому судового рішення, в разі його задоволення, отже, реального захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача. При цьому, дослідивши збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, суд вважає, що застосування вищезгаданих заходів не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача по справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу) про захист якого просить заявник з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача є співрозмірними з наслідками заборони відповідачу та створеної ним комісії вчиняти дії по виконанню оспорюваного Наказу.

Виходячи з вищенаведеного, встановивши, що вжиття вищевизначених заходів безпосередньо пов’язано з заявленими позивачем позовними вимогами про визнання недійсним оспорюваного Наказу, їх невжиття зробить неможливим в подальшому виконання судового рішення та призведе до можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та третьої особи на стороні позивача –ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»й зумовить необхідність звернення останніми до судових органів за їх захистом, суд здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача, вважає їх розумними та адекватними заявленим вимогам, а тому дійшов висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову є підставною та обґрунтованою, а відтак задовольняє її частково та вживає заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом заборони відповідачу та комісії з припинення діяльності ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»в затвердженому Наказом складі вчиняти дії спрямовані на виконання оспорюваного Наказу.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, –

УХВАЛИВ:

Заяву Первинної профспілкової організації Сакського центрального військового клінічного санаторію імені М.І. Пирогова про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили заборонити Міністерству оборони України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, код ЄДРПОУ 00034022 ) вчиняти дії по виконанню Наказу Міністерства оборони України «Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»№ 415 від 15.07.2011 р.

З метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили заборонити комісії з припинення діяльності ДП «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»в затвердженому Наказом Міністерства оборони України «Про реорганізацію державного підприємства Міністерства оборони України «Сакський центральний військовий клінічний санаторій імені М.І. Пирогова»№ 415 від 15.07.2011 р. складі вчиняти дії встановлені вказаним Наказом спрямовані на його виконання.

В задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала про забезпечення позову має силу виконавчого документу відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з дати її прийняття 25.07.2011 р. та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження»дана ухвала може бути пред’явлена до виконання протягом року з моменту її прийняття.

Суддя В.С. Ломака