Рішення № 17882478, 13.07.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.11 р. Справа № 11/110

за позовом: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа”, м. Шахтарськ

до відповідача - Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м. Шахтарськ

про стягнення 58890,33грн.

Суддя Соболєва С.М.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1.. (за довіреністю)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго”, в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа”, м. Шахтарськ до Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м. Шахтарськ про стягнення основного боргу в сумі 55785,60грн., інфляційних витрат в сумі 1159,80грн., 3% річних в сумі 315,39грн. та пені в сумі 1629,54грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобовязання щодо оплати послуг за постачання теплової енергії, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 55785,60грн.

Відповідач в письмових поясненнях від 09.06.2011р. (вх. №02-41/23108) позовні вимоги щодо стягнення суми боргу у розмірі 55785,60грн., інфляційних витрат в сумі 1159,80грн., 3% річних в сумі 315,39грн. та пені в сумі 1629,54грн. визнає у повному обсязі. Справу просить розглянути без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив :

Між Структурним підрозділом учбово-курсовим комбінатом ДП „Шахтарськантрацит” (Споживач) та Виробничою одиницею Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” „Шахтарськтепломережа” (Енергопостачальна організація) 19 липня 2010р. було укладено договір постачання теплової енергії №155, за умовами якого Енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а Споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

За приписами п. 3.2.2. договору Споживач зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно із п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених органами місцевого самоврядування.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми розрахунків на початок місяця. (п. 6.3 Договору).

Відповідно до п. 7.2.3. договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує пеню в розмірі 0,3%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.04.2011року. Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін.

Між тими ж сторонами були підписані Додатки до укладеного договору, а саме: Додаток №1 Обсяги постачання теплової енергії, Додаток №2 Межа балансової належності (відповідальності), Додаток №3 Умови припинення подачі теплової енергії.

Факт підключення опалення Споживачу підтверджується актом включення опалення від 08.10.2010р. та актом відключення опалення від 15.04.2011р. Акти включення та відключення підписані з боку відповідача без заперечень та скріплені печаткою підприємства.

На виконання умов договору за надані послуги теплопостачання позивачем були виставлені до сплати рахунки, зокрема, рахунок №735 від 25.10.2010р. на суму 1965,60грн., №913 від 24.11.2010р. на суму 5046,60грн., №1045 від 13.12.2010р. на суму 5179,20грн., №40 від 20.01.2011р. на суму 10740,60грн., №218 від 18.02.2011р. на суму с11731,20грн., №395 від 15.03.2011р. на суму 9890,40грн., №578 від 22.04.2011р. на суму 11232,00грн. Всього на загальну суму 55785,60грн. Як доказ отримання зазначених рахунків мається відмітка у нижній частині рахунків щодо отримання їх нарочним представником відповідача.

За розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 55785,60грн.

Між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за договором №155 від 19.07.2010р. станом на 08.06.2011р., відповідно до якого відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 55785,60грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обовязків є зокрема договори та інші правочини.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку .

Як визначено положеннями 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до умов укладеного договору.

Положеннями частини першої статті 193 Господарського кодексу України визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

У частині сьомій вказаної статті визначено, що одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналогічні положення містить ст.525 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобовязання стосовно оплати послуг теплопостачання належним чином не виконав, представлені йому послуги відповідно до договору №155 від 19.07.2010р. за період з жовтня 2010р. по квітень 2011р. не оплатив, у звязку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 55785,60грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості у розмірі 55785,60грн. відповідачем надано не було, крім того наявність боргу відповідач повністю підтвердив в акті звірки взаєморозрахунків станом на 08.06.2011р. Таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 55785,60грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 315,39грн. та інфляційних витрат в сумі 1159,80грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитору зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача щодо застосування до відповідача відповідальності за порушення грошового зобовязання у вигляді стягнення нарахованого індексу інфляції на суму боргу в розмірі 1159,80грн., 3% річних за прострочення виконання грошових зобовязань в сумі 315,39грн. підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1629,54грн. на підставі п. 7.2.3 договору.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго”, в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа”, м. Шахтарськ до Державного підприємства „Шахтарськантрацит”, м. Шахтарськ про стягнення основного боргу в сумі 55785,60грн., інфляційних витрат в сумі 1159,80грн., 3% річних в сумі 315,39грн. та пені в сумі 1629,54грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Шахтарськантрацит” (86211, м. Шахтарськ, вул. Крупської, 20, р/р26003012741 дирекція АПБ „Аваль” в м. Донецьку, МФО 335076, код ЄДРПОУ 32299510) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” в особі виробничої одиниці „Шахтарськтепломережа” (86211, м. Шахтарськ, вул. Зої Космодем”янської, 1-а, р/р №26009301619 в філіалі „Шахтарського відділення №6687 ВАТ „Державний ощадний банк України”, м. Шахтарськ, МФО 394352, код ЄДРПОУ 05540899) борг в сумі 55785,60грн., інфляційні витрати в сумі 1159,80грн., 3% річних в сумі 315,39грн., пеню в сумі 1629,54грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 588,90грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 12.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 18.07.2011р.

Суддя Соболєва С.М.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >