Рішення № 17882467, 09.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.08.11 р. Справа № 7/175

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В. Сгари,

при секретарі судового засіданні М.І.Прилуцьких,

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Азовська Нафтова компанія” м. Маріуполь

До відповідача: Приватного акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” м. Докучаєвськ

Предмет спору: стягнення 1007, 25 грн. інфляційних, 303, 82 грн. 3% річних.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. довір.

від відповідача: ОСОБА_2. довір.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Азовська Нафтова компанія”, м.Маріуполь звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” м.Докучаєвськ про стягнення заборгованості 5280, 62 грн., інфляційних 1007,25 грн., 3% річних 303, 82 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №ДГ-0000028/648 від 06.10.2008р.; претензію №335 від 24.07.2009р.; листи №345 від 30.07.2009р., №060 від 26.01.2010р.; виписку банку, реєстр кредитових платежів №10/10/2008; видаткові накладні №ТД-0000208 від 14.10.02008р., №ТД-0000207 від 14.10.2008р., №ТД-0000206 від 08.10.2008р.; товарно-транспортні накладні №ТД-0000208 від 14.10.2008р., №ТД-0000207 від 14.10.2008р., №ТД-0000206 від 08.10.2008р.; довіреність №239332/634 від 08.10.2008р.

Заявою від 27.07.2011р. №33 позивач зменшив позовні вимоги в порядку ст. 22 ГПК України та просить стягнути з відповідача: 1007, 25 грн. інфляційних, 303, 82 грн. 3% річних. Заява розглянута та прийнята судом. Позовні вимоги розглянуті по суті з урахуванням даної заяви суду.

У судових засіданнях позивач зменшені позовні вимоги підтримав.

Згідно наявних у справі довідки з ЄДРПОУ №745799 та довідки головного управління статистики у Донецькій області №14/4-14/4035 від 25.07.2011р., а також згідно усних пояснень відповідача, Відкрите акціонерне товариство „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” м.Докучаєвськ (ЄДРПОУ 00191856) змінило найменування на Приватне акціонерне товариство „Докучаєвський флюсо доломітний комбінат” м. Докучаєвськ (ЄДРПОУ 00191856). За наведених обставин, з огляду на приписи Закону України „Про акціонерні товариства” та ст.25 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про заміну найменування відповідача на Приватне акціонерне товариство „Докучаєвський флюсо- доломітний комбінат” м. Докучаєвськ.

Відповідач у судовому засіданні підтвердив, що 3% річних та інфляційні нараховані арифметично вірно, надав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір №ДГ-0000028/648 від 06.10.2008р. (далі по тексту Договір).

Строк дії договору встановлений до 31.12.2008р. (п.7.2 Договору). Таким чином, в момент виникнення спірної заборгованості, на яку нараховані заявлені що стягнення суми, Договір був чинним.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) зобовязується поставити у власність покупця (відповідача) нафтопродукти у кількості, асортименті та строки, за ціною та з якісними характеристиками, узгодженими сторонами в цьому Договорі та Специфікаціях на кожну партію нафтопродуктів, які поставляються. Покупець зобовязується своєчасно оплатити вартість товару та прийняти його у відповідності з умовами цього Договору.

Кількість, якість, приймання товару, ціна та умови платежів, умови поставок визначені сторонами у розділах 2-4 Договору.

Розрахунки за кожну партію товару, що поставляється, за цим Договором здійснюються шляхом безготівкового перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника у розмірі 100% вартості Товару вказаної у відповідній Специфікації за поставку такої партії товару протягом 3 (робочих) банківських днів з моменту підписання цього Договору та Специфікації на поставку такої партії товару (п. 3.3 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за Договором у жовтні 2008р. виконав належним чином, поставив відповідачу товар на загальну суму 161180, 62 грн. Зазначене підтверджено матеріалами справи, у тому числі відповідними видатковими накладними, підписаними обома сторонами без зауважень.

Відповідач свої зобовязання стосовно оплати отриманого за Договором товару (бензину) своєчасно не виконав, отриманий товар оплатив з простроченням терміну оплати, що підтверджено представниками обох сторін у судовому засіданні та матеріалами справи.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, враховуючи доведений матеріалами справи факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання по сплаті отриманого товару, позивач просить стягнути з відповідача 1007, 25 грн. інфляційних та 303, 82 грн. 3% річних за період з 30.07.2009р. по 30.06.2011р.

Відповідач підтвердив той факт, що розрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних здійснено арифметично вірно.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом. Вказані суми нараховані позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів діючого законодавства та вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом розглянуто клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, яке залишено без задоволення з наступних підстав.

За своєю правовою природою 3% річних та інфляційні не є штрафними санкціями. Вимоги щодо сплати 3% річних та інфляційних це передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на приписи статті 625 Цивільного кодексу України, ця стаття визначає відповідальність за порушення грошового я та її приписи підлягають застосуванню у випадку прострочення боржником виконання грошового зобовязання.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобовязання виникають нові додаткові зобовязання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно такі додаткові зобовязання є заходами відповідальності за порушення основного зобовязання, у тому числі, коли має місце прострочення виконання основного зобовязання.

Отже, при розгляді даних вимог, суд насамперед зясовує той факт, чи значилась у період нарахування 3% річних та інфляційних заборгованість відповідача перед позивачем. Як вже вказано вище. Матеріалами справи та обома сторонами підтверджено, що у відповідача за зазначений вище період значилась заборгованість перед позивачем у звязку із несвоєчасним та неповним виконанням своїх договірних зобовязань стосовно оплати отриманих нафтопродуктів у жовтні 2008р. До того ж, суд звертає увагу сторін на той факт, що індекс інфляції та 3% річних не є штрафними санкціями, тоді як індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобовязання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобовязань. Таким чином, грошовими зобовязаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Враховуючи вищенаведене, а також той факт, що згідно діючого законодавствап господарський суд не наділений правом зменшувати 3% річних та інфляційні клопотання відповідача залишено судом без задоволення.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги про стягнення 1007, 25 грн. інфляційних, 303, 82 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються на обидві сторони пропорційно суми задоволених позовних вимог, з огляду на той факт, що позовні вимоги були зменшені, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 25, 33, 34, 38, 43-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Азовська Нафтова компанія” м. Маріуполь до Приватного акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо-доломітний комбінат” м. Докучаєвськ про стягнення 1007, 25 грн. інфляційних та 303,82 грн. 3% річних задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Докучаєвський флюсо доломітний комбінат” м. Докучаєвськ (85740, Донецька обл.., м.Докучаєвськ, вул.Тельмана, буд.2, ЄДРПОУ 00191856, п/р 260009959676800 у філії ПУМБ м.Донецьк) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Азовська Нафтова компанія” м. Маріуполь (87503, Донецька обл., м.Маріуполь, Донецьке шосе, 3, ЄДРПОУ 21682587, п/р 26002201312710 в філії ЗАТ „ОТП Банк” в м.Донецьк, МФО 335775) 1007, 25 грн. інфляційних, 303, 82 грн. 3% річних, державне мито у сумі 13, 11 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 46, 94 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 10.08.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >