Рішення № 17882266, 23.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

23.08.2011Справа №5002-16/3225-2011 За позовом Комунального підприємства «Гарант», м. Євпаторія, вул. Л.Толстого, 75 (ЄДРПОУ 31001858).

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Про стягнення 1558,23 грн.

Суддя М.О. Білоус

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_2, довіреність постійна від 01.02.2011р.

Від відповідача не зявився.

Суть спору: позивач Комунальне підприємство «Гарант», м. Євпаторія (ЄДРПОУ 31001858) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Євпаторія про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 1558,23 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги позивачем мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконував свої зобовязання за договором оренди від 17.03.2008р. в частині сплати орендної плати, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 1558,23грн. за період з 01.01.2009р. по 31.10.2010р. Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача жодного разу в судове засідання не зявися, відзив та витребувані документи не представив, про день розгляду справи сповіщений належним чином: ухвала про порушення провадження у справі від 28.07.2011р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 11.08.2011р. скеровані, відповідно до ст. 64 ГПК України на адресу державної реєстрації відповідача АДРЕСА_1. За вказаною адресою були скеровані ухвали суду, про що свідчить копія реєстру від 15.08.2011р. згрупованих відправлень рекомендованих листів (а.с. 51).

Отже, суд вважає, що відповідач про день та час судових засідань був повідомлений належним чином, однак своїм правом на участь в судових засіданнях, наданим ст. 22 ГПК України, не скористався, відзив на позов не надав.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, господарський суд розглядає справу по наявним в ній матеріалам. Інших доказів сторонами не представлено.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та ст. 283 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

17 березня 2008 року між комунальним підприємством «Гарант» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди (а.с. 9-10).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування: нежитлове приміщення підвального поверху площею 24,1кв.м. за адресою: м. Євпаторія, вул. 60 лет Октября, 26, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку в сумі 10324грн., вартість 1кв.м. 428,38грн. станом на 25.12.2007р.

12 02.2009р. сторони підписали додаткову угоду до договору оренди від 17.03.2008р. (а.с. 15), в якій узгодили нову редакцію п. 1.2 договору, а саме: «обєкт передається для використання під магазин секунд хенд».

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає в строкове платне користування майном в строк, зазначений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі майна.

Майно було передано орендарю на підставі акту прийому передачі від 17.03.2008р. (а.с. 11).

Розмір орендної плати регламентований розділом 3 договору. Так, з рахуванням внесених змін додаткової угодою від 12.02.2009р. пункт 3.1 договору передбачає, що орендна плата встановлюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та складає за перший місяць оренди 227,27грн., у тому числі ПДВ 37,88грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць встановлюється шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору орендна плата перераховується орендарем щомісячно в строк до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Договір оренди (найму) укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Строк дії договору встановлений п. 10.1 договору оренди, відповідно до якого договір набирає чинності і діє з 17.03.2008р. до 17.02.2011р.

Пунктом 10.3 договору сторони передбачили, що зміни та доповнення або розірвання цього договору допускається з взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, які пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання до розгляду іншою стороною.

Відповідно до абзацу 4 пункту 10.8 дія цього договору припиняється достроково, з взаємної згоди сторін або за рішення господарського суду.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 01.11.2010р. звернувся до КП «Гарант» з заявою про розірвання договору оренди нежитлового підвального приміщення з 01.11.2010р. (а.с. 17).

01 листопада 2010 року сторони підписали угоду про розірвання договору оренди від 17.03.2008р., відповідно до якої домовились, що вищезазначений договір вважати розірваним з 01.11.2010р. за взаємною згодою сторін, у відповідності з п. 10.8 договору (а.с. 52).

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України (далі ГК України), п. 5.2 договору орендар зобовязаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки-акти для оплати №1122 від 30.09.2010р., №1248 від 12.10.2010р., №55 від 12.01.2009р., №188 від 11.02.2009р., №316 від 11.03.2009р., №457 від 13.04.2009р., №578 від 12.05.2009р., № 698 від 12.06.2009р., №825 від 13.07.2009р., №956 від 11.08.2009р., №1079 від 14.09.2009р., №1237 від 12.10.2009р., №1331 від 10.11.2009р., №1449 від 10.12.2009р., №48 від 12.01.2010р., №180 від 10.02.2010р., №310 від 11.03.2010р., №429 від 12.04.2010р., №592 від 11.05.2010р., №720 від 10.06.2010р., №840 від 12.07.2010р., №988 від 11.08.2010р., усього на суму 5081,30грн. (а.с. 19-29).

Свої зобовязання по сплаті орендної плати відповідач не виконував належним чином, оскільки за період з 01.01.2009р. по 31.10.2010р. орендна плата була сплачена частково в сумі 3528,25грн., про що свідчать прибуткові касові ордери (а.с. 46,47) та банківська виписка по рахунку від 27.08.2010р. (а.с. 44), тому заборгованість, по підрахунку позивача, станом на 01.07.2011р. складає 1558,23грн.

Неодноразові звернення комунального підприємства «Гарант» з претензіями (а.с. 32, 34, 39) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з вимогами сплатити суму боргу, залишені відповідачем без відповіді.

Отже, по підрахунку позивача за відповідачем склався борг в сумі 1558,23грн., який у добровільному порядку не сплачений, підтверджений матеріалами справи, розрахунком суми позовних вимог.

В матеріали справи позивачем представлений підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків, (а.с. 30), відповідно до якого станом на 04.11.2010р. сума боргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за оренду плату, складає 1558,23грн.

На підставі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 33, 34 ГПК України).

Але, відповідач, всупереч вказаних статей не надав доказів сплати заборгованості перед позивачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 1558,23грн. обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають стягненню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 23 серпня 2011 р. було оголошено рішення.

Керуючись ст. 49, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Гарант», м. Євпаторія, вул. Л.Толстого, 75 (р/р26000307220011 в КРУ Приватбанку, МФО 384436, ЄДРПОУ 31001858) заборгованість в сумі 1558,23 грн., 102,00грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.