Рішення № 17882250, 16.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

16.08.2011Справа №5002-28/3014-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV» (65023, м. Одеса, вул. Дворянська, 8, кв. 26).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» (95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 47).

Про стягнення 25279,22 грн.

Суддя С.О.Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_1, представник, довіреність від 12.07.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2, представник, довіреність № 2 від 01.01.2011 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» про стягнення заборгованості за договором поставки загальною сумою 25279,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору щодо оплати отриманого від позивача товару.

16 серпня 2011 р. від ТОВ «Стайер» до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти позову не заперечує та визнає суму заборгованості у розмірі 25279,22 грн.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, у звязку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірки доказів, суд видалявся для прийняття рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стайер» (Покупець) був укладений договір поставки № ПР-40433 (а. с. 8-17).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобовязується поставити товар в строки, визначені даним договором, згідно Замовлення покупця, яке є невідємною частиною договору, а покупець прийняти та оплатити його.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

22 квітня 2011 р. між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору поставки № ПР-40433 від 01.06.2009 р. згідно до якої пункт 7.2 договору виклали в новій редакції, а саме: «Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в строк, встановлений сторонами в п. 6 додатку № 4 до даного договору «Додаткові умови». При цьому покупець зобовязується надавати постачальнику зворотньо - сальдову відомість за звітний період (7 календарних днів), яка підтверджує обєм реалізованого покупцем товару, а також відомості про кількість нереалізованого товару, який знаходиться в торгових обєктах покупця.

На виконання своїх зобовязань за договором позивач поставив відповідачу товар відповідно до наступних видаткових накладних: видаткова накладна № SPH_000320 від 20.08.2010 р. на суму 10188,48 грн., видаткова накладна № SPH_000373 від 28.09.2010 р. на суму 5229,30 грн., видаткова накладна № SPH_000451 від 17.11.2010 р. на суму 10703,76 грн., видаткова накладна № SPH_000036 від 02.02.2011 р. на суму 6021,18 грн. всього поставлено товару на суму 32142,72 грн.

Згідно ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Проте, в порушення зобовязань за договором відповідач сплатив кошти частково, а саме на суму 6863,50 грн. за накладною № SPH_000320 від 20.08.2010 р., у звязку з чим за відповідачем склалась заборгованість у розмірі 25279,22 грн.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Враховуючи викладене та відсутністю з боку відповідача заперечень щодо заборгованості, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу у розмірі 25279,22 грн. підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 16.08.2011р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 22.08.2011р.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стайер» (95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 47, код ЄДРПО України 32973371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрімпорт КV» (65023, м. Одеса, вул. Дворянська, 8, кв. 26, код ЄДРПО України 32751017) заборгованість за договором поставки у розмірі 25279,22 грн., державне мито в сумі 252,80 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.