Постанова № 17880811, 12.08.2011, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2011 р. Справа № 62/272-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Камишева Л.М.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

1-го відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 20 червня 2011 року

2-го відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №2932Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 22. червня 2011 року у справі № 62/272-10

за позовом Красноградської дослідної станції Інституту зернового господарства Академії аграрних наук України, с. Дослідне Красноградського району Харківської області

до 1. ТОВ "Вікоіл ЛТД", м. Київ

2. Приватного підприємства "СИДКЕГ", м. Харків

про стягнення 137775,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22 червня 2011 року у справі № 62/272-10 (суддя Суярко Т.Д.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2011 року у справі № 62/272-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на те, що між позивачем та першим відповідачем був укладений договір від 29.01.2009 р. № Л-5, який спрямований на виконання земельних та інших робіт (в тому числі геофізичних) на належних позивачу землях для проведення робіт, на умовах відшкодування позивачу збитків і витрат, понесених під час проведення робіт, повязаних з потравами сільськогосподарських культур. Вважає, що місцевий господарський суд необґрунтовано відмовив у задоволенні позову та не визнав наявність заборгованості, не надавши при цьому оцінки експертному висновку технічного дослідження документів. Крім того, в апеляційній скарзі позивач зазначив, що на обґрунтування реальності завданих збитків за актом на потрави сільськогосподарських культур від 29.04.2009 р. він має план розміщення сільськогосподарських культур на центральній садибі, затверджений начальником Красноградського районного управління агропромислового розвитку, де схематично визначено площу потрав культур на землях позивача, що повністю співпадає з даними акту від 29.04.2009 р.

Перший відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення. В обґрунтування своїх доводів посилається на відсутність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів. При цьому зазначив, зокрема, що дійсність підпису уповноваженого представника ТОВ «Віоіл ЛТД»та дійсність відтиску печатки товариства на акті на потрави сільськогосподарських культур від 29 квітня 2009 року не встановлено, а тому відсутні підстави стверджувати про те, що цей акт підписано уповноваженим представником першого відповідача та скріплено печаткою ТОВ «Вікоіл ЛТД».

Другий відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позивач та другий відповідач у судове засідання не зявились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.

Враховуючи, що позивач та другий відповідач належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, доказів про поважність причин неявки у судове засідання не надали, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши представника першого відповідача, дослідивши викладені в апеляційнїй скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Позивач - Красноградська дослідна станція інституту зернового господарства Академії аграрних наук України, звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з ТОВ "Вікоіл ЛТД" 136775,00 грн. заборгованості та про солідарне стягнення з першого та другого відповідачів 1000,00 грн. заборгованості, мотивуючи позовні вимоги невиконанням ТОВ "Вікоіл ЛТД" зобовязань за договором №Л-5 від 29.01.2009р. щодо відшкодування позивачеві витрат та збитків та невиконанням другим відповідачем зобовязання за договором поруки від 01.02.2009 р. щодо виконання обов'язку першого відповідача перед позивачем у сумі 1000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 29 січня 2009 року між Інститутом зернового господарства Академії аграрних наук України (позивач) та ТОВ «Вікоіл ЛТД»(перший відповідач) був укладений договір №Л-5, відповідно до умов якого позивач зобовязався надати письмове право на виконання земельних та інших робіт ( в тому числі геофізичних) на належних йому землях відповідачеві або вказаній відповідачем третій особі для проведення робіт, а відповідач зобовязався відшкодовувати позивачеві збитки і витрати, понесені позивачем під час проведення робіт, повязаних з потравами с/г культур (т.1 а.с.7).

Згідно з п.3.1. цього договору відповідач зобовязаний відшкодувати потрави сільськогосподарських культур згідно з підписаними сторонами актами шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або іншими формами розрахунків, що не заборонені чинним законодавством України.

Сума збитків визначається на підставі фактичних потрав с/г культур та оформлюється Актом на потрави сільськогосподарських культур, що підписується повноважними представниками позивача та відповідача по закінченню сейсморозвідувальних робіт (п.3.2 договору).

Відповідно до Акту на потрави сільськогосподарських культур від 29 квітня 2009 року представники сторін погодили, що в 2009 році під час проведення геологорозвідувальних робіт на землях позивача були нанесені збитки сільськогосподарським культурам в розмірі 137775,00 грн. (т.1 а.с.8).

Наявні на акті підписи представників ТОВ «Вікоіл ЛТД»та Інституту зернового господарства Академії аграрних наук України скріплені печатками.

Згідно з висновком технічного дослідження документів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С.Бокаріуса № 10963 від 17 грудня 2010 року відтиск печатки ТОВ «Вікоіл ЛТД», ідентифікаційний код 32308598, на договорі від 29.01.2009 № Л-5 ідентичний відтискам печаток на Актах на потрави сільгоспкультур від 29.01.2009р., від 13.04.2009р. та від 29.04.2009р.

Як вбачається із мотивувальної частини цього висновку, експертне дослідження проводилось з використанням оригіналів наданих позивачем документів, а саме: договору № Л-5 від 29.01.2009 р. та актів на потрави сільгоспкультур від 29.01.2009р., від 13.04.2009р., від 29.04.2009 р.

При розгляді справи у суді апеляційної інстанції перший відповідач не заперечував, що між сторонами дійсно був укладений договір від 29.01.2009 р. № Л-5, який спрямований на виконання земельних та інших робіт (в тому числі - геофізичних) на належних позивачу землях для проведення робіт, на умовах відшкодування позивачу збитків і витрат, понесених під час проведення робіт, пов'язаних з потравами сільськогосподарських культур.

Цей договір підписаний представником ТОВ «Вікоіл ЛТД» ОСОБА_2; підпис представника скріплений печаткою товариства; справжність підпису представника ТОВ «Вікоіл ЛТД»на договорі перший відповідач не заперечував.

Договір № Л-5 від 29.01.2009 р. є чинним, оскільки його недійсність у судовому порядку не встановлена.

Ідентичність відтиску печатки на Акті на потрави сільськогосподарських культур від 29 квітня 2009 року відтиску печатки ТОВ «Вікоіл ЛТД» на самому договорі підтверджено вказаним вище в цій постанові висновком технічного дослідження документів.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивач не підтвердив наявності боргу за договором від 29.01.09 № Л-5 з посиланням на відсутність доказів у звязку з неможливістю проведення судової почеркознавчої експертизи щодо ідентичності підпису на акті від 29.04.2009 року ОСОБА_2 судова колегія вважає помилковим, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Висновок експерта не є доказом, який має перевагу над іншими доказами, його відсутність не позбавляє суд можливості розглядати справу за іншими наявними в матеріалах справи доказами.

В матеріалах справи наявним є інший висновок експерта про ідентифікацію відтиску печатки ТОВ «Вікоіл ЛТД»на договорі № Л-5 від 29.01.2009 р. відтиску печатки на акті потрави сільгоспкультур від 29.04.2009р., який судова колегія вважає належним доказом та який має значення для справи.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або не визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу першого відповідача письмову вимогу про сплату суми збитків у розмірі 137775,00 грн., яка згідно з поштовим повідомленням отримана першим відповідачем 29 липня 2010 року.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для задоволення позову Красноградської дослідної станції Інституту зернового господарства Академії аграрних наук України та стягнення з ТОВ «Вікоіл»136775,00 грн.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

01 лютого 2009 року Красноградська дослідна станція Інституту зернового господарства Академії аграрних наук України (кредитор) та ПП «СИДКЕГ»(поручитель) уклали договір поруки, відповідно до умов якого поручитель поручився перед кредитором за виконання обовязку ТОВ «ВІКОІЛ ЛТД»(боржник) в частині належного виконання зобовязань із сплати грошових коштів за договором від 29.01.2009 р. № Л-5 в сумі 1000 грн. в якості часткового забезпечення виконання грошових зобовязань.

В пункті 2.1 цього договору сторони визначили, що поручитель зобовязаний у разі порушення боржником обовязку за основним договором, що передбачений п.1.1. цього договору, самостійно виконати зазначений обовязок боржника перед кредитором на підставі самостійної вимоги кредитора протягом трьох календарних днів з дня отримання вимоги шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора, вказаний у цьому договорі.

Статтею 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобовязання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або декілька осіб.

Частиною першою статті 554 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

З урахуванням умов договору поруки та приписів наведеного законодавства, з першого та другого відповідачів підлягає стягненню солідарно 1000грн.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Харківської області від 22 червня 2011 року у справі № 62/272-10 винесене при неповному зясуванні обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; неправильним застосуванням норм матеріального права, у звязку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1,3,4 частини 1 та статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 22. червня 2011 року у справі № 62/272-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ "Вікоіл ЛТД" (04655, м. Київ, Кудрявський спуск, 7, оф. 211, код ЄДРПОУ 32308598) на користь Красноградської дослідної станції інституту зернового господарства Академії аграрних наук України (63308, Харківська область, Красноградський район, с. Дослідне, р/р 26007030671 в відділенні ПАТ «Укргазпромбанк», м.Красноград, МФО 320843, код 04717924) 136775,00 грн.

Стягнути з ТОВ «Вікоіл»(04655, м. Київ, Кудрявський спуск, 7, оф. 211, код ЄДРПОУ 32308598) та Приватного підприємства «СИДКЕГ»(61107, м. Харків, Гірський вїзд, 2, код ЄДРПОУ 35244726) солідарно 1000 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20 днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 11 серпня 2011 року