Рішення № 17879243, 03.08.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.11 р. Справа № 7/153

Господарський суд Донецької області у складі судді Е.В. Сгари,

при секретарі судового засіданні М.І. Прилуцьких,

Розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСС-СПЕКТР” м.Донецьк

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАС-ТРЕЙДИНГ” м.Донецьк

Предмет спору: стягнення 40000, 00 грн. заборгованості, 4373, 97 грн. інфляційних, 1208, 92 грн. 3% річних, 3910, 15 грн. пені.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довір.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСС-СПЕКТР” м.Донецьк звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАС-ТРЕЙДИНГ” м.Донецьк про стягнення боргу 55087, 95 грн., інфляційних 4373, 97 грн., 3% річних 1208, 92 грн., неустойки 3910, 15 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки нафтопродуктів №ДС-8 від 15.01.2010р.; видаткову накладну №РН-0000355 від 06.09.2010р., №РН-0000293 від 28.07.2010р., №РН-0000229 від 04.06.2010р.; №РН-0000215 від 25.05.2010р., №РН-0000200 від 11.05.2010р.; довіреності №36 від 28.07.2010р., №30 від 04.06.2010р., №25 від 25.05.2010р., б/н від 06.06.2011р.; реєстр проведених документів станом на 25.05.2011р.

Позивач заявою б/н від 15.07.2011р. зменшив позовні вимоги в порядку ст.22 ГПК України та просить стягнути з відповідача 40000, 00 грн. заборгованості, 4373, 97 грн. інфляційних, 1208, 92 грн. 3% річних, 3910, 15 грн. пені. Повноважність особи, яка підписала заяву перевірена судом. Заява розглянута та прийнята судом. Позовні вимоги розглянуті по суті з урахуванням даної заяви.

Відповідач у жодне судове засідання не зявився, через канцелярію суду надав письмові заперечення, в яких проти позову заперечив, посилаючись на часткову сплату боргу та зазначив про наявність у нього боргу перед позивачем саме по Договору №ДС-8 від 15.01.2010р. у розмірі 40000, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки нафтопродуктів №ДС-8 від 15.01.2010р. (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.7.1 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2010р., а в частині розрахунків до їх повного закінчення. Таким чином, з матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що на момент виникнення спірних відносин, Договір був чинним.

Відповідно до р.1 Договору, постачальник (позивач) зобовязується передати в узгоджені строки, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити на умовах викладених в Договорі, нафтопродукти, далі товар, асортимент, кількість та ціна яких вказуються у видаткових накладних.

Умови та строки поставки, порядок приймання узгоджені сторонами в розділі 2 Договору.

Сума даного Договору визначається згідно суми видаткових накладних (п.3.1 Договору).

Згідно п.3.2 Договору, оплата товару здійснюється протягом 5 банківських днів на підставі виставленого постачальником рахунку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач свої зобовязання за Договором виконав належним чином, поставив відповідачу у травні вересні 2010 р. товар на загальну суму 67769, 93 грн., в підтвердження чого у справі містяться двосторонні видаткові накладні №РН-0000355 від 06.09.2010р., №РН-0000293 від 28.07.2010р., №РН-0000229 від 04.06.2010р.; №РН-0000215 від 25.05.2010р., №РН-0000200 від 11.05.2010р.

Разом із поставкою товару, позивач вручив відповідачу рахунки на сплату №СФ-0000200 від 11.05.2010р., №СФ-0000215 від 25.05.2010р., №СФ-0000229 від 04.06.2010р., №СФ-0000293 від 28.07.2010р., №СФ-0000355 від 06.09.2010р. Факт отримання відповідачем рахунків на сплату отриманого товару підтверджено матеріалами справи, зокрема, відповідними посиланнями на рахунки у самих вищевказаних видаткових накладних. Тобто, під час отримання товару та підписання видаткових накладних, представник відповідача вже мав такі рахунки та був обізнаний про вартість товару та строк його оплати.

Відповідач свої договірні зобовязання щодо оплати отриманого товару належним чином не виконав у звязку з чим у нього перед позивачем значиться борг в сумі 40000, 00 грн., який підтверджений матеріалами справи, визнаний відповідачем у письмових поясненнях по справі, та підлягає стягненню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 Договору, у разі несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.

Враховуючи наведені вище приписи та норми права, позивач просить стягнути з відповідача 4373, 97 грн. інфляційних за період з вересня 2010р. по квітень 2011р., 1208, 92 грн. 3% річних з 13.09.2010р. по 06.06.2011р. та 3910, 15 грн. пені за період з 13.09.2010р. по 28.02.2011р.

Як вбачається з розрахунків позивача, всі ці суми нараховані на суму заборгованості у розмірі 55087, 95 грн.

Шляхом дослідження всіх матеріалів справи, з огляду на представлені обома сторонами пояснення та документи, господарський суд дійшов висновку, що в період, за який здійснено нарахування заявлених до стягнення сум 3% річних, інфляційних та пені у відповідача значилась заборгованість перед позивачем саме у розмірі 55087, 95 грн. і іншого відповідачем по справі не доведено.

З огляду на вищевикладене, розрахунок заявлених до стягнення сум перевірено господарським судом у відповідності до приписів діючого законодавства та умов Договору, згідно якого:

інфляційні складають 5204, 02 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 4373, 97 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства;

3% річних складають 1208, 92 грн.;

пеня складає 3953, 50 грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення 3910, 15 грн., що не суперечить приписам діючого законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення 4373, 97 грн. інфляційних, 1208, 92 грн. 3% річних, 3910, 15 грн. пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 526, 527, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 216-218 Господарського кодексу України, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСС-СПЕКТР” м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАС-ТРЕЙДИНГ” м.Донецьк про стягнення 40000, 00 грн. заборгованості, 4373, 97 грн. інфляційних, 1208, 92 грн. 3% річних, 3910, 15 грн. пені задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАС-ТРЕЙДИНГ” (83054, м.Донецьк, пр.Київський, 53/19, ЄДРПОУ 34899712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ДОНБАСС-СПЕКТР” (83089, м.Донецьк, вул.Загравна, 7, ЄДРПОУ 34359885) 40000, 00 грн. заборгованості, 4373, 97 грн. інфляційних, 1208, 92 грн. 3% річних, 3910, 15 грн. пені, державне мито у сумі 494,93 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 180,86 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено повний текст рішення.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >