Рішення № 17878860, 11.08.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

11.08.2011Справа №5002-16/2278-2011 За позовом Алуштинської міської ради Автономної республіки Крим (98500, м. Алушта, пл.. Совєтська,1 ідентифікаційний код 34496494)

До відповідача Публічного акціонерного товариства «По туризму та екскурсіях «Кримтур» (95000, м. Сімферополь, вул.. Шмідта, 9, ідентифікаційний код 02648828) в особі філії Туристсько оздоровчого комплексу «Восход» (98500, м. Алушта, вул.. Жовтнева,11 ідентифікаційний код 02649093)

Про стягнення 88785,40 грн.

Суддя Господарського суду АР Крим Білоус М.О.

представники:

Від позивача ОСОБА_1, д/п від 17.11.10 р.

Від відповідача - ОСОБА_2, д/п від 05.05.11 р.

Обставини справи: Алуштинська міська рада звернулась до Господарського суду АР Крим з позовом до Закритого акціонерного товариства «Кримтур» в особі Туристсько оздоровчого комплексу «Восход» про стягнення збитків у сумі 88785,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно користується земельною ділянкою площею 1,59 га, яка розташована за адресою: м. Алушта, вул.. Октябрська,11 без укладення відповідного договору оренди, у звязку з чим інтересам територіальної громади м. Алушта завдаються істотні збитки, які позивач просить стягнути у примусовому порядку.

Розмір недоотриманого прибутку за 2010 рік встановлено Актом визначення і відшкодування збитків власним землі і землекористувачам від 26.02.2011р, який затверджений рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 107 від 25.02.2011р.

Ухвалою ГС АР Крим від 19.07.2011р. судом було відкладено розгляд клопотання відповідача щодо зупинення провадження по дійсній справі до розгляду по суті адміністративної справи № 2а-7910/2011 у Київському районному суді м. Сімферополя на 11.08.2011р.

У судовому засіданні 11.08.2011р. представник відповідача не наполягав на задоволенні клопотання та зупинення провадження по справі, а тому просив суд залишити його без розгляду.

Враховуючи позицію відповідача, суд залишає без розгляду клопотання ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур».

У судовому засіданні 11.08.2011 р. позивач підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі наполягав на їх задоволенні.

При цьому, усно зазначив, що державний акт виданий на АТ «Кримтур», тоді як відповідачем виступає ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур ».

Відповідач у судове засідання зявився, проти позову заперечував, з мотивів, викладених у відзиві та доповненні до нього. (а.с.34-36, 62-64). Також 09.08.2011р. спрямував на адресу суду докази, в обґрунтування своїх заперечень, які були залучені судом до матеріалів справи

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Позивач вказує, що у звязку з тим, що розмежування земель державної та комунальної власності на міста Алушта не проведено, згідно до ст. 83, п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, землі у межах міста Алушта перебувають у комунальній власності та повноваження щодо розпорядження ними перебувають у компетенції органу місцевого самоврядування.

Відповідно ст. 12 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, органом місцевого самоврядування є міська рада, яка діє за принципом розподілу повноважень в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Таким чином, повноваження власника земель комунальної власності на території міста Алушта, окрім земель приватної форми власності, здійснює Алуштинська міська рада.

Статтею 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, при цьому право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною 2 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що набуття права юридичними особами здійснюється шляхом передачі їм земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Оскільки відповідач, у чинність п. «а» ч. 3 ст. 83, ст.. 92,93 Земельного кодексу України, не є державним та комунальним підприємством, а зайнята ним ділянка є власністю територіальної громади, а тому набуття ним права користування можливо лише на умовах оренди.

Таким чином, позивач вказує на те, що у порушення вимог чинного законодавства, між позивачем та відповідачем договір оренди спірної земельної ділянки не укладався.

16 лютого 2011 року Комісією при Виконавчому комітеті Алуштинської міської ради, призначеною рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 695 від 26.11.2010 року, зі змінами, внесеними рішеннями Виконавчого комітету № 751 від 24.12.2010 року, № 74 від 11.02.2011 року, було складено Акт визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджено рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 107 від 25.02.2011 року (а.с. 19-20).

Вказане рішення було спрямовано відповідачеві листом Алуштинського міського голови № 02-19/276(3) від 28.02.2011 року.

Відповідно до акту відповідач був зобовязаний відшкодувати позивачу недоотриманий прибуток в сумі 88785,40 грн., завданий зайняттям ділянки площею 1,59 га за адресою: м. Алушта, вул. Жовтнева, 11 без належним чином оформлених правовстановлюючих документів.

Пунктом “г”ст. 90, ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено право власника земельної ділянки вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю і відшкодування завданих збитків.

Статтею 157 Земельного кодексу України встановлюється обов'язок відшкодування збитків власникам землі громадянами та юридичними особами, які використовують земельні ділянки.

Як вказує позивач, оскільки користування спірною земельною ділянкою відповідачем було можливо лише на підставі договору оренди, позивачу завдані збитки у вигляді недоотриманої орендної плати (різниця між сплаченим відповідачем земельним податком та мінімальним розміром орендної плати) та складає 88785,40 грн.

Крім того, позивачем був наданий детальний розрахунок від 29.06.11 р. суми недоотриманого прибутку на суму 88785,40 грн. ( а.с. 45)

Позивач зазначає, що розрахунки виконані виходячи із листа Державної податкової інспекції у м. Алушта № 154/9/15 від 07.02.2011 про фактичні сплачені суми по платі за землю за 2010 рік.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 691 від 26.09.1997р. Акціонерному товариству «Кримтур» був виданий державний акт серії І-КМ № 001328. Вказаний акт був зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 52.(а.с.37-40).

Отже, користувачем спірної земельної ділянки є головне підприємство - ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур», який є користувачем земельної ділянки площею 1,5934 га на підставі державного акту на право постійного користування землею.

Слід також зазначити, що згідно п. 5 Заключних та Перехідних Положень Закону України “Про акціонерні товариства” приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців зазначено, що станом на 04.07.2011 року у реєстрі зазначена така юридична особа як Публічне акціонерне товариство «По туризму та екскурсіях «Кримтур», датою реєстрації якого є 28.01.1992 рік, тобто фактична дата реєстрації Акціонерного Товариства «По туризму та екскурсіях «Кримтур ».

Крім того, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців серії АА № 461743, яка була надана представником відповідача до матеріалів справи, ідентифікаційні коди АТ «Кримтур » та ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур » співпадають - 02648828.

Разом з тим, якщо ж реорганізація підприємства чи організації сторони у справі не мала місця, то процесуальне правонаступництво, про яке йдеться у статті 25 Господарського процесуального кодексу України неможливе.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так, відповідно до приписів ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; б) свідоцтвом про право на спадщину.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Але, статтею 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Однак, слід звернути увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х “Перехідні положення”Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005 було визначено, що після набрання чинності статтею 92 Кодексу свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках за станом на 1 січня 2002 року до його переоформлення.

Більш того, згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 року № 449 “Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою”встановлено, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю, державні акти на право власності на земельну ділянку та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

У звязку з викладеним, ПАТ «По туризму та екскурсіях «Кримтур» користується земельною ділянкою площею 1,59 га на підставі державного акту, який відповідає вимогам чинного законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем своєчасно та у повному обсязі здійснювалась сплата за 2010 рік земельного податку, що підтверджується банківськими виписками (а.с.86-99), а також вбачається із листа Державної податкової інспекції у м. Алушта № 154/9/15 від 07.02.2011 р., наданого позивачем.

Суд також враховує позицію пункту 4.2.1. рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства за яким у вирішенні питання про задоволення вимог щодо стягнення шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки, господарським судам необхідно враховувати, що розмір такої шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року N 963.

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, визначеною Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284.

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому зазначено, що неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963”підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом вона використовується без належних правових підстав.

Враховуючи, що факт самовільного заняття відповідачем спірної земельної ділянки не підтверджений, відтак відсутні підстави для застосування рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 99 від 25.02.2011 року “Про затвердження акту визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”, положень ст.ст. 156,157 Земельного кодексу України та ст.ст. 11,13,22 Цивільного кодексу України щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 88785,40 грн.

З урахуванням викладених обставин, суд дійшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені у судовому засіданні у присутності представників сторін 11.08.2011 р.

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Відмовити у задоволенні позову.

Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБілоус М.О.