Ухвала суду № 17878694, 03.08.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/874/11

Головуючий у 1-й інстанції: Воробйова І.А.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сторчака В. Ю., Сапальової Т.В.

при секретарі: Пачевській А.П.

за участю представників сторін:

апелянта - Бойка С.В.

позивача - Закревської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової адміністрації у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Сервіс" до державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Зерносвітавтотранс" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 115 від 11.01.2011 року про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці №0001981600/0 від 17.06.2010 року.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року вказаний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні представник апелянта заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав викладених у апеляційній скарзі, окремо суду пояснивши, що приймаючи оскаржуване рішення, ДПА України у Вінницькій області діяла згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак суд першої інстанції дійшов помилкового висновку задовольняючи адміністративний позов ТОВ "Зерносвітавтотранс".

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апелянта заперечив, при цьому посилаючись на правомірність висновків суду першої інстанції просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2011 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Зерносвітавтотранс" зареєстровано Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 25.04.2008 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію №520527.

31.03.2011 року внесено зміни до свідоцтва у звязку із зміною найменування юридичної особи на товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Сервіс".

В період з 04.06.2010 року по 10.06.2008 року працівниками ДПІ у м. Вінниці проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації за червень 2009 року ТОВ "Зерносвітавтотранс".

За результатами перевірки складено акт №828/15-212/35823948 від 11.06.2010 року, яким встановлено, що ТОВ "Зерносвітавтотранс" зменшено суму, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 65342 грн. та збільшено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню шляхом зарахування у зменшення податкових зобов"язань з ПДВ наступних податкових періодів - 65342 грн.

На підставі даного акту ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення №001981600/0 від 17.06.2010 року, згідно із яким товариству збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 65342 грн. та встановлено, що зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів.

Вищевказане податкове повідомлення-рішення ТОВ "Зерносвітавтотранс" не оскаржувалось, а визначена податковим органом сума заниження бюджетного відшкодування з ПДВ зараховувалась у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Розпорядженням голови ДПА у Вінницькій області від 15.09.2010 року №97-р "Про заходи щодо зменшення сум переплат з ПДВ та забезпечення додаткових надходжень ПДВ до бюджету", у звязку з встановленням збільшення переплат з ПДВ, що виникли внаслідок прийняття рішень В2, які, в свою чергу, були винесені всупереч вимогам наказу ДПА України від 18.08.2005 року №350 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведені перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість", начальників ДПІ зобовязано організувати роботу щодо проведення перевірок правомірності задекларованих податкових зобовязань платників податків, у яких в картках особових рахунків рахуються значні суми переплат.

На виконання вказаного розпорядження робочими групами проведено тематичні перевірки відомчих ДПІ з питань правомірності застосування податкових повідомлень-рішень на збільшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість форми В2, наслідком чого стало прийняття ДПА у Вінницькій області рішення №115, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0001981600 від 17.06.2010 року.

Зазначене податкове повідомлення-рішення слугувало підставою для звернення ТОВ "Зерносвітавтотранс" до суду першої інстанції з вимогою про його скасування.

В свою чергу, суд першої інстанції, при ухваленні постанови та задовольняючи позов, виходив з обґрунтованості позовних вимог товариства, а відтак визнання неправомірним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 17.06.2010 року.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (чинного на момент прийняття податкових повідомлень -рішень) податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону №168 зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

Згідно із підпунктом 1.8 статті 1 Закону №168, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено пунктом 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону №168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: згідно з пунктом "а" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); згідно з пунктом "б" залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта про правомірність оскаржуваного рішення ДПА у Вінницькій області, оскільки з аналізу вищенаведених положень нормативно - правових актів стає зрозумілим, що Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону №168.

Тобто, названий Закон виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання. Положення пункту 1.8. статті 1 Закону №168 щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів також ставиться критично до посилань апелянта на порушення працівниками органів ДПС наказу ДПА України №350 від 18.08.2005 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість” та наказу ДПА України №515 від 03.09.2004 року “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо попереднього розгляду декларацій з податку на додану вартість” при проведенні перевірки щодо правомірності формування Товариством податкового кредиту, що слугувало однією з підстав для прийняття оскаржуваного рішення.

На думку колегії суддів, недотримання вимог вказаних наказів не являється підставою для скасування результатів перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення Форми "В2", оскільки останні носять рекомендаційний характер.

Більше того, дані методичні рекомендації спрямовані саме на організацію роботи органів державної податкової служби, а не на самого платника податку. Тому, не є обовязковими йому до виконання.

Крім того, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що зазначене оскаржуване рішення винесене передчасно, так як не ґрунтуються на обєктивно встановлених фактах та обставинах.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування рішення апелянта від 11.01.2011 року № 115 про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці №0001981600/0 від 17.06.2010 року.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Вінницький окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової адміністрації у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 18.05.2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 08 серпня 2011 року .

Головуючий <Список >Смілянець Е. С.

Судді< Список >Сторчак В. Ю.

< Список >Сапальова Т.В.