Ухвала суду № 17878545, 26.07.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-13297/10/18/0170

26.07.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіКурапової З.І.,

суддів Привалової А.В. , Лядової Т.Р. секретар судового засіданняКарпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Відділення виконавчої дирекції фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Феодосія АР Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим Відділення виконавчої дирекції фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Феодосія АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Лавренчук О.В.) від 31.01.11 по справі №2а-13297/10/18/0170

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Судак АР Крим (вул. Леніна, 85-а,Судак,Автономна Республіка Крим,98000)

до Відділення виконавчої дирекції фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Феодосія АР Крим (вул. Куйбишева 28 А,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим 31.01.2011 у справі № 2а-13297/10/18/0170 (суддя Лавренчук А.В.) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Феодосія АР Крим (98100, АРК, м. Феодосія, вул. Куйбишева, б. 28-А; ЄДРПОУ 24406008; банківські рахунки не відомі) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Судак АР Крим (98000, АР Крим, м. Судак, вул. Леніна, 85-а; ЄДРПОУ 22300317, банківські рахунки не відомі) суму не відшкодованих витрат Управління Пенсійного фонду України в м.Судак АР Крим, яка пов'язана з виплатою та доставкою ОСОБА_3 за період з березня 2008 року по березень 2009року, ОСОБА_4 за період з січня 2008 року по березень 2009року, ОСОБА_5 за період з січня 2008 року по березень 2009 року, ОСОБА_6 за період з вересня 2007 року по березень 2009 року, ОСОБА_7 за період з березня 2008 року по березень 2009 року 7350,29грн. (сім тисяч триста п'ятдесят гривень двадцять дев'ять копійок) основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та 62,75грн. (шістдесят п'ять гривень сімдесят п'ять копійок) поштового збору, 167,20грн. (сто шістдесят сім гривень двадцять копійок) щомісячної цільової допомоги на проживання та 2,60грн. (дві гривні шістдесят копійок) поштового збору. В іншій частині позову у задоволенні відмовлено. Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в м.Судак АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим 31.01.2011 у справі № 2а-13297/10/18/0170 та прийняти нову постанову суду, якою позов управління задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права. Не погодившись з постановою суду, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Феодосія АР Крим звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду АР Крим 31.01.2011 у справі № 2а-13297/10/18/0170 та прийняти нову постанову суду, якою відмовити у повному обсязі у задоволенні позову Управлінню Пенсійного фонду України в м.Судак АР Крим.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушені норми матеріального права.

У судове засідання 26.07.2011року представники сторін не зявилися, явку своїх представників не забезпечили, про місце, день та час його проведення повідомлени належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Управління Пенсійного фонду України в м.Судак АР Крим звернулося в Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України у м. Феодосія про стягнення неприйнятої до відшкодування суми затрат на виплату та доставку пенсій за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання за період з 01.09.2007р. по 31.03.2009р. в розмірі 33693,4грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженому постановою правління Пенсійного Фонду України та правління Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003р., відповідач повинен відшкодовувати позивачу витрати на адресну державну допомогу, яку Пенсійний фонд України виплачує працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати та соціальні послуги на підставі Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.2001 № 2272-ІП.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд стягнути з відповідача суму не відшкодованих витрат Управління Пенсійного фонду України в м. Судак АР Крим на виплату та доставку пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3 за період з березня 2008 року по березень 2009року, ОСОБА_4 за період з січня 2008 року по березень 2009року, ОСОБА_5 за період з січня 2008 року по березень 2009 року, ОСОБА_6 за період з вересня 2007 року по березень 2009 року, ОСОБА_7 за період з березня 2008 року по березень 2009 року.

До суми 33 693,44грн. входить сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 7 350,29грн. та 62,75грн. поштового збору, 24 746,05грн. адресної допомоги та 175,62грн. поштового збору, 167,20грн. щомісячної цільової допомоги на проживання та 2,60грн. поштового збору (а.с.72-76).

Щомісячно позивач та відповідач підписували акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за спірний період, які не прийняті відповідачем до заліку, розбіжності виникли в результаті непогодження відповідачем відшкодовувати виплати пенсій 19(23) особам, в тому числі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.96-124).

Пенсія по інвалідності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 призначена на підставі трудових книжок та актів про нещасний випадок на виробництві, згідно з яким зазначені особи отримали трудове каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві (а.с.50-63).

Витягами із акту огляду МСЕК підтверджено, що ОСОБА_3 є інвалідом 3 групи внаслідок трудового каліцтва, ОСОБА_4 є інвалідом 3 групи внаслідок трудового каліцтва, ОСОБА_5 є інвалідом 3 групи внаслідок трудового каліцтва, ОСОБА_6 є інвалідом 3 групи внаслідок трудового каліцтва, ОСОБА_7 є інвалідом 2 групи внаслідок трудового каліцтва (а.с.11).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач відмовляється прийняти до відшкодування витрати позивача по виплаті ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пенсії за інвалідністю внаслідок нещасного випадку на виробництві виплачуються позивачем правомірно, на підставі документів, визначених діючим на момент виникнення спірних правовідносин пенсійним законодавством України, яким і керувався позивач.

Судова колегія вважає, що будь-якими іншими законодавчими актами не передбачена необхідність отримання органами Пенсійного фонду України ще додаткових документів для виплати пенсії по інвалідності, крім акту про нещасний випадок, трудової книжки, довідки МСЕК, тому всі витрати, які понесені позивачем у зв'язку з виплатою наведеної пенсії є обґрунтованими, тому вони підлягають відшкодуванню відповідачем.

Крім того, посилання на Порядок відшкодування Фондом соціального страхуванні від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, є необґрунтованим.

Судова колегія вважає, що відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Зазначений Порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, тому позивач обґрунтовано звернувся до Окружного адміністративного суду АРК для вирішення спірних відносин.

Відповідно до вимог Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми невідшкодованих витрат Управління Пенсійного фонду України в м.Судак АР Крим, які пов'язані з виплатою та доставкою ОСОБА_3 за період з березня 2008 року по березень 2009року, ОСОБА_4 за період з січня 2008 року по березень 2009року, ОСОБА_5 за період з січня 2008 року по березень 2009 року, ОСОБА_6 за період з вересня 2007 року по березень 2009 року, ОСОБА_7 за період з березня 2008 року по березень 2009 року 7350,29грн. основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та 62,75грн. поштового збору, 167,20грн. щомісячної цільової допомоги на проживання та 2,60грн. поштового збору обґрунтовані та підлягають задоволенню, але що стосується стягнення 24 746,05грн. адресної допомоги та 175,62грн. поштового збору у цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Правовою основою діяльності Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м.Феодосія АР Крим є Положення, за яким, основними завданнями є забезпечення дотримання положень нормативно-правових актів у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності; збір та акумулювання страхових внесків, визначення умов, порядку обслуговування і гарантій збереження коштів Фонду, що формуються за рахунок страхових внесків та інших джерел фінансування.

Законодавством, що регулює відносини у цій сфері є Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№1105-XIV від 23.09.1999 року.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків, відповідно до статті 46 Закону провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням. До коштів на здійснення страхування від нещасного випадку застосовується казначейська форма обслуговування в порядку, передбаченому для обслуговування Державного бюджету України.

Судова колегія вважає, що будь-які страхові виплати, що здійснюються Фондом складаються на підставі страхових внесків роботодавців, як страхувальників, які і є основним джерелом надходжень до фонду і мають використовуватися виключно за їх цільовим призначенням.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»№ 1105-ХІУ від 23.09.1999 року усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду. Зазначеним Законом визначені як об'єкти, які підлягають виплаті застрахованим особам Фондом, так і об'єкти, які підлягають відшкодуванню Фондом у разі виплати таких сум іншими страховиками. До зазначених витрат не належать будь-які додаткові види соціальної допомоги, які не включені до статей 21, 22, 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Що стосується діяльності органів Пенсійного фонду, то їх повноваження стосуються призначення та виплати пенсій, які є гарантією з боку Держави на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХП від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внески громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-ІУ від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

При цьому до страхових виплат, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»адресна допомога, визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 не включається.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян»не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат на виплату та доставку адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.

Правовідносини між органами Пенсійного фонду та органами фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України мають різну природу. Законодавцем недарма розрізняються основи та принципи діяльності цих органів, які перетинаються лише в частині відшкодування Фондом витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання виключно за рахунок сум, що одержані ним від страхувальників.

Пунктом 4 Порядку визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом -суми що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме:

сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним, до нього не внесено «державну адресну допомогу до пенсії», яка призначена і виплачена позивачем згідно Постанови КМУ від 26.03.2008р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян».

Вищенаведені виплати відсутні й у переліку сум, що підлягають виплаті за статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Також зазначений перелік не має норм посилання чи розширених норм, що, також, враховуючи вищенаведені доводи, не дозволяє суду застосувати його за аналогією закону.

Адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо Постановою КМУ від 26.03.2008р. №265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії. Не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру окрім інших видів виплат.

Однак в даному випадку нормативно-правовим актом, яким врегульовано порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату пенсій по інвалідності є Постанова Правління Пенсійного фонду України та Правління фонду соціального страхування віз нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 року № 5 якою не передбачено відшкодування адресної допомоги.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що правові підстави і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомога відсутні. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 2 325,78грн. державної адресної допомоги та 36,28грн. поштового збору задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Феодосія АР Крим та Управління Пенсійного фонду України в м. Судак АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим 31.01.2011 у справі № 2а-13297/10/18/0170 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Феодосія АР Крим та Управління Пенсійного фонду України в м. Судак АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим 31.01.2011 у справі № 2а-13297/10/18/0170 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим 31.01.2011 у справі № 2а-13297/10/18/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 01 серпня 2011 р.

Головуючий суддяпідписЗ.І.Курапова

Судді підпис А.В.Привалова підпис Т.Р.Лядова З оригіналом згідно

Суддя З.І.Курапова