Ухвала суду № 17878251, 21.06.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3096/10/0270 Головуючий у 1-й інстанції: Дончик В.В.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" червня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Файдюка В.В.,

суддів: Хрімлі О.Г., Літвіної Н.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малого приватного підприємства “Парус” на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року по справі за позовом Малого приватного підприємства “Парус” до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

МПП “Парус” звернулись до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жмеринської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від від 12 серпня 2010 позов в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, представник МПП “Парус” подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 27.05.2010 року головними державними податковими ревізорами-інспекторами ДПА у Вінницькій області Якимцем Ю.С. та Тимковим М.Г., згідно направлень №,№ 102324, 102328 від 25.05.2010 року здійснена перевірка господарської одиниці магазину «Парус», розташованого за адресою: вул. Одеська, 31, м. Жмеринка, Вінницька область, що належить МП «Парус»щодо дотримання останнім порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 685/02/32/23/20108076 від 27.05.2010 року, яким встановлено порушення позивачем підпункту 2.6 пункту 2 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", а саме, виявлено відсутність в книзі обліку розрахункових операцій позивача запису щодо обліку готівкових коштів, які надійшли до каси 26.05.2010 року, що є порушенням підпункту 2.6 пункту 2 Положення "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні".

На підставі зазначеного акту перевірки, Жмеринською ОДПІ прийняте рішення № 0000652308/0 від 07.06.2010 року про застосування до МП «Парус»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 26 406,75 гривень ( а. с.5).

Позивач вважає, що підприємство не скоювало зазначеного порушення, посилаючись на те, що 26.05.2010 року розрахункові операції з продажу товарів, в повній мірі були проведені через реєстратор розрахункових операцій, про що були роздруковані фіскальні звітні чеки та денний звіт, а відтак, готівка в сумі 5281,35, яка надійшла до каси в цей день, була оприбуткована своєчасно та в повній мірі. У звязку з зазначеним, позивач звернувся до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи у задоволенні позову МП «Парус», суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення Жмеринської ОДПІ № 0000652308/0 від 07.06.2010 року є законним, прийнятим в межах наданих податковому органу повноважень, відповідно до порушень, зафіксованих в акті перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Положенням "Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженим постановою Правління НБУ N 637 від 15.12.2004 (далі - Положення N 637), визначений порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою, визначені.

Пунктом 1.2 Положення N 637 визначено, що: книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до підпункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно підпункту 4.3 пункту 4 Положення № 637 записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

Як слідує з акту перевірки, податковими ревізорами встановлена наявність денного звіту за 26 травня 2010 року на загальну суму виторгу, відображеному у Z-звіті за 26 травня 2010 року, що підтверджує проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через РРО, проте в книзі ОРО відсутній облік зазначеної суми.

Крім того, проведення розрахункових операцій через РРО, а також роздрукування фіскальних звітних чеків та денного звіту, не є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані.

Відповідно до пункту 7.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку. У разі виявлення порушень установленого порядку ведення операцій з готівкою органи державної податкової служби України застосовують до порушників штрафні санкції на підставі подання органів контролю згідно з законодавством України.

Указом Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.95 р. N 436/95 (стаття 1), встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Зокрема, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми (п.1 Указу).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства “Парус” залишити без задоволення.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: О.Г. Хрімлі

Н.М. Літвіна

Ухвалу виготовлено в повному обсязі 24.07.2011р.