Постанова № 17878057, 31.05.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-5475/09/0270 Головуючий у першій інстанції: Аліменко В.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Файдюка В.В.,

суддів: Чаку Є.В., Літвіної Н.М.,

при секретарі: Демченко Т.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року по справі за позовом субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області про визнання незаконними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

СПД фізична особа ОСОБА_3 звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області про визнання незаконними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, представник регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В своїх апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Як вбачається із матеріалів справи, 18 листопада 2009 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Вінниці була проведена перевірка кафе .“.Адріана” розташованого за адресою: АДРЕСА_1, де здійснює підприємницьку діяльність позивач з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За наслідками вказаної перевірки було складено Акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій № НОМЕР_1 від 18.11.2009 року.

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, було виявлено порушення Позивачем вимог ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.

З висновків викладених в акті перевірки вбачається, що ОСОБА_3 в період з 06.10.2009 року по 18.11.2009 року здійснювала підприємницьку діяльність у сфері роздрібної торгівлі алкогольними напоями через реєстратор розрахункових операцій не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АГ НОМЕР_2.

На підставі даних, отриманих за наслідками перевірки, було винесено оскаржуване рішення № 020581 від 10.12.2009 року про застосування фінансових санкцій на загальну суму 29 988, 86 грн., згідно абз.6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” в розмірі 200 % вартості реалізованих алкогольних напоїв через електронний контрольно- касовий апарат, не зазначений у ліцензії, але не менше 1000 гривень..

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач звернулася до адміністративного суду за захистом своїх прав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що жодним доказом та документом не було підтверджено розрахунків, якими працівники визначали вартість алкогольних напоїв, реалізованих через контрольно-касовий апарат (реєстраційний № 0228009986 ПБ 305448), а тому правомірність підстав, згідно яких була визначена сума 29 988, 86 грн., жодним документом та доказом не доведено, тому відповідач неправомірно прийняв спірне рішення.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_3, зареєстрована Вінницькою міською радою 12.02.2002 року за реєстраційним № 24901446ФО0110289, ідентифікаційний номер субєкта підприємницької діяльності в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обовязкових платежів - НОМЕР_1.

Виходячи із завдань органів державної податкової служби, викладених у ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, зазначені органи виконують, зокрема контрольно-наглядову функцію, яка конкретизована у ст. ст. 8 - 10 цього Закону. Із аналізу зазначених норм вбачається, що органи державної податкової служби здійснюють, зокрема контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем було встановлено, що позивачем в період з 06.10.09 по 18.11.09 здійснювалася роздрібна торгівля алкогольними напоями через реєстратор розрахункових операцій не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АГ № НОМЕР_2, а саме, фактично в магазині здійснювалася роздрібна торгівля алкогольними напоями із застосуванням реєстратора розрахункових операцій заводський номер ПБ 305448, реєстраційний номер 0228009986. В ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями АГ № НОМЕР_2 термін дії з 07.09.09 року по 07.09.10 року виданої СПД ОСОБА_3 зазначений реєстратор розрахункових операцій заводський номер ЕА 00009471, реєстраційний номер 0228007041. Загальна вартість проданих алкогольних напоїв згідно звітів електронного журналу за період з 06.10.09 по 18.11.09 склала 14994 грн. 43 коп. Таким чином перевіряючими було встановлено факт порушення вимог ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” та складено акт від 18.11.09 № НОМЕР_1.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” від 10.08.2005 № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205, (у редакції чинній на час винекнення спірних правовідносин) за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, який підтверджує проведення даної перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання (п. 1.3).

Пунктом 1.7 зазначеного Порядку визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Як вбачається з матеріалів справи заперечення до акту перевірки № НОМЕР_1 від 18.11.2009 року позивач не подавала. Будь-яких відміток про незгоду з висновками Акту не зроблено.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти

Відповідно до ст. 15 Закону “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”(у редакції чинній на момент винекнення спірних правовідносин) роздрібна торгівля алкогольними напоями або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Також цією статтею встанолено, що ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що находяться у місці торгівлі.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом підприємницької діяльності зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Отже, роздрібна торгівля алкогольними напоями проводиться виключно через реєстратор розрахункових операцій, реквізити якого вказані у ліцензії.

Згідно абзацу 6 частини 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень;

Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 “Про затвердження порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (далі - Постанова № 790), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Згідно п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року № 790 рішення про застосування фінансових санкцій приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видає ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

На підставі акта перевірки від 18.11.09 № НОМЕР_1, згідно абзацу 6 частини 2 ст. 17 Закону № 481 начальником регіонального управління Департаменту було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 10.12.09 № 0205812800-21 за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії у розмірі 29 988 грн. 86 коп. Вказане рішення вручено позивачу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи,19.11.09 позивач звернулася до регіонального управління Департаменту із завою про внесення змін до ліцензії серії АГ № НОМЕР_2 (а.с.-96), того ж самого дня в ліцензію внесено відповідні зміни (а.с.- 8).

Отже, фінансові санкції за порушення вимог ст. 15 Закону № 481 застосовані правомірно.

За таких обставин, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд першої інстанції повинен був звернути увагу на те, що позовні вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним рішення № 020581 від 10.12.2009 року, щодо якого заявлено позов. Останнє є таким, що прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, в межах повноважень податкового органу, у спосіб та в порядку, передбаченому діючими нормативно-правовими актами, а, отже, не підлягає скасуванню.

Висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, тому оскаржуване рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі, яким в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2010 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області про визнання незаконними та скасування рішення про застосування фінансових санкцій відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Є.В. Чаку

Н.М. Літвіна

Повний текст постанови виготовлено 03.06.11