Постанова № 17877305, 16.08.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/5841/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.

при секретарі Протас О.М.

за участю:

представника позивача -Вовка І.І.

представника відповідача -Струкова Л.В., Вітренка А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликово поле ЛТД "до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання не чинними окремих положень повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликово поле ЛТД"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання не чинними окремих положень повідомлення - рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Полтавською МДПІ проведена перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликово поле ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 154/23/30296958 від 22.02.2011 року. На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000122301 від 14.03.2011 року яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 38827 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 32880,75 грн., яке як зазначає позивач прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд скасувати рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги позовної заяви не визнали, надавши письмові заперечення на адміністративний позов, вважають, що рішення прийнято правомірно в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до направлень від 03.02.2011 року № 000106 та від 10.02.2011 року № 000116 наказу Полтавської МДПІ від 31.01.2011 року № 80 та підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI державним податковим ревізором-інспектором Полтавською МДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликово поле ЛТД" (код 30296958) , що знаходиться по вул. Колективістів 53, с.Куликове, Полтавський район, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме занижено ПДВ на суму 38827 грн., в частині не включення суми від реалізації пшениці озимої не власного виробництва до податкового зобов'язання декларації з податку на додану вартість.

- п.п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками, затвердженого постановою КМ України від 26.02.1999 року №271 щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

За результатами перевірки складено акт № 154/23/30296958 від 22.02.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення рішення № 0000122301 від 14.03.2011 року на суму основного платежу 38827грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 32880,75 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Куликово поле ЛТД" звернулося до Державної податкової адміністрації в Полтавській області зі скаргою за результатом розгляду прийнято рішення № 1452/10/25-016 від 03.06.2011 року яким податкове повідомлення - рішення № 0000122301 від 14.03.2011 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування прийнятого податкового повідомлення - рішення Полтавської МДПІ № 0000122301 від 14.03.2011 року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи питання правомірності визначення Кременчуцькою ОДПІ податкових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до 20.01.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги направлення №000106 від 10.02.2011року, № 000116, наказ № 80 від 31.01.2011 року суд приходить до висновку про правомірність проведення перевірки позивача.

Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення - рішення Полтавською МДПІ суд приходить до наступних висновків.

Актом перевірки встановлено порушення п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме занижено ПДВ на суму 38827 грн., в частині не включення суми від реалізації пшениці озимої не власного виробництва до податкового зобов'язання декларації з податку на додану вартість.

В матеріалах справи наявний договір № 3 від 12.03.2009 року на спільне вирощування сільськогосподарської продукції (пшениці озимої) на площі 700 гектар.

Згідно ст.1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст.1131 Цивільного кодексу України обов'язковими умовами до змісту договору про спільну діяльність є координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено , що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно п.3 "Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи" затвердженого Наказом ДПА України від 30.09.2004 року №571 облік результатів спільної діяльності ведеться уповноваженим платником окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності такого платника.

Таким чином, договір про спільну діяльність має визначати оператора спільної діяльності, розмежування обов'язків тощо, що має значення для податкових відносин (ведення окремого бухгалтерського та податкового обліку доходів та витрат, права власності на об'єкти, що виникли внаслідок спільної діяльності, їх номенклатури, собівартості (вартості), кількісних показників (обсягів) тощо). Відсутність такого обліку (свідчень про нього) унеможливлює доказування фактичного виконання договору про спільну діяльність. Відповідачем такі докази ні при перевірці ні під час розгляду справи надані не були.

Так судом встановлено, що ТОВ "Куликово поле ЛТД" перерахувало кошти СВК "Андріївський" в сумі 600 000 грн. на виконання договору від 12.03.2009 року № 3 на спільне вирощування сільськогосподарської продукції було виписано податкову накладну № 188 від 12.08.2009 року відповідно до якої СВК "Андріївський" реалізує пшеницю 4 класу, кількістю 850 тон ТОВ "Куликово поле ЛТД" на загальну суму 599 999,75 грн. в тому числі ПДВ 99 999,95 грн. та видаткову накладну №188 від 12.08.2009 року вказана сума включена до податкового кредиту у серпні 2009 року.

Відповідно до ст.235 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, є удаваними. Якщо правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Податкові наслідки з ПДВ у сфері правовідносин купівлі - продажу суб'єктами господарювання платниками фіксованого сільськогосподарського податку придбаної продукції визначені Законом України "Про податок на додану вартість" відповідно до якого такі операції повинні бути відображені у загальній декларації з ПДВ, яка передбачає розрахунки з бюджетом.

В загальній декларації з ПДВ поданій позивачем за серпень 2009 року платником не відображено позитивну різницю між сумою ПДВ, сплаченою у вартості придбаного у СВК "Андріївський" товару (с/г продукції) на 600 000 грн. в тому числі ПДВ 100 000 грн. отриманою у вартості цього ж товару, реалізованого в серпні 2009 року ТОВ "Компанія Агротрейд" на загальну суму 832 962,6 грн. в тому числі ПДВ 138 827,1 грн.

Відповідно до товарної накладної від 12.08.2009 року № 21 ТОВ "Куликово поле ЛТД" реалізувало ТОВ "Компанія Агротрейд" пшеницю 3 класу в той час як від СВК "Андріївський" було отримано пшеницю 4 класу, що підтверджується накладною № 188 від 12.08.2009 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у серпні 2009 року декларувалися податкові зобов'язання за загальною декларацією у розмірі 0 грн., а за спеціальною декларацією 138 827 грн., що мають відношення до продажу пшениці 4 класу, таким чином продаж пшениці 3 класу в кількості 580 тон на загальну суму 832 962,6 грн. в тому числі ПДВ 138 827 грн. не знайшли свого підтвердження у податковій звітності з ПДВ.

Згідно п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу.

Пунктом 11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що до 01 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, зупинено дію пункту 7.7 ст.7, п.10.1 і 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операції з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно - правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємництва.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально - технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Відповідно до п.4, 5 Порядоку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини затвердженого Постановою КМ України, від 26.02.1999, № 271 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів).

Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реалізації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією України за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Кошти, перераховані сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок, використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання кошти стягуються до державного бюджету в безспірному порядку.

Відповідно до ч.1., ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення винесене у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Куликово поле ЛТД " до Полтавської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання не чинними окремих положень повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 серпня 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко