Постанова № 17876941, 23.08.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2011 року           2а-3053/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинський цегельний завод» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Яготинська міжрайонна державна податкова інспекція (далі –позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинський цегельний завод»(далі –відповідач) податкового боргу у сумі 29181 грн. 26 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що позивачем до податкового органу подано декларації з податку на прибуток підприємства та декларацію з податку на доходи фізичних осіб, якими задекларовано податкові зобов’язання на загальну суму 29181 грн. 26 коп. Станом на 10.06.2011 р. вказана заборгованість перед бюджетом не погашена. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкового боргу.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідач згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи зареєстрований Яготинської районної державної адміністрації від 09.09.2006 р. як суб’єкт підприємницької діяльності за кодом № 34233598. Як платник податків взятий на облік Яготинською МДПІ 09.09.2006 р. за №729.

Судом встановлено, що відповідачем подано до Яготинської МДПІ декларації з податку на прибуток від 05.08.2010 р. №8704, яким самостійно визначено податкове зобов’язання в сумі 1883 грн., та від 06.11.2010 р. №12623, за яким податкове зобов’язання склало 1210 грн.

Також, поданою декларацією з податку на доходи фізичних осіб від 19.04.2011 р. №5753 відповідач самостійно визначив податкові зобов’язання зі сплати даного податку в розмірі 26088 грн. 26 коп.

На час розгляду справи по суті доказів про сплату відповідачем вказаної заборгованості, яка вважається узгодженою, суду не надано.

Крім того, судом встановлено, що на час розгляду справи у відповідача існує непогашена податкова заборгованість згідно з другою податковою вимогою форми «Ю2»від 21.01.2009 р. №2/10 на суму 131370 грн. 04 коп., яку не відкликано, тому податковим органом відповідно до вимог чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства податкові вимоги про сплату заборгованості за даними вказаних податкових декларацій в розмірі 29181 грн. 26 коп. відповідачу не надсилались.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платником у порядок і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно зі ст. 4 зазначеного Закону, платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Пунктом 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон - № 2181-III) передбачено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Згідно з п. 1.2 ст. 1 Закону № 2181-III, податкове зобов’язання - це зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Платник податків, відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-III, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених пп. "г" пп. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181- III, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість платником податків у строк, визначений законом, сплачена не була.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181- III, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 1.3 ст. 1 зазначеного Закону № 2181- III встановлено, що податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-III передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов’язкових платежів) відповідно до законів України.

У відповідності до вимог п.п. 20.1.18. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України податкові органи звертаються до суду з позовами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 29181 грн. 26 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають амін

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 128, 159-163, 254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яготинський цегельний завод» (ідентифікаційний код: 34233598, місцезнаходження: 07700, Київська область, м. Яготин, вул. Кільцева, 26) на користь Державного бюджету України податковий борг у сумі 29181 (двадцять дев’ять тисяч сто вісімдесят одна) грн. 26 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Спиридонова В.О.