Постанова № 17875826, 22.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/8794/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Куделько Н.Є. при секретаріВітушко Л.Г. за участю: представників позивача представника відповідача Лісової Л.В., Поліщука М.В. Третьякової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Сонячний" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення №0000522341 від 30.06.2011 року, - ВСТАНОВИВ: 15.07.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Сонячний" (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення №0000522341 від 30.06.2011 року про сплату податку на додану вартість у розмірі 40513,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дане податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту від 10.06.2011р. № 365-23/1-21898011 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Сонячний" (скорочена назва - ТОВ "Санаторій "Сонячний") з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ПП «ТД «Тіара» за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. Вважають дане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки дане рішення відповідачем було прийнято на підставі того, що податковими органами було встановлено, що оформлення договору та первинних документів ТОВ "Санаторій "Сонячний" щодо придбання товарів від ПП «ТД «Тіара» є таким, що суперечить нормам Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків. В результаті проведення безтоварних операцій в порушення п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, підприємством завищено податковий кредит в сумі 40512,68 грн. по операціям з придбання товарів від ПП «ТД «Тіара» внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за правочинами, які за результатами перевірки визнано нікчемними. На думку, позивача, такий висновок не відповідає дійсності, оскільки, між позивачем та ПП «ТД «Тіара» було укладено договір купівлі-продажу, згідно якого, ПП «ТД «Тіара» в період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. зобовязувалося поставляти на склад позивача, товар відповідно до заявок позивача, за готівковий рахунок, на загальну суму не більшу 500000 грн., з зазначенням найменування товару, його кількості та ціни у накладних, які є невідємною частиною договору. На виконання даного договору було поставлено товар та виписано податкову накладну, товар було використано у господарській діяльності позивача. На підставі вищенаведеного, вважають, що на підставі даного договору було фактично здійснено господарську операцію, а тому ПП «ТД «Тіара» на законних підставах склало та надало ТОВ "Санаторій "Сонячний" податкову накладну, відповідно з якою сума податку на додану вартість у розмірі 40512,68 грн. на законних підставах була включена позивачем до податкового кредиту за січень 2011 року. На підставі вищенаведеного просить суд позов задовольнити. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, обставини викладені у позовній заяві підтвердили.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, позовні вимоги вважає необґрунтованими, посилаючись на те, що Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області було проведено перевірку ТОВ "Санаторій "Сонячний" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ПП «ТД «Тіара» за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р., якою було встановлено, що оформлення договору та первинних документів ТОВ "Санаторій "Сонячний" щодо придбання товарів від ПП «ТД «Тіара» є таким, що суперечить нормам Цивільного кодексу України та не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків. В результаті проведення безтоварних операцій в порушення п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, підприємством завищено податковий кредит в сумі 40512,68 грн. по операціям з придбання товарів від ПП «ТД «Тіара» внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за правочинами, які за результатами перевірки визнано нікчемними. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ТОВ "Санаторій "Сонячний" 31.12.2003р. зареєстровано рішенням Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.99).

ТОВ "Санаторій "Сонячний" перебуває на обліку в Західно-Донбаській обєднаній державній податковій інспекції у Дніпропетровській області (а.с.7).

Судом встановлено, що з 01.03.2004р. ТОВ "Санаторій "Сонячний" є платником податку на додану вартість, про що видано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с.91).

Також судом встановлено, що 24.05.2011р. відповідно до наказу Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції в Дніпропетровській області від 24.05.2011р. №803, повідомлення від 24.05.2011р. № 2, інспектором податкової служби І рангу Ілюхіною В.В., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "Санаторій "Сонячний" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ПП «ТД «Тіара» за період з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. (а.с.7).

За результатами даної перевірки 10.06.2011р. Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровської області складено акт №365-23/1-21898011 (а.с.7-24).

У ході документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Санаторій "Сонячний" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при взаємовідносинах з ПП «ТД «Тіара» було встановлено порушення:

1)ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215, ст..216 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Санаторій "Сонячний" при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст..662,655 та 656 ЦК України;

2)п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме завищено податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 40512,68 грн. за січень 2011 року (а.с.23).

На підставі акту перевірки, 30.06.2011р. Західно-Донбаською обєднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000522341 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40514,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 40513,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 1,00 грн. (а.с.6).

В ході судового розгляду було встановлено, що між ПП «ТД «Тіара» та ТОВ "Санаторій "Сонячний" було укладено договір купівлі-продажу на поставку товару відповідно до заявок покупця (ТОВ "Санаторій "Сонячний"). Асортимент, кількість та ціна товару узгоджується сторонами та відображаються в товарних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору та копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.38,46).

Судом також встановлено, що на момент укладання та строку дії вищезазначеного договору ПП «ТД «Тіара» було платником податку на додану вартість, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом в ході судового розгляду, ПП «ТД «Тіара» на виконання умов договору купівлі-продажу від 01.01.2011р. у січні 2011р. поставило товар, а саме, будівельні матеріали, та виписало видаткові накладні та податкові накладні (а.с.46-47), а ТОВ "Санаторій "Сонячний" сплатило за даний товар, що підтверджується відповідними квитанціями до прибуткових касових ордерів (а.с.39-45). Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду.

Судом встановлено, що транспортування товару за даним договором поставки у січні 2011 року здійснювалось постачальником, а саме ПП «ТД «Тіара».

Крім того, в ході судового розгляду було встановлено, що ТОВ "Санаторій "Сонячний" використовував у своїй господарській діяльності, а саме було здійснено ремонтні роботи корпусів санаторію, що підтверджується письмовими доказами.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України “Про податок на додану вартість” N 168/97-ВР, від 03.04.1997р. (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” №996-XIV від 16.07.1999р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст.61 Конституції України.

Згідно п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення обєкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обовязковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі аналізу вищезазначених норм законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, суд приходить до висновку, що не передбачено позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, у діях ТОВ "Санаторій "Сонячний" при укладанні з ПП «ТД «Тіара» договору купівлі-продажу від 01.01.2011р. була наявна господарська мета, товарно-матеріальні цінності за даним договором були використані на ремонт житлових та нежитлових будівель санаторію, що свідчить про фактичне здійснення господарської операції.

Отже, доводи представників відповідача стосовно недійсності вказаного правочину є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Оцінуючи, письмові доказі дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем не було допущено порушень п.3.1 ст.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача №0000522341 за платежем податок на додану вартість у розмірі 40514,00 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 40513,00 грн. та штрафними санкціями у розмірі 1,00 грн. є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України №2755-VI, від 02.12.2010р., Законом України “Про податок на додану вартість”N168/97-ВР, від 03.04.1997р.(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”№996-XIV від 16.07.1999р., ст.ст.8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області від 30.06.2011р. №0000522341 про збільшення суми грошового зобовязання Товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Сонячний" з податку на додану вартість у розмірі 40514,00грн., в тому числі за основним платежем 40513,00грн., за штрафними санкціями 1 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Сонячний" судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 8,50 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19.08.2011р.

Суддя Н.Є. Куделько