Ухвала суду № 17875810, 18.08.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

18 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/10395/11

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ "Техєнерго" до Державної податкової інспекеції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про оскарження правового акту індивідуальної дії, -

ВСТАНОВИВ

17 серпня 2011 року до адміністративного суду надійшла вказана позовна заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Техєнерго» просить визнати дії Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська протиправними та скасувати Акт № 1614/235/36494970 від 13.07.11 року.

Згідно п.4 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви зясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кодекс адміністративного судочинства України не містить визначення терміну правовий акт індивідуальної дії.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року №984 «Про порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В зазначеному пункті Порядку №984 мова йде саме про акт, як джерело інформації для прийняття рішення податковим органом за результатами проведеної ним перевірки, а не рішення.

Акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і обовязків платника податків, не містить обовязкового для нього припису, а відтак не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржений до адміністративного суду.

Отже, суд вважає, що позивач звернувся з заявою про неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 107, 109, Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техєнерго» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська про скасування правового акту індивідуальної дії.

Копію ухвали надіслати заявнику разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Розяснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя В.В. Кальник