Постанова № 17875592, 14.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 квітня 2011 р. Справа №2а-63/11/16/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Сидельової М.В.,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1, довіреність №1129/09 від 17.08.10, посвідчення НОМЕР_2;

від відповідача не зявився;

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 4070,43 грн. заборгованості.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити їх з підстав визначених у позові.

Відповідач заперечення на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_2 25.08.2005 року зареєстрована Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим як фізична особа-підприємець, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію.

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим за № НОМЕР_3

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Закон №1058).

Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.

Ст. 3 Закону визначає, що Пенсійний фонд і фізичні особи - підприємці є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до п.2 ст. 5 Закону №1058 виключно цім Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Статтею 17 Закону №1058 страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Згідно з п. 4. ст. 17 Закону №1058, п.5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003р. №21-1 (далі Інструкція), платники подають до органу Пенсійного фонду для реєстрації протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, розрахунок зобовязань зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування, в якому вказується самостійно обчислені суми зобов'язань.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3 ч. 6 ст. 20 Закону №1058, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Крім того, згідно із п. 1 ст. 19 Закону №1058 страхові внески для всіх без виключення роботодавців до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, у відповідності з якими здійснюється нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які згідно із законодавством нараховуються страхові внески.

Згідно з п.п. 11.12 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція 21-1), страхувальники надають до органу Пенсійного фонду за місцем проживання розрахунки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі -Розрахунок) за звітний рік до 1 квітня наступного за звітним роком згідно з додатком 25 до Інструкції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно обчислено суму страхових внесків за 2008 та 2009 роки у сумі 4863,80 гривень, а також на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень - вересень 2009 року у розмірі 431,60 гривень, що підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, поданим відповідачем позивачу в порядку звітності.

За результатами звірення суми чистого прибутку, відображеної в податковій декларації та розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік складений акт № 11 від 07.07.10 року про донарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік на суму 241,36 гривень.

На підставі акту № 11 від 07.07.10 року позивачем видана вимога про сплату боргу № 1629 від 07.07.10 року на донараховану суму страхових внесків 241,36 гривень. Зазначений акт № 11 та вимога № 1629 отримані відповідачем 07.07.10 року про що свідчить її підпис на акті та керенці вимоги.

Згідно ч. 6 ст. 17 Закону №1058, страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

З матеріалів адміністративного позову та розрахунку доданого до позову вбачається, що відповідачем самостійно сплачено 2241,60 гривень страхових внесків. За таких обставин сума заборгованості відповідача, зі сплати страхових внесків, перед позивачем склала 4863,80+431,60+241,36- 2241,60=3295,16 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 106 Закону 1058 за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).

Відповідно до п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону 1058 за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Керуючись зазначеними нормами Закону 1058 на підставі акту № 11 від 07.07.10 року позивачем прийняті рішення :

- № 1016 від 16.09.2010 року про застосування фінансової санкції в розмірі 48,27 гривень за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків;

- № 1017 від 16.09.10 року про застосування фінансової санкції в розмірі 727,00 гривень за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески.

Зазначені рішення отримані відповідачем 16.09.2010 року, про що свідчить відмітки на другому екземплярі рішень, копії яких додані до матеріалів справи (а.с.16,17).

Частиною 14 ст. 106 Закону, встановлено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, страхувальник у десятиденний строк має право на оскарження рішення у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене рішення позивача у встановленому законом порядку оскаржено не було.

Стаття 106 Закону передбачає, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

На підставі зазначеної норми, позивачем винесена вимога про сплату боргу №Ф-2581 від 05.11.2010 року на загальну суму боргу у розмірі 5070,43грн., з яких 4295,16 недоїмка зі сплати внесків та 775,17 гривень фінансові санкції, корінець якої є в матеріалах справи (а.с.7), вимога була отримана відповідачем 11.11.10р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.7).

Згідно ч.3 ст. 106 Закону України страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми недоїмки, вказана вимога про сплату боргу є узгодженою.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.64 Закону №1058 виконавча дирекція та її територіальні органи мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують сплату заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та фінансових санкцій, тоді як позивач навпаки, надав докази наявності такої заборгованості.

За таких підстав суд зазначає, що стягненню з відповідача підлягає 3295,16 гривень заборгованості зі сплати страхових внесків та 775,27 гривень фінансових санкцій, що разом складає суму 4070,43 гривень.

Згідно із ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості у сумі 4070,43 гривень зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій, яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" N 2464-VI, 08.07.2010 р., який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто, повноваження, передбачені ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV, 09.07.2003р. в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми заборгованості у розмірі 4070,43 гривень обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; відомості про банківські реквізити у матеріалах справі відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія Автономної Республіки Крим (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Українська, 44; р/р 2560970448612 в ВАТ “Державний ощадний банк України” м.Сімферополь; МФО 324805, ОКПО 22300286) заборгованість в сумі 4070,43 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Александров О.Ю.