Постанова № 17875584, 18.01.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 січня 2011 р. Справа №2а-12183/10/16/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Александрова О.Ю., при секретарі Габрись П.С.,

за участю:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим

до Державного підприємства "Санаторій "Форос"

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Державного підприємства «Санаторій «Форос» 45667,30 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день проведення судового засідання був повідомлений належним чином, 17.01.2011 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач заперечення на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. У судовому засіданні, яке відбулось 25.11.10 року визнав позовні вимоги, але надав пояснення, що на даний час відповідач находиться у процедурі банкрутства, а тому не має можливості оплатити заборгованість.

Суд, враховуючи клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника, ненадання відповідачем доказів неможливості прийняття участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність клопотання відповідача про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим за № 08010560.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначались у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).

Згідно ст. 1 Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості зі сплати страхових внесків та прийняття позивачем рішення про застосування фінансових санкцій) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Ст. 3 Закону визначала, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону виключно цім Законом визначався порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.

Страхувальники були зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду (ч. 6 ст. 20 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону, страхувальник був зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

На підставі п.2.1 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 26-1 від 05.11.2009 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2009 за № 1136/17152, з 1 січня 2010 року страхувальники, крім осіб, зазначених в пунктах 2.2 - 2.4 цього розділу, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

Відповідно до розрахунків суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за червень 2008 року – липень 2010 року, поданих в порядку звітності, відповідач повинен був сплатити 87323,30 гривень страхових внесків.

Згідно ч. 6 ст. 17 Закону №1058, страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

З матеріалів адміністративного позову та розрахунку доданого до позову вбачається, що відповідачем самостійно сплачено 41656,00 гривни страхових внесків. За таких обставин сума заборгованості відповідача перед позивачем за червень 2008 року – липень 2010 року склала (87323,30 гривень - 41656,00 гривни) = 45667,30 гривень.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилали страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник був зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджував її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду мав право на оскарження вимоги в судовому порядку (ч. 3 ст. 106 Закону).

В порядку ст. 106 Закону позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу від 05.11.2008 року № Ю 2666, яка отримана останнім 27.11.2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, вказана вимога є узгодженою.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважались простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. (ч. 2 ст. 106 Закону).

Посилання представника позивача на розповсюдження на відповідача дії норм ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд оцінює критично, оскільки.

Законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності - боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до статті 1 цього Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), стосуються вимог, зобов’язань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у статті 1 цього Закону.

Таким чином, вказаною нормою закону передбачена пряма заборона нарахування неустойки (штрафу, пені) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань, у тому числі поточних грошових зобов’язань, зобов'язань щодо сплати страхових внесків, зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) протягом дії мораторію.

Однак, суд звертає увагу на те, що зобов'язання щодо сплати страхових внесків які є поточними, самостійно обчислені страховиком, а тому підлягають стягненню. Така заборгованість нараховуються в незалежності від того виникли такі зобов'язання до введення в дію мораторію чи під час його дії.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" N 2464-VI, 08.07.2010 р., який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто, повноваження, передбачені ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" N 1058-IV, 09.07.2003р. в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин.

За таких обставин, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за червень 2008 року – липень 2010 року склала 45667,30 гривень

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Санаторій «Форос»(98690, АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, ЄДРПОУ 20670777, р/р 260001347901 у Філії КРУ ВАТ «Фінанси та кредит»м. Сімферополь, МФО 384889) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Садова, 4, р/р 2560670549012 у КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300300) 45667,30 гривень заборгованості.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                         Александров О.Ю.