ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
20.07.11 р. Справа № 13/44
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Іванковій Н.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер груп” м. Донецьк
про стягнення пені у розмірі 297грн.70коп.
та за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер груп” м. Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка
про: стягнення суми попередньої оплати в розмірі 9900грн.09коп.
за участю представників сторін (за первісним позовом):
від Позивача (за первісним позовом) ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 18.03.2011р.) - представник
від Відповідача (за зустрічним позовом) ОСОБА_2 (за довіреністю № 24/3 від 24.03.2011р.)
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка (далі позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер груп” м. Донецьк (далі відповідач) про стягнення пені у розмірі 484грн.00коп.
Ухвалою від 11.05.2011р. суд порушив провадження по справі, сторони зобовязано надати документи та вчинити певні дії.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача грошового зобовязання щодо своєчасного здійснення передоплати, що виникло на підставі договору поставки № 10-02 від 10.02.2010р., внаслідок чого була нарахована пеня в розмірі 484грн.00коп.
На підтвердження своєї позиції позивачем надані засвідчені копії: договору поставки № 10-02 від 10.02.2010р., додаткової угоди № 2 від 12.02.2010р. до договору № 10-02 від 10.02.2010р., акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2011р., листа Вих.№ 15/02-10 від 15.02.2010р. з проханням перерахувати грошові кошти в якості попередньої оплати в строк до 16.02.2010р., листа № 25/03-10 від 25.03.2010р. з проханням в строк до 26.03.2010р. перерахувати попередню оплату в розмірі 520000грн.00коп.
Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву б/н від 21.06.2011р, а саме направлені позивачем заявки з проханням перерахувати попередню оплату є економічно необґрунтовані, оскільки в них встановлювався зовсім не великий строк для їх виконання; договір між сторонами фактично виконувався, позивач не зупиняв відвантаження товару на підставі того, що його не задовольняв розмір перерахованої попередньої оплати, не надсилав письмових претензій. Відповідач до відзиву на позовну заяву долучив копії приймально здаточних актів, специфікацій, видаткових та податкових накладних, банківських виписок в рамках укладеного між сторонами договору № 10-02 від 10.02.2010р.
08.06.2011р. відповідач звернувся до господарського суду зі зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка про стягнення суми неповернутої попередньої оплати в розмірі 9900грн.00коп.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю “Мастер груп” м. Донецьк посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка своїх зобовязань за договором № 10-02 від 10.02.2010р. відносно своєчасності постачання узгодженого сторонами товару, що тягне за собою наслідки передбачені п. 5.2 договору, а саме обовязок продавця - Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка повернути суму сплаченої покупцем передоплати у розмірі 9900грн.00коп.
На підтвердження зустрічного позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Мастер групп» наданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2011р., згідно з яким кінцеве сальдо на користь позивача за зустрічним позовом становить 9900грн.00коп., лист № 35/05 від 05.01.2011р. до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка з проханням повернути передоплату в повному обсязі, попереджаючи про необхідність звернення до господарського суду з позовом про стягнення передоплати та штрафних санкцій за прострочення зобовязання.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка надало відзив на зустрічний позов, яким просив суд відмовити в задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер групп» щодо повернення позивачем за первісним позовом суми попередньої оплати, мотивуючи свою позицію тим, що у звязку з не належним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобовязань щодо своєчасного внесення передоплати та ігноруванням листів заявок з проханням перерахувати попередню оплату, Товариство з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка неспроможне було відвантажити товар в адрес покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер групп» , тому що позивач за первісним позовом не мав можливості оплатити постачаємий іншими контрагентами товар. На підтвердження своєї позиції до даного відзиву бали додатні видаткові накладні, за якими здійснювалася поставка товару в рамках договору № 10-02 від 10.02.2010р.
Супровідним листом, наданим через канцелярію суду 05.07.2011р., позивач за первісним позовом представив копії актів приймання передачі товару, видаткових накладних, специфікації до договору № 10-02 від 10.02.2010р.
Супровідним листом б/н від 11.07.2011р., наданим через канцелярію суду 14.07.2011р. позивач за первісним позовом звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, якою остаточно просив суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в розмірі 297грн.70коп., надавши уточнений розрахунок позовних вимог.
Під час судових засідань представники сторін підтримали позиції, викладені письмово.
Ухвалою від 08.07.2011р. суд продовжив строк розгляду справи до 25.07.2011р.
У звязкою з неповною явкою учасників справи та необхідністю витребування додаткових документів, суд неодноразово відкладав розгляд справи, востаннє на 20.07.2011р.
В судовому засіданні 20.07.2011р. сторони підтримали позиції, викладені письмово, повідомили про відсутність будь яких додатків доказів на обґрунтування власної правової позиції.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Відповідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Враховуючи норми зазначеної статті, суд розглядає остаточні вимоги позивача в редакції поданої позивачем заяви б/н від 11.07.2011р. про зменшення позовних вимог.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
Між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір № 10-02 від 10.02.2010р., згідно з яким продавець продає, а покупець здобуває на умова, викладених в договорі, лом та відходи чорних металів у відповідності з ДСТУ 4121-2002 та додатковими вимогами, зазначеними в даному договорі, згідно специфікаціям та доповненням, що додаються.
Відповідно п. 5.1 договору покупець оплачує 80% від суми поставленої партії продукції по факту отримання екземпляра залізничної накладної, 20% суми, що залишилась, по прийому здаточним актам форми № 69 при поставці продукції залізничним транспортом.
Згідно п. 10.2 договору сторони встановили, що даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2010р.
Сторони додатковою угодою № 2 від 12.02.2010р. до договору № 10-02 від 10.02.2010р. доповнили розділ 5 договору пунктом 5.4, виклавши його в наступній редакції: при поставці товару автомобільним транспортом оплата здійснюється на умовах 100% передоплати. Продавець складає та направляє покупцю письмову заявку з зазначенням розміру передоплати та строку її перерахування на розрахунковий рахунок продавця.
Крім того, сторони доповнили розділ 7 договору пунктом 7.5, згідно з яким за несвоєчасне перерахування попередньої оплати покупцем, або за перерахування її не в повному обсязі, на суму передоплати, неоплаченої в строк, передбачений п. 5.4 договору, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення зобовязання.
Зазначена додаткова угода підписана та скріплена печатками обох сторін, належним чином засвідчена копія наявна в матеріалах справи.
На виконання умов договору в редакції додаткової угоди позивач направив лист Вих. № 15/02-10 від 15.02.2010р., яким просив відповідача в строк до 16.02.2010р. перерахувати суму попередньої оплати в розмірі 360000грн.00коп., листом вих. № 25/03-10 від 25.03.2010р. позивач визначив суму попередньої оплати в розмірі 520000грн.00коп. та строк внесення суми передоплати до 26.03.2010р.
Однак, відповідач в повному обсязі та строк, передбачений п. 5.4 договору не здійснив попередню оплату товару, внаслідок чого позивачем була нарахована пеня в розмірі 297грн.70коп.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобовязання за договором (не перерахував в повному обсязі та строк, визначений договором, суму попередньої оплати), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги за первісним позовом такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав:
Як вбачається із змісту позовної заяви сутність даного спору полягає у стягненні з відповідача суми пені в розмірі 297грн.70коп., нарахованого у звязку з неналежним виконанням умов договору № 10-02 від 10.02.2010р.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Сторони в п.5.4 додаткової угоди № 2 від 12.02.2010р. до договору № 10-02 від 10.02.2010р. передбачили, що при поставці товару автомобільним транспортом оплата здійснюється на умовах 100% передоплати на підставі направлених покупцю письмових заявок з зазначенням розміру передоплати та строку її перерахування на розрахунковий рахунок продавця.
На виконання зазначеного пункту договору позивач направив лист Вих. № 15/02-10 від 15.02.2010р. в якому просив перерахувати на його рахунок суму попередньої оплати в розмірі 360000грн.00коп. в строк до 16.02.2010р. (про отримання 15.02.2010р. є пидпис директора, що підтверджено представником ТОВ „Мастер груп”), листом № 25/03-10 від 25.03.2010р. просив перерахувати на його рахунок суму попередньої оплати в розмірі 520000грн.00коп. в строк до 26.03.2010р. (про отримання 25.03.2010р. є пидпис директора, що підтверджено представником ТОВ „Мастер груп”). Сторони підтведили що поставки здійснювались автомобільним транспортом. Таким чином, на день звернення позивача з позовом до господарського суду строк виконання зобовязання по перерахуванню попередньої оплати з боку відповідача наступив та почалося прострочення виконання зобовязання за договором № 10-02 від 10.02.2010р.
Посилаючись на несвоєчасне виконання зобовязання відповідачем щодо своєчасної оплати суми передоплати, керуючись п. 2 Додаткової угоди № 2 від 12.02.2010р., позивач нарахував пеню в розмірі 297грн.70коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.
Зокрема, частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення виконання грошового зобовязання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або Договором.
Статтями 1 та 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, наразі розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з листом Вих. № 15/02-10 від 15.02.2010р. сума попередньої оплати становить 360000грн.00коп., строк внесення відповідачем передоплати до 16.02.2010р.
Суд перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені за період з 17.02.2010р. по 23.02.2010р. на суму 360000грн.00коп., з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, а саме 15.02.2010р. на суму 10000грн.00коп. та 22.02.2010р. на суму 240000грн.00коп., вважає, що зроблений позивачем розрахунок пені в сумі 7грн.52коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований за заявлений період.
Згідно з листом Вих. № 25/03-10 від 25.03.2010р. сума попередньої оплати становить 520000грн.00коп., строк внесення відповідачем передоплати до 26.03.2010р.
Позивачем нарахована пеня за період з 27.03.2011р. по 31.12.2010р. на суму попередньої оплати в розмірі 520000грн.00коп. з урахуванням здійснених часткових оплат 25.03.2010р. на суму 136000грн.00коп., 07.05.2010р. на суму 50000грн.00коп., 17.05.2010р. на суму 30000грн.00коп., 19.05.2010р. на суму 40000грн.00коп., 20.05.2010р. на суму 50000грн.00коп., 21.05.2010р. на суму 40000грн.00коп.
Однак, суд зазначає, що відповідачем при здійсненні розрахунку пені не дотримані вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Оскільки зобовязання по перерахуванню суми передоплати в розмірі 520000грн.00коп. повинно було виконано до 26.03.2011р., то з 27.03.2011р. почалося прострочення виконання зобовязання, а отже і підстави для нарахування пені до закінчення гранічного шестимісячного строку нарахування - по 27.09.2010р. включно.
Суд зробивши розрахунок пені за допомогою відповідної програми системи інформаціно-правового забезпечення „Законодавтво”, встановив, що заявлена позивачем сума пені у розмірі 290грн.18коп., не перевищує розмір, який може бути нарахований за період з 27.03.2010р. по 27.09.2010р. на суму 520000грн.00коп., з урахуванням здійснених часткових оплат, а отже, підлягає стягненню з відповідача у заявленому розмірі (враховуючи межі позовних вимог).
Таким чином, суд вважає вимоги позивача відносно стягнення з відповідача пені в розмірі 297грн.70коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги за зустрічним позовом такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Предметом даного позову є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер груп” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка про стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 9900грн.00коп. за недопоставлений товар згідно договору № 10-02 від 10.02.2010р., який є підставою для виникнення у його сторін прав і обовязків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором купівліпродажу.
Відповідно п. 5.2 договору у випадку невиконання або частичного виконання продавцем зобовязань з моменту отримання передоплати, продавець зобовязується повернути суму грошових коштів по першій вимозі покупця в письмовій формі.
На протязі діє договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка поставило товар за видатковими накладними № 11021 від 11.02.2010р. на суму 24187грн.80коп., № 13024 від 13.02.2010р.на суму 39900грн.24коп., № 13023 від 13.02.2010р. на суму 20584грн.00коп., № 13022 від 13.02.2010р. на сум 39357грн.60коп., № 13021 від 13.02.2010р. на суму 19914грн.40коп., № 15022 від 15.02.2010р. на суму 23659грн.20коп., № 15021 від 15.02.2010р. на суму 33811грн.92коп., № 16022 від 16.02.2010р. на суму 26853грн.84коп., № 16021 від 16.02.2010р. на суму 18724грн.00коп., № 17021 від 17.02.2010р. на суму 44367грн.20коп., № 18021 від 18.02.2010р. на суму 18773грн.60коп., № 24021 від 24.02.2010р. на суму 21870грн.00коп., № 26021 від 26.02.2010р. на суму 53638грн.44коп., № 25 від 02.03.2010р. на сум 15444грн.00коп., № 28 від 05.03.2010р. на суму 17641грн.80коп., № 37 від 17.03.2010р. на суму 59432грн.88коп., № 43 від 23.03.2010р. на суму 13656грн.60коп., № 42 від 23.03.2010р. на суму 32188грн.38коп., № 45 від 24.03.2010р. на суму 65998грн.14коп., № 46 від 24.03.2010р. на суму 28812грн.72коп., № 44 від 24.03.2010р. на суму 23789грн.10коп., № 49 від 25.03.2010р. на суму 18393грн.36коп., № 54 від 03.04.2010р. на суму 3840грн.60коп., № 87 від 04.05.2010р. на суму 55897грн.44коп., № 97 від 14.05.2010р. на суму 48907грн.20коп., № 96 від 14.05.2010р. на суму 39001грн.50коп., № 1015 від 19.05.2010р.нга суму 33541грн.20коп., № 1091 від 28.05.2010р. на суму 22167грн.60коп., № 112 від 31.05.2010р. на суму 37091грн.34коп., № 1014/06 від 21.06.2010р. на суму 42122грн.52коп., № 1091/07 від 01.07.2010р.на суму 36808грн.20коп., № 55 від 03.04.2010р. на суму 1087грн.80коп., № 64 від 12.04.2010р.на суму 40667грн.40коп., № 76 від 26.04.2010р. на суму 41517грн.96коп., № 75 від 26.04.2010р. на суму 18552грн.84коп., за накладною від 23.12.2010р. на суму 35896грн.88коп., всього Товариством з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” м. Макіївка був поставлений товар загальною вартістю 1118100грн.00коп.
На виконання своїх зобовязань щодо отримання та оплати товару Товариством з обмеженою відповідальністю “Мастер груп” м. Донецьк була здійснена передоплата в розмірі 1128000грн.00коп.., в результаті чого непоставленим залишився товар на суму передоплати в розмірі 9900грн.00коп.
Позивач направив відповідачу лист № 35/05 від 05.01.2011р. з вимогою повернути кошти у сумі 9900грн.00коп., про отримання якого свідчить печатка товариства „Альпан - Тредіс”, завірена копія листа додана до позову. Однак позивач стверджує, що станом на сьогоднішній день відповідач не зробив жодних дій, спрямованих на постачання товару або повернення перерахованої позивачем передоплати, не надав жодної відповіді на направлену претензію. Більш того, відповідно до п. 10.2 договору строк його дії до 31.12.2010р.
Позивач (за зустрічним позовом), вважаючи, що відповідач (за зустрічним позовом) не виконав свої зобовязання за договором (не поставив позивачу лом та відходи чорних металів на всю суму передоплати, що є підставою для повернення передоплати на суму недопоставленого товару), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Відповідно до ст. 193 ч. 1 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до умов договору № 10-02 від 10.02.2010р. у Товариства з обмеженою відповідальністю „Мастер груп” виникає обовязок оплатити товар, а у Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” передати товар.
За наявними в матеріалах справи доказами вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” на виконання умов зазначеного правочину була здійснена поставка товару на загальну суму 1118100грн.00коп. Товариство з обмеженою відповідальністю „Мастер груп” перерахувало в якості передоплати за поставлений товар суму в розмірі 1128000грн.00коп.
Відповідачем в свою чергу зобовязання щодо поставки товару на суму 9900грн.00коп. виконано не було.
На сьогоднішній день товар на суму 9900грн.00коп. не поставлений, грошові кошти не повернуті. Суду не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 33,34 ГПК України щодо поставки продукції на всю суму попередньої оплати, перерахованої позивачем за зустрічним позовом, доказів продовження сторонами договірних стосунків з поставки продукції на залишок грошових коштів, отриманих від позивача. Факт недопоставки продукції підтверджений самим відповідачем за зустрічним позовом.
Отримавши вимогу повернути кошти у розмірі 9900грн.00коп. відповідач залишив її без відповіді та задоволення, не повідомив про здійснення поставки на вказану суму.
Згідно ст. 670 ч. 1 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно вказаних норм закону у позивача виникає альтернативне право вимагати передання оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати, що в свою чергу породжує альтернативні обовязки у відповідача.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статті 670 та 693 ЦК України як спеціальні норми закону не встановлюють строку виконання грошового зобовязання по поверненню передоплати за товар у правовідносинах купівлі-продажу (поставки). Пунктом 5.2 спірного договору передбачений обовязок продавця повернути суму грошових коштів за першою вимогою покупця, але конкретний строк виконання такого обовязку не визначений.
Оскільки строк повернення грошових коштів сторонами не встановлювався, в даному випадку суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо повернення суми предоплати застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої дане зобов`язання виникає у відповідача за зустрічним позовом після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем грошової вимоги листа № 35/05 від 05.01.2011р. з вимогою повернути кошти у сумі 9900грн.00коп.
Факт отримання відповідачем за зустрічним позовом зазначеного листа підтверджується підписом з поміткою „отримав” та відбитком печатки товариства, факт отримання не спростований.
Моментом предявлення вимоги вважається дата її отримання боржником. Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Виходячи з того, що вимога була отримана 05.01.2011р. (так як інших відміток не зазначено суд вважає датою отримання дату самого листа) семиденний строк оплати для Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” наступив у період з 06.01.2011р. по 12.01.2011р. включно, а вже з 13.01.2011р. почалося прострочення виконання грошового зобовязання.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення передоплати в сумі 9900грн.00коп. суд вважає доведеними та обґрунтованими, тому їх задовольняє.
Зазначена сума боргу підтверджується двостороннім актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2011р., підписаним та скріпленим печатками обох сторін, чим фактично Товариство з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” визнало факт наявності заборгованості.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) при задоволенні позову покладаються на відповідача. Враховуючи те, що первісний та зустрічні позови задоволені повністю, суд покладає на відповідача за первісним позовом понесені позивачем за первісним позовом судові витрати: державне мито в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.; суд покладає на відповідача за зустрічним позовом понесені позивачем за зустрічним позовом судові витрати: державне мито в сум 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
Первісний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер груп” (юридична адреса: 83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, будинок 202А, квартира 57, код ЄДРПОУ 32515829, р/р 2600701303165 в АТ „БМ Банк”, МФО 380913, р/р 26006012741 в ПАТ „Європейський банк раціонального фінансування, МФО 380292) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” (юридична адреса: 86105, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Кірова, будинок 79 А, код ЄДРПОУ 35980201, р/р 26000000003663 в Відділенні „Донецька міжрегіональна дирекція” ПАТ „Креді Агріколь Банк”, МФО 300614) суму пені в розмірі 297грн.70коп., витрати на оплату державного мита в сумі 102грн.00коп., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00коп.
Зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Альпан - Тредіс” (юридична адреса: 86105, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Кірова, будинок 79 А, код ЄДРПОУ 35980201, р/р 26000000003663 в Відділенні „Донецька міжрегіональна дирекція” ПАТ „Креді Агріколь Банк”, МФО 300614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мастер груп” (юридична адреса: 83048, м. Донецьк, вул. Челюскінців, будинок 202А, квартира 57, код ЄДРПОУ 32515829, р/р 2600701303165 в АТ „БМ Банк”, МФО 380913, р/р 26006012741 в ПАТ „Європейський банк раціонального фінансування, МФО 380292) суму попередньої оплати в розмірі 9900грн.00коп., витрати на оплату державного мита в сумі 102грн.00коп., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн. 00коп.
Видати накази після набрання рішення законної сили.
У судовому засіданні 20.07.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2011р.
Суддя Макарова Ю.В.
< Список ><Довідник >
< Список ><Довідник >
< Текст >
Судове рішення № 17872976, Господарський суд Донецької області було прийнято 20.07.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/44. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: