Рішення № 17872810, 16.08.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.08.11р.Справа № 13/5005/7787/2011 За позовом субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства «Енергогідромеханізація», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 30 000,00 грн.

За зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства “Енергогідромеханізація”,

м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

До субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1,

м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): СПД - ОСОБА_1;

від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_2-представник, доручення №07/517-11 від 19.07.2011р.;

СУТЬ СПОРУ:

Субєкт підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ (далі позивач) 25.05.2009 р. звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Енергогідромеханізація”, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області (далі відповідач) про стягнення на свою користь заборгованість у розмірі 30000,00 грн. за договором про надання юридичних послуг №1 від 03.01.2008 р. укладеним між позивачем та відповідачем за період з липня 2008 р. по квітень 2009 р.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2009 р. суддя Ліпинський О. В. порушив провадження у справі № 39/86-09.

Відповідач заперечував проти позовних вимог посилаючись на те що договір про надання юридичних послуг №1 від 03.01.2008 р. було достроково розірвано за взаємною згодою сторін на підставі додаткової угоди від 01.07.2008 р. (а.с. 28 т. 1).

24.03.2010 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог до суми 54000,00 грн., що розрахована за період з липня 2008 р. по грудень 2009 р. (а.с. 141-142 т. 1)

06.04.2010 р. до господарського суду Дніпропетровської області від відкритого акціонерного товариства “Енергогідромеханізація” надійшов зустрічний позов до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, відповідно до якого відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить визнати недійсним договір №1 про надання юридичних послуг №1 від 03.01.2008 р., укладений між позивачем та відповідачем, в задоволенні первісного позову відмовити.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2010 р. зустрічний позов було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням від 16.11.2010 р. у справі №39/86-09 первісний позов було задоволено частково, визнано недійсною укладену між сторонами додаткову угоду від 01.07.2008 р. до договору № 1 від 03.01.2008 р. про надання юридичних послуг, вирішено стягнути з відкритого акціонерного товариства “Енергогідромеханізація” на користь Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 85,00 грн. державного мита, 156,25 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3450,00 грн. витрат на проведення судової експертизи, в решті позовних вимог за первісним позовом відмовлено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Постановою Дніпропетровської апеляційного господарського суду від 31.03.2011р. у справі №39/86-09 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010 р. по справі №39/86-09 змінено, викладено його резолютивну частину в наступній редакції:

"Первісний позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною укладену між сторонами додаткову угоду від 01.07.2008 року до договору № 1 від 03.01.2008 про надання юридичних послуг.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація”, м.Дніпродзержинськ на користь субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ 54 000 грн. основного боргу, 540 грн. витрат по сплаті державного мита, 212 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу, 3 450 грн. витрат на проведення судової експертизи, видати наказ.

В задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.";

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація”, м.Дніпродзержинськ на користь субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ 270 грн. державного мита по апеляційній скарзі.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.05.2011р. у справі №39/86-09 рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010р. та постанова Дніпропетровської апеляційного господарського суду від 31.03.2011р. у справі №39/86-09 в частині стягнення з ВАТ "Енергогідромеханізація" заборгованості по договору про надання юридичних послуг №1 від 03.01.2008р. в сумі 54 000 грн., 540 грн. витрат по сплаті держмита та 212 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу було скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду; в решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.11.2010р. та постанову Дніпропетровської апеляційного господарського суду від 31.03.2011р. у справі №39/86-09 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2011 р. суддя Первушин Ю. Ю. прийняв справу №39/86-09 до свого провадження, справі надано номер 13/5005/7787/2011.

Ухвалою господарського суду від 27.07.2011 р. змінено назву відповідача - відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація”, м.Дніпродзержинськ на публічне акціонерне товариство "Енергогідромеханізація”, м.Дніпродзержинськ.

Справа розглядається в частині стягнення з ВАТ "Енергогідромеханізація" заборгованості по договору про надання юридичних послуг №1 від 03.01.2008р. в сумі 54 000 грн., 540 грн. витрат по сплаті держмита та 212 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Відповідач (ПАТ "Енергогідромеханізація”) надав до суду відзив на позов від 16.08.2011 р. відповідно до якого заперечував проти позовних вимог посилаючись на те, що не визнає укладення зі свого боку додаткової угоди від 31.03.2010 р. до договору №1 від 03.01.2008 р. та акту прийому передачі виконаних робіт від 31.03.2010 р., та надав клопотання про призначення судової-технічної експертизи документів: додаткової угоди від 31.03.2010 р. до договору №1 від 03.01.2008 р. та акту прийому передачі виконаних робіт від 31.03.2010 р.

В судовому засіданні 16.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2008 року між субєктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (виконавець) та відкритим акціонерним товариством "Енергогідромеханізація” (замовник) було укладено договір №1 про надання юридичних послуг (далі договір), відповідно до умов п. 1.1 якого замовник доручив, а виконавець зобовязався надавати за умовами цього договору правові, інформаційно-консультативні послуги, а також здійснювати правове забезпечення виробничої діяльності замовника, а замовник зобовязався прийняти та сплачувати отримані послуги.

Згідно п. 3.1 договору, замовник, за виконання зобовязань вказаних в п. 2.2 договору, зобовязаний здійснювати абонентську плату виконавцю у розмірі 3000,00 грн. в місяць без ПДВ. Сплата здійснюється в готівковій або без готівковій формі, на розрахунковий рахунок виконавця в повному обсязі, щомісячно в строк до 10 числа наступного за звітним періодом, згідно до п. 3.2. договору.

Позивач надав заяву про збільшення позовних вимог від 23.03.2010 р (а.с. 141-142 т. 1), відповідно до якої зазначає, що за умовами договору надав відповідачу юридичні послуги у період з липня 2008 р. по грудень 2009 р. у загальному розмірі 54000,00 грн. за які відповідач не розрахувався у повному обсязі, заборгованість відповідача за договором складає суму у розмірі 54000,00 грн.; згідно заяви позивача від 27.07.2011 р. (а.с. 113 т. 3) відповідач станом на 27.07.2011 р. заборгованість за договором не погасив.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобовязань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, у даній нормі йдеться про обовязок замовника оплатити надану виконавцем послугу.

Факт отримання послуг відповідачем на суму 54000,00 грн. підтверджено актом приймання передачі виконаних робіт від 31.03.2010 р. за договором №1 від 03.01.2008 р. про надання юридичних послуг, що підписаний представниками та завірений печатками обох сторін, що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 100 т. 3).

Відповідно до п. 4 акту приймання передачі виконаних робіт від 31.03.2010 р., ВАТ "Енергогідромеханізація” зобовязався здійснити оплату СПД ОСОБА_1 за послуги за цим актом згідно до п. 3.1 договору №1 від 03.01.2008 р.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач докази оплати та інші документи первинного обліку, що підтверджують сплату суми заборгованості за вказаним договором та актом приймання передачі виконаних робіт від 31.03.2010 р. станом на дату розгляду справи не надав, але надав клопотання від 25.07.2011 р. (а.с. 109-110 т. 3) про призначення судової експертизи у справі, а саме: додаткової угоди від 31.03.2010 р. до договору №1 від 03.01.2008 р. та акту прийому передачі виконаних робіт від 31.03.2010 р.

Клопотання про призначення експертизи Відповідач обґрунтовує тим, що він заперечує складання зі свого боку наданих Позивачем документів: додаткової угоди від 31.03.2010 р. до договору №1 від 03.01.2008 р. та акту прийому передачі виконаних робіт від 31.03.2010 р. З огляду на вказане відповідач наполягає на отримання висновку судового експерта з таких питань: Чи одночасно виконані фрагменти в документах, а саме додаткова угода від 31.03.2010 р. до договору №1 від 03.01.2008 р. та акт прийому передачі виконаних робіт від 31.03.2010 р. Текст, підпис, печатка ? Що обуло виконано раніше підпис з відтиском печатки чи текст; підпис, відтиск печатки, текст ? Чи відповідає час виготовлення фрагментів документів, а саме виконання підпису та нанесення відтиску печатки даті, яка вказана в ньому або вони виготовлені раніше? Таким чином, відповідач наполягає на технічному дослідженні доказів на предмет їх створення. Але справжність підпису та печатки ВАТ «Енергогідромеханізація» відповідач не ставить під сумнів. З огляду на таке суд не знайшов підстав для призначення судової експертизи, клопотання відповідача від 16.08.2011р. відхилив.

Як вбачається з матеріалів справи, термін сплати встановлений п. 3.1 договору, щомісячно в строк до 10 числа наступного за звітним періодом, тобто, за умовами цього договору, строк оплати поставленого товару, є таким що настав; станом на 31.03.2010 р. заборгованість відповідача на користь позивача складала 54000,00 грн.; станом на дату розгляду справи відповідач доказів оплати за послуги у розмірі 54000,00 грн. отримані ним за договором №1 від 03.01.2008 р. про надання юридичних послуг не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, його розміру не спростував.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи викладене, суд вважає що відповідач належним чином не виконав свої, встановлені договором №1 від 03.01.2008 р. майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати отриманих послуг у період з липня 2008 р. по грудень 2009 р. включно, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 54000,00 грн. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню у повному розмірі.

Позивачем на підставі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до квитанції відділення №1 філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку „Надра” №К1/F/45 від 22.04.2009 р. позивач сплатив державне мито за подання позовної заяви до господарського суду у розмірі 372,76 грн., відповідно до квитанції Східного відділення публічного акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро” №88 від 23.03.2010 р., позивач сплатив державне мито за подання заяви про збільшення позовних вимог у розмірі 240,00 грн., але відповідно до п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року №7-93 “Про державне мито” ставки державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів встановлюються в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 102,00 грн. Суд вважає за необхідне суму зайво сплаченого державного мита у розмірі 72,76 грн. повернути позивачу, про що видати довідку.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 43, 49, 8285, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов в частині стягнення з ВАТ "Енергогідромеханізація" заборгованості по договору про надання про надання юридичних послуг №1 від 03.01.2008р. в сумі 54 000 грн. задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація” (51914, м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Дніпробудівська, 16; код ЄДРПОУ 00117274) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. № НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 54 000 грн. (пятдесят чотири тисячі грн. 00 коп.), державне мито у розмірі 540,00 грн. (пятсот сорок грн. 00 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.).

Видати наказ.

Повернути зайво сплачене державне мито за квитанцією Східного відділення публічного акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро” №88 від 23.03.2010 р.. у сумі 72,76 грн., про що видати довідку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяЮ.Ю. Первушин Повний текст рішення складено

23.08.2011 р.