Постанова № 17872648, 23.08.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2011 р. Справа № 12/5007/5/11 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого:

суддів:Черкащенка М.М.

Остапенка М.І.,

Студенця В.І.

за участю представників

сторін позивача Делідон І.М.;

відповідача Сінахова А.В.;

третьої особи не з"явився;

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ "Банк"

на постановуРівненського апеляційного господарського суду

від21.06.2011

та на рішення господарського суду Житомирської області

від14.04.2011

у справі №12/5007/5/11

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт"

доПублічного акціонерного товариства "БМ "Банк"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 провизнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансметалпродукт" (далі ТОВ "Трансметалпродукт") звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "БМ Банк" (далі ПАТ "БМ Банк") про визнання виконавчого напису нотаріуса №4148 від 12.11.2010 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 25.01.2011 порушено провадження у справі № 12/5007/5/11 за позовом ТОВ "Трансметалпродукт" до ПАТ "БМ Банк" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду Житомирської області (суддя Сікорська Н.А.) від 14.04.2011 позовні вимоги ТОВ "Трансметалпродукт" задоволено. Суд визнав таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис (реєстраційний № 4148) вчинений 12.11.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про звернення стягнення на кран КС-5363 Д, зав. № 672, 1992 року випуску, який зареєстрований 28.09.2007 в ДІПБ ОП ВПН за № 5377, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ТОВ "Трансметалпродукт" (АДРЕСА_1, код 32579086).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Грек Анжеліку Василівну.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду (колегя суддів: головуючий суддя Огороднік К.М., судді: Мельник О.В., Коломис В.В.) від 21.06.2011 апеляційну скаргу ПАТ "БМ Банк" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2011 без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Житомирської області від 14.04.2011 та постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2011, ПАТ "БМ Банк" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Трансметалпродукт" відмовити повністю.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.08.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 23.08.2011.

Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 22.08.2011 № 03.10-05/193 у зв'язку із відпусткою судді Капацин Н.В. для розгляду справи № 12/5007/5/11, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 23.08.2011 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді Капацин Н.В., Студенець В.І., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді: Остапенко М.І., Студенець В.І.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Господарськими судами встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "БМ Банк" (правонаступником якого є ПАТ "БМ Банк") (банк) та ТОВ "Трансметалпродукт" (позичальник) 24.01.2008 укладено договір № 2008-001/DC-002 відновлювальної кредитної лінії, за умовами якого позичальник отримує кредит в розмірі 2 400 000,00 грн., зі сплатою 16,5% та зі строком повернення до 23.01.2010.

Додатковим договором № 1 сторонами внесено зміни до договору відновлювальної кредитної лінії № 2008-001/DC-002, а саме: з 01.06.2008 змінено розмір процентної ставки на 18%.

Додатковим договором №6 до основного договору від 25.01.2010 сторони змінили умови строку повернення кредитних коштів, а саме: останньою датою повернення кредиту визначено - 19.02.2010.

На забезпечення вимог ТОВ "БМ Банк", що випливають з договору відновлювальної кредитної лінії № 2008-001/DC-002 від 24.01.2008, між ТОВ "БМ Банк" (заставодержатель) та ТОВ "Трансметалпродукт" (заставодавець) 24.01.2008 укладено договір застави обладнання № 2008-001/DC-002/3, за умовами якого заставодавець надав в заставу рухоме майно - кран КС-5363 Д, зав. № 672, 1992 року випуску, який зареєстрований в ДІПБ ОП ВПН за № 5377 від 28.09.2007, загальною балансовою вартістю 400 000,00 грн., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Пунктом 6.4 договору сторони передбачили, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або в позасудовому порядку згідно чинного законодавства та цього договору.

Судами встановлено, що у звязку з невиконанням ТОВ "Трансметалпродукт" умов договору № 2008-001/DC-002 відновлювальної кредитної лінії, 03.05.2010 ПАТ "БМ Банк" направлено позичальнику вимогу про дострокове повне погашення заборгованості в сумі 2 774 587,15 грн. в тридцятиденний строк з моменту отримання даної вимоги, яка ТОВ "Трансметалпродукт" отримана 06.05.2010 та залишена без реагування.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, 12.11.2010 вчинено виконавчий напис (реєстр. № 4148) про звернення стягнення на обладнання: кран КС- 5363 Д, зав. № 672, 1992 року випуску, що передане в заставу згідно договору застави № 2008-001/DC-002/3, посвідченого 24.01.2008 приватним нотаріусом Новоград-Волинського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_2 за реєстровим № 174.

Постановою Відділу державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Новоград-Волинського МРУЮ) від 06.12.2010 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №4148 від 12.11.2010.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення ( ч. 1 ст. 576 ЦК України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом договору застави визначено рухоме майно заставодавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачене ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Верховним Судом України в постанові від 15.11.2010 у справі № 19/164, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції ст. 24, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ст. 20 Закону України "Про заставу" вказано, що Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині , що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України ( ч. 1 ст. 111-28 ГПК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" цей Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Звернення стягнення на предмет обтяження - вжиття обтяжувачем передбачених законом заходів щодо предмета обтяження для задоволення своїх прав чи вимог, які випливають із змісту обтяження (ст. 2 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень").

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, визначено ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса даною статтею не передбачено.

Отже, при вирішенні спору, суди попередніх інстанцій обґрунтовано визнали оспорений виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, оскільки його вчинено щодо рухомого майна, а ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Доводи ПАТ "БМ Банк", наведені в касаційній скарзі, стосовно того, що ст. 16 ЦК України, ст. 50 Закону України "Про нотаріат" не передбачено такого способу захисту прав, як визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України не містять вичерпного переліку способів захисту прав та інтересів осіб.

Разом з тим, предметом спору у даній справі є визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а згідно ч. 3 ст. 15 ГПК України справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню розглядаються господарськими судами.

Згідно ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування рішення та постанови судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11112 ГПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БМ "Банк" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2011 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 у справі №12/5007/5/11 без змін.

Головуючий - суддяЧеркащенко М.М.

Судді:Остапенко М.І.

Студенець В.І.