Рішення № 17872369, 18.08.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" серпня 2011 р.Справа № 2/5025/1297/11 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Класт” м.Хмельницький

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 6020грн.83коп.

Суддя Дячук Т.В.

Представники :

від позивача : ОСОБА_2- представник за дорученням №01 від 01.01.2011р.

від відповідача : не зявився

Суть спору : позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6020грн.83коп., в т.ч.: 5587грн.93коп. боргу по договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом №154 від 19.08.2009р.; 432грн.90коп. пені.

Ухвалою суду від 25.07.2011р. порушено провадження у справі, копії ухвали надіслано на адреси сторін рекомендованими поштовими відправленнями, які отримані ними, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення №№ 06541385, 06541563.

За клопотанням позивача розгляд справи було відкладено.

Відповідач у відзиві на позов заперечує проти порушення провадження у справі господарським судом Хмельницької області посилаючись на те, що справа має розглядатись за місцезнаходженням відповідача, так як підставою спору є розрахунки двох контрагентів.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в п.8.1 договору №154 від 19.08.2009р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом сторонами прямо визначено, що спір підлягає розгляду в господарському суді по місцю знаходження органу управління перевізника.

Відповідач у відзиві на позов не заявив заперечень по суті позовних вимог, зокрема, щодо їх розміру чи підстав виникнення. Не надано також і доказів сплати боргу.

Відповідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній документами.

Розглянувши матеріали справи господарським судом встановлено :

Між сторонами ТОВ „Класт” м.Хмельницький (перевізник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (експедитор) укладено договір №154 від 19.08.2009р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п.1.1 договору перевізник зобовязався здійснити перевезення вантажу справним вантажним автотранспортом, відповідної вантажопідйомності, в узгоджені і зазначені в заявці сторонами строки, а експедитор прийняв на себе зобовязання провести транспортно-експедиторський супровід вантажу і оплату за перевезення у відповідності до: умов цього договору та/або заявки на перевезення, яка випливає із договору та є його невідємною частиною; вимог чинного законодавства України, що регулює правовідносини по перевезенню вантажів автомобільного транспорту; вимог міжнародних Конвенцій і угод в області міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Порядок розрахунків по договору №154 від 19.08.2009р. визначено в розділі 4 цього договору, а згідно п.4.2, 4.3 договору ціна, вартість конкретного перевезення (групи одно типових перевезень) узгоджуються і зазначаються в заявці перед кожним перевезенням (групою перевезень). Ціна, вартість перевезення являються договірними та визначаються виходячи з конкретної ситуації.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що після виконання робіт (надання послуг) по цьому договору сторони не пізніше 5-ти календарних днів з моменту закінчення робіт (послуг) зобовязані підписати акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який являється підставою для предявлення рахунку на оплату за вказаний в акті період.

В п.6 договору визначена відповідальність сторін. Зокрема передбачено, що в разі прострочення платежу винна сторона сплачує другій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки від суми платежу (п.6.2 ).

В розділі 8 договору сторонами також визначено порядок вирішення спору. Пунктом 8.1 передбачено, що у випадку виникнення спорів сторони будуть намагатись їх врегулювати шляхом переговорів чи обміну листами. Якщо врегулювання не буде досягнуто по правилах п.8.1 договору, то спір підлягає вирішенню в господарському суді по місцю знаходження органу управління перевізника з застосуванням досудового порядку вирішення спорів.

Договір №154 від 19.08.2009р. і заявка №1 до договору підписані і скріплені печатками сторін. Заявка містить усі необхідні дані щодо вантажовідправника, типу автомобіля, характеру вантажу, дати завантаження і дати доставки вантажу, митного оформлення, місця розвантаження. Також зазначено фрахт і умови оплати : 18487грн.93коп. безготівковим розрахунком після доставки вантажу вантажоодержувачу на протязі 5-7 днів після отримання оригіналів документів.

Виконання заявки і доставка вантажу до вантажоодержувача підтверджено товарно-транспортною накладною (CMR), а також підписаним і скріпленим печатками сторін актом здачі-приймання робіт №145МП від 29.08.2009р.

Для оплати транспортних послуг позивач направив відповідачу рахунок №145МП від 29.08.2009р. на суму 18487грн.93коп.

Відповідно наданих виписок Хмельницького відділення ПАТ„Сведбанк”, в оплату за транспортні послуги згідно рахунку №145МП від 29.08.2009р., відповідачем на поточний рахунок позивача було перераховано 12900грн.00коп., в т.ч. : 06.10.2009р. 1000грн.00коп.; 28.10.2009р. 1000грн.00коп.; 13.11.2009р. 1000грн.00коп.; 23.02.2010р. - 500грн.00коп.; 24.03.2010р. 200грн.00коп.; 07.04.2010р. 7000грн.00коп.; 13.04.2010р. 1000грн.00коп.; 28.04.2010р. 500грн.00коп.; 14.05.2010р. 500грн.00коп.; 06.10.2010р. 100грн.00коп.; 08.11.2010р. 100грн.00коп.

Залишок боргу склав 5587грн.93коп.

Позивачем 01.12.2009р. направлено відповідачу претензію за вих.№140 від 18.11.2009р., а в звязку з неповною сплатою боргу, 25.07.2011р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 5587грн.93коп. боргу і 432грн.90коп. пені за прострочку оплати боргу (за період з 20.01.2011р. по 20.07.2011р. -180 днів). Позов подано до господарського суду по місцю знаходження органу управління перевізника відповідно до п.8.1 договору №154 від 19.08.2009р.

Відповідач доказів на спростування заявлених позовних вимог чи доказів сплати боргу не надав.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне :

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності з ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обовязків сторін є укладення між ними договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторонами укладено договір №154 від 19.08.2009р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом та оформлено підписано заявку №1 до даного договору.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими.

Згідно ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно них.

Згідно ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобовязується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачу), а відправник зобовязується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексу України, в силу зобовязання боржник зобовязаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України).

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем надано докази про те, що він, як перевізник, виконав свої зобовязання за договором перевезення.

Відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України у разі, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Сторонами підписано акт здачі-приймання робіт №145МП від 29.08.2009р. і на оплату за перевезення вантажу позивач предявив відповідачу рахунок №145МП від 29.08.2009р. на суму 18487грн.93коп.

Згідно наданих позивачем виписок банку про надходження коштів на рахунок ТОВ „Класт” в Хмельницькому відділенні ПАТ „Сведбанк”, в період з 06.10.2009р. по 08.11.2010р. відповідачем було сплачено 12900грн.00коп.

Борг складає 5587грн.93коп. і докази його погашення відсутні.

Згідно ч.1 ст.546 цього Кодексу виконання зобовязання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.6.2 договору №154 від 19.08.2009р. позивачем нараховано і заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 432грн.90коп., за період прострочки сплати 5587грн.93коп. боргу - з 20.01.2011р. по 20.07.2011р.

Перевіривши розрахунок пені, суд прийшов до висновку, що пеня підлягає стягненню у сумі 427грн.13коп.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено склад судових витрат, до яких, зокрема, відносяться державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ст.49 цього Кодексу, при частковому задоволенні позову господарські (судові) покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526,ч.2 ст.530, ч.1 ст.546, ч.3 ст.549, ст.ст.627, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 45, 47, 12, 13, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Класт” м.Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 задоволити частково у сумі 6015грн.06коп.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Класт” (м.Хмельницький, вул.Тернопільська, 19, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21345080) 5587грн.93коп. (пять тисяч пятсот вісімдесят сім гривень 93коп.) основного боргу, 427грн.13коп. (чотириста двадцять сім гривень 13коп.) пені , 101грн.90коп. (сто одну гривню 90коп.) витрат по оплаті державного мита та 235грн.77коп. (двісті тридцять пять гривень 77коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову на суму 5грн.77коп. пені відмовити.

СуддяТ.В. Дячук

Повний текст рішення складено і підписано 19.08.2011р.

Віддруковано 3 примірники :

1 до справи;

2 позивачу;

3 - відповідачу.