Рішення № 17872314, 23.08.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2011 р.Справа № 22/5025/1184/11 За позовом публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” м. Хмельницький

до 1. Закритого акціонерного товариства „Славута-папір” м. Славута

2. Арбітражного керуючого - розпорядника майна (приватного підприємця) ОСОБА_1, м. Хмельницький

3. Товариства з обмеженою відповідальністю „Експерт”, м. Хмельницький

про - визнання необґрунтованою оцінку майна, яке належить ЗАТ „Славута Папір”;

- зобов'язання арбітражного керуючого ОСОБА_1 провести повторну оцінку майна ЗАТ "Славута-Папір" із залученням іншого суб'єкта оціночної діяльності;

Суддя Заверуха С.В.

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_2 по довіреності № 010-01-3637 від 04.05.2011р. (присутня в судовому засіданні 12.07.2011 р.)

ОСОБА_3 - представник за довіреністю від 23.12.2010 р.

відповідача-1: та відповідача-2: ОСОБА_1 арбітражний керуючий-ліквідатор (згідно постанови господарського суду Хмельницької області від 02.12.2010р. у справі № 2/12-Б-10)

відповідача-3: ОСОБА_4 директор

Повне рішення складено та підписано 23.08.2011 р.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України” м. Хмельницький (позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Славута-папір” м. Славута, арбітражного керуючого - розпорядника майна ОСОБА_1, м. Хмельницький, товариства з обмеженою відповідальністю „Експерт”, м. Хмельницький (відповідачі), в якій просить суд прийняти рішення яким визнати необґрунтованою оцінку майна, яке належить ЗАТ „Славута Папір”, зобов'язати арбітражного керуючого ОСОБА_1 провести повторну оцінку майна ЗАТ "Славута-Папір" із залученням іншого суб'єкта оціночної діяльності.

Крім того, в позовній заяві позивач просить суд заборонити арбітражному керуючому ОСОБА_1 та товарній біржі „Подільська” м. Хмельницький проведення торгів 01.07.2010р. з продажу активів ЗАТ „Славута-Папір” та іншою датою до закінчення строку розгляду даного спору.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що постановою господарського суду Хмельницької області від 02.12.2010р. визнано банкрутом Закрите акціонерне товариство „Славута-Папір”, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1.

Зазначає, що 18.02.2011 року за адресою відповідача - ЗАТ „Славута-Папір” відбулось засідання комітету кредиторів, на якому серед інших питань було вирішено реалізувати єдиним лотом на відкритих торгах через товарну біржу „Подільська” майнові активи боржника за стартовою ціною згідно експертної оцінки.

Повідомляє, що ТзОВ „Експерт” була проведена оцінка майна та визначена ринкова вартість матеріальних активів, що перебувають на балансі ЗАТ „Славута-Папір”, відповідно до якого станом на 28.02.2011 року ринкова вартість майна склала 16 551 639,00 грн. (звіт про оцінку 2/2103). Згодом, 25.03.2011 року у газеті Голос України № 54 (5054) надруковано оголошення про проведення 18.04.2011 року аукціону з реалізації майна ЗАТ „Славута-Папір”, початкова вартість якого визначена у сумі 16 551 639,00 грн. з ПДВ. Наступні торги призначені на 01.07.2011 року.

Звертає увагу суду, що при розрахунку вартості обєктів нерухомості оцінювач використав витратний та дохідний підходи, проте, на думку позивача, саме порівняльний підхід являється пріоритетним, з точки зору реалізації заставного майна, а не дохідний підхід (отримання доходу від здачі нерухомості в оренду), який був прийнятий оцінювачем за базу оцінки.

Крім того, як зазначає позивач, для розрахунку ринкової вартості нерухомості дохідним підходом, оцінювачем прийнята орендна ставка на рівні 1 грн./кв.м. Однак, перевірити достовірність даної інформації не можливо, оскільки у звіті відсутні будь-які посилання на джерело їх отримання, що в свою чергу є грубим порушенням нормативних вимог проведення незалежної оцінки. Також, по факту аналізу звіту встановлено, що інформація стосовно умов використання, зберігання та стану обладнання не відповідає дійсності, а саме в оцінці зазначено, що обладнання не введено в експлуатацію, перебуває в неробочому стані тощо. Проте, не веденим в експлуатацію є лише виробнича лінія для виготовлення паперу в комплексі з двома машинами виробництва паперу РМ7 та РМ10, придбання якої фінансувалось за рахунок кредитних коштів, про що зазначено в Протоколі засідання комітету кредиторів від 18.02.2011р. Однак обладнання знаходиться в робочому стані та зберігається відповідно до технічних умов, що підтверджується актами перевірки майна від 10.03.2011 р. та 17.02.2011 р.

Позивач вважає, що не вірне судження експерта, яке склалось в результаті візуального обстеження, призвело до того, що до деяких агрегатів та компонентів обладнання були застосовані максимально понижуючі коефіцієнти, які не відповідають реальному стану обладнання та впливають на кінцеву вартість.

Зазначає, що 04.04.2011 року установою банку отримано акти інвентаризації основних засобів, обладнання виробничої лінії для виготовлення паперу, по матеріальному складу та складу готової продукції у кількості 11 шт., складені в період з 10.01.2011 року по 17.02.2011 року, згідно яких загальна балансова вартість проінвентаризованого майна складає 37 988 678,14 грн., що значно перевищує експертну вартість майна.

Позивач, враховуючи вимоги ч.2 ст.20 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.32 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, вважає визначення ТзОВ „Експерт” ринкової вартості майна недостовірною та необєктивною, а заниження реальної вартості майна ЗАТ „Славута-Папір” порушує права кредиторів на повне задоволення своїх вимог.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обємі, посилаючись на те, що вони підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи.

В правовому обгрунтуванні від 23.08.2011 року позивач вказує, що оцінка майна є необгрунтованою, оскільки звіт про оцінку майна є необ'єктивним, що є підтвердженням неналежного виконання експертом-оцінювачем своїх обов'язків. Щодо другої вимоги, позивач посилаючись на норми ст.ст. 29,30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказує, що арбітражний керуючий у разі визнання необ'єктивною оцінки зобов'язаний замовити повтору оцінку.

Представник відповідачів-1,2 у письмовому відзиві на позов від 04.07.2011р., а також в засіданні суду проти позову заперечував. Зазначив, що вчиняючи дії щодо ліквідації банкрута, після проведення інвентаризації майна банкрута та прийняття його до свого відання з метою реалізації його та погашення вимог кредиторів, ліквідатором ОСОБА_1 18.02.2011р. скликано комітет кредиторів ЗАТ „Славута-Папір”, на якому було визначено спеціалізованих організацій для проведення експертної оцінки майнових активів банкрута та його продажу. Кредиторами одноголосно визначено ТзОВ „Експерт” м. Хмельницький та товарну біржу „Подільська” м. Хмельницький та визначено порядок реалізації майна ЗАТ „Славута-Папір”.

Зазначив, що після проведення експертної оцінки майна, ліквідатор ознайомив комітет кредиторів з її результатами та оголосив торги на 18 квітня 2011 року шляхом публікації оголошення в газеті „Голос України”, інтернет сайті товарної біржі „Подільська”, Хмельницькій газеті „Є” за стартовою ціною 16 551639,00 грн. Однак, торги 18.04.2011 року не відбулися через відсутність заявок покупців.

Наступні торги були призначені ліквідатором через товарну біржу „Подільська” на 31 травня 2011 року за тією ж стартовою ціною 16 551639,00грн. (оголошення про порядок проведення торгів опубліковано в газеті „Голос України”).

Повідомив, що оскільки заявок покупців не поступило, чергові торги з реалізації майна банкрута призначені на 01.07.2011р., ціна майнового комплексу становить 11586 147,30грн. (згідно рішення комітету кредиторів від 18.02.2011р.) Проте, 01.07.2011р. торги знову не відбулися через відсутність покупців.

Звертає увагу суду, що позивачем подано до суду лише частину експертної оцінки майна банкрута ЗАТ „Славута-Папір”, з якого не можливо встановити дійсний стан майна.

Крім цього зазначає, що 80 % майна банкрута є майно, яке не задіяне у виробництві, а саме закуплені дві паперові машини № 7 та № 10 за кредитні кошти, які були у вжитку, демонтовані та не можуть вважатися машинами.

Вважає, що оцінка майна не підпадає під визначення правовстановлюючого акту та акту для обов'язкового до виконання усіма учасниками певних правовідносин, оскільки є результатом практичної оціночної діяльності з визначених питань, а саме питання визначення вартості майна ЗАТ „Славута-Папір” в процедурі банкрутства. Вона є документальним відтворенням проведених суб'єктом оціночної діяльності дій по оцінці майна, які мають відповідати відповідній процедурі, а не юридичним актом, який, в свою чергу, є офіційним письмовим документом державного чи іншого органу, виданий в межах його компетенції, визначеної законом. Звіт підписується оцінювачем, який безпосередньо проводив оцінку, скріплюється печаткою та підписом керівника оцінювача. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування. В даному випадку оцінка майна ЗАТ „Славута-Папір” погоджена комітетом кредиторів 27.04.2011 року. Така оцінка не підлягає оскарженню. З врахуванням вищенаведеного в задоволенні позовних вимог позивача просить відмовити.

Представник відповідача-3 в засіданні суду зазначив, що при проведенні оцінки використовувався втратний та дохідний підходи, у звязку з неможливістю використання порівняльного підходу через відсутність прямих аналогів купівлі-продажу обєктів аналогічних оцінюваному. Повідомив, що орендна ставка, яка прийнята для розрахунку вартості нерухомості отримана від орендарів, які здають аналогічні приміщення в районі розташування обєктів оцінки. Вказує, що цілісним майновим комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи, які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні обєкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні субєкти господарської діяльності. Також, згідно п.2 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою КМУ від 10.12.2003р. №1891, вартість цілісного майнового комплексу це сукупна вартість цілісного майнового комплексу зменшена на суму зобовязання.

Крім того, в письмовому поясненні звертає увагу, що до майна, яке включається у сукупну вартість цілісного майнового комплексу, належать необоротні активи, оборотні активи, витрати майбутніх періодів. Обєкти фінансового лізингу, що обліковуються на балансі державного підприємства у сукупну вартість цілісного майнового комплексу не включаються.

Зі змісту заявленої позивачем вимоги про заборону арбітражному керуючому ОСОБА_1 та товарній біржі „Подільська” м. Хмельницький проведення торгів 01.07.2010р. з продажу активів ЗАТ „Славута-Папір” та іншою датою до закінчення строку розгляду даного спору, вбачається, що остання за своєю правовою природою є клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову (правове обгрунтування позовних вимог від 23.08.2011 р.). Зокрема, ст. 67 ГПК України передбачає, що позов забезпечується шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії, отже вказана вище вимога позивача є одним із видів заходів забезпечення позову, оскільки метою вжиття останньої є саме заборона відповідачеві (та іншій особі) вчиняти певні дії та саме до закінчення строку розгляду спору про визнання необгрунтованою оцінки майна.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1.1. Інформаційного листа від 12.12.2006р.№ 01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову” вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що зазначене клопотання позивача не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не подано належних обґрунтувань та доказів того, яким чином невжиття зазначених ним заходів по забезпеченню позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду в майбутньому.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Згідно даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.01.2011р. закрите акціонерне товариство „Славута-Папір” перебуває в стані припинення підприємницької діяльності, керівник юридичної особи (голова ліквідаційної комісії) ОСОБА_1.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.07.2011р. публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України” зареєстровано як юридична особа за адресою: м.Київ, вул. Горького,127, код 00032112.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.02.2010р. порушено провадження у справі про визнання закритого акціонерного товариства „Славута-Папір” банкрутом.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 14.05.2010р. затверджено реєстр грошових вимог кредиторів до боржника ЗАТ „Славута-Папір” в сумі 95349923,15грн., зокрема, в реєстрі визнані вимоги забезпечені заставою публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк” в особі Хмельницької філії в розмірі 5022727,35 грн. та 2994236,59 євро (29871492,32 грн. по курсу НБУ станом на 14.05.2010р.).

Постановою господарського суду Хмельницької області від 02.12.2010р. визнано банкрутом закрите акціонерне товариство „Славута-Папір”, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_1

18.02.2011р. відбулось засідання комітету кредиторів по справі №2/12-Б-10 закритого акціонерного товариства „Славута-Папір”, на якому було вирішено надати дозвіл ліквідатору ОСОБА_1 укладати угоди на проведення експертної оцінки майна банкрута ЗАТ „Славута-Папір” з ТОВ „Експерт”, а на реалізацію майнових активів боржника з ТОВ товарна біржа „Подільська”. Також було вирішено майнові активи боржника реалізувати єдиним лотом на відкритих торгах через товарну біржу „Подільська” на десятий день після публікації оголошення в засобах масової інформації: загальнодержавних, місцевих і Інтернет сайті, за стартовою ціною згідно експертної оцінки. В разі не проведення торгів першого разу здійснити знижку вартості майнових активів боржника на 30% і повторно виставити на відкриті торги єдиним лотом з публікацією оголошення в засобах масової інформації: загальнодержавних, місцевих і Інтернет сайті. У випадку не проведення торгів після першої знижки його вартості на 30 %, ліквідатору провести чергове засідання комітету кредиторів та визначити інший порядок реалізації майна боржника.

Визначення ринкової вартості матеріальних активів, що перебувають на балансі ЗАТ „Славута-Папір” було виконано Товариством з обмеженою відповідальністю „Експерт”, яке має сертифікат №6841/08 субєкта оціночної діяльності від 16.04.2008р., виданого Фондом державного майна України на проведення незалежної оцінки майна. Відповідно до звіту про оцінку №2/2103 ринкова вартість обєктів незалежної оцінки станом на 28.02.2011р. складає 16551639,00 грн. з врахуванням ПДВ, в тому числі: обєкти нерухомості 3741600,00 грн. з врахуванням ПДВ, обладнання 12810039,00 грн. з врахуванням ПДВ. Даний звіт проведений оцінювачем ОСОБА_4 (кваліфікаційне посвідчення МФ №3162, свідоцтво про реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів №2581), підписаний оцінювачем та скріплений печаткою ТОВ „Експерт”.

Відповідно до рецензії на Звіт про оцінку „Визначення ринкової вартості матеріальних активів, що перебувають на балансі ЗАТ „Славута-Папір”, рецензентом якого виступала Експертна Рада Всеукраїнської громадської організації „Асоціація Фахівців Оцінки”, зазначений звіт за формою подання матеріалів, обґрунтованістю вихідних даних та застосуванням в процесі оцінки технічних прийомів відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна та не містить суттєвих недоліків, які могли б вплинути на достовірність оцінки майна. Відповідно до п. 67 Національного Стандарту №1 „Загальні засади оцінки майна і майнових прав” Звіт про оцінку майна, що рецензується, класифікується за такою ознакою: „Звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки”. Рецензію підписано членами Експертної Ради Всеукраїнської громадської організації „Асоціація Фахівців Оцінки” 15.04.2011р.

Після проведення експертної оцінки майна ліквідатор ЗАТ „Славута-Папір” оголосив про проведення 18.04.2011р. аукціону з реалізації майна банкрута, шляхом публікації оголошення в газеті „Голос України” від 25.03.2011р. Початкова вартість майна визначена на рівні 16551639,00 грн.

Однак 18.04.2011р. торги не відбулися за відсутності заявок покупців.

Наступні торги з реалізації майна банкрута призначені на 01.07.2011р., шляхом публікації оголошення в газеті „Голос України” від 31.05.2011р. Ціна майнового комплексу визначена у відповідності до рішення комітету кредиторів від 18.02.2011р. в розмірі 11586147,30 грн.

01.07.2011р. чергові торги знову не відбулися через відсутність заявок покупців.

Однак позивач стверджує, що згідно актів інвентаризації основних засобів, обладнання виробничої лінії для виготовлення паперу, по матеріальному складу та складу готової продукції, складених в період з 10.01.2011р. по 17.02.2011р., загальна балансова вартість про інвентаризованого майна складає 37988678,14 грн., що значно перевищує експертну вартість оцінки майна.

Зважаючи на вищевикладене Публічне акціонерне товариство „Державний експортно-імпортний банк України” звернулось з позовом до Закритого акціонерного товариства „Славута-Папір” м. Славута, арбітражного керуючого (приватного підприємця) - розпорядника майна ОСОБА_1, м. Хмельницький, товариства з обмеженою відповідальністю „Експерт”, м. Хмельницький (відповідачі), про визнання необґрунтованою оцінки майна, яке належить ЗАТ „Славута Папір”, зобов'язання арбітражного керуючого ОСОБА_1 провести повторну оцінку майна ЗАТ "Славута-Папір" із залученням іншого суб'єкта оціночної діяльності.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Правові засади здійснення оцінки майна, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших субєктів правовідносин у питаннях оцінки майнових право та використання її результатів визначаються законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” (далі за текстом Закон).

Виходячи із змісту ст. 3 Закону оцінка майна представляє собою визначення вартості цього майна на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, та є результатом практичної діяльності субєкта оціночної діяльності.

Згідно зі ст. 4 Закону практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно субєктами оціночної діяльності, якими, відповідно до ст. 5 Закону, є субєкти господарювання зареєстровані в установленому порядку фізичні особи субєкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат субєкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

В силу ст. 12 Закону, висновки про вартість майна зазначаються у звіті про оцінку майна, який є документом, що підтверджує крім визначеної вартості також й виконані процедури з оцінки майна субєктом оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна.

Таким чином, виходячи з норм Закону за своєю суттю звіт про оцінку майна є документальним відтворенням проведених субєктом оціночної діяльності дій по оцінці майна, які мають відповідати встановленій процедурі.

Ст. 13. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону. Згідно ст. 33. Закону спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ст. 9 Закону процедура оцінки майна визначається у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом Державного майна України. При цьому, відповідно до ч. 6 даної статті положення (національні стандарти) оцінки майна є обовязковими до виконання субєктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Суд звертає увагу, що оцінка вартості майна, яку позивач просить визнати необґрунтованою, як зазначалось вище, визначається у звіті про оцінку майна, який є документальним відтворенням проведених субєктом оціночної діяльності дій по оцінці майна, які мають відповідати встановленій процедурі, а не юридичним актом, який в свою чергу є офіційним письмовим документом державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

В силу ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності мають право на звернення до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав іохоронюваних законом інтересів.

Статтями 16 ЦК України та 20 ГК України визначено спосіб захисту цивільних прав та інтересів вказаних вище осіб. Окрім того, передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За ст. 20 Господарського кодексу України , кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, звернення позивача до суду з позовною вимогою про визнання оцінки майна необґрунтованою не відповідає зазначеним вище нормам законодавства.

Слід звернути увагу на те, що Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та інші законодавчі акти, не передбачають такого способу захисту прав у спорах пов'язаних з оцінкою майна як "визнання оцінки майна необґрунтованою". Вимога про "визнання оцінки майна необґрунтованою" фактично не є способом захисту прав, оскільки не призводить до відновлення порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

З огляду на вищевикладене в його сукупності, суд вважає, що позивачем не вірно вибрано спосіб захисту свого права, а тому не вбачає правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Позивачем також заявлено вимогу про зобовязання арбітражного керуючого ОСОБА_1 провести повторну оцінку майна ЗАТ „Славута-Папір” із залученням іншого субєкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання йог банкрутом" на ліквідатора банкрута покладається обовязок з реалізації майна банкрута у порядку, передбаченому цим Законом, для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.

Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі продажу майна на аукціоні вартість майна, що визначається шляхом його оцінки, є початковою вартістю. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право залучати на підставі договору суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання з оплатою їх послуг за рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника, визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не встановлено комітетом кредиторів (ч.ч.1, 2 ст. 29 Закону).

За приписами ч. 1 ст. 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З наявних в матеріалах справи документів не вбачається порушення арбітражним керуючим (приватним підприємцем) ОСОБА_1 вищенаведених положень законодавства при залученні суб'єктів оціночної діяльності для здійснення оцінки майна. Також, позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами порушення іншими відповідачами (ТзОВ "Експерт" та ЗАТ "Славута-Папір") норм Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” зокрема, щодо визначення вартості майна зазначеного у звіті про оцінку майна.

При цьому враховано, що згідно рецензії на Звіт про оцінку „Визначення ринкової вартості матеріальних активів, що перебувають на балансі ЗАТ „Славута-Папір”, останній в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Наданий в матеріали справи звіт ПП "ЕкспертМАШ" не може прийматися судом до уваги як допустимий доказ, оскільки датований 10 січням 2009 року та на час розгляду справи в суді не є чинним.

Не заслуговують на увагу посилання позивача на ст. 30 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” щодо зобовязання ліквідатора погодити з комітетом кредиторів порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання, оскільки спростовується наявним в матеріалах справи Протоколом засідання комітету кредиторів ЗАТ „Славута-Папір” від 18.02.2011р., де було вирішено майнові активи боржника реалізувати єдиним лотом на відкритих торгах через товарну біржу „Подільська” на десятий день після публікації оголошення в засобах масової інформації: загальнодержавних, місцевих і Інтернет сайті, за стартовою ціною згідно експертної оцінки. В разі не проведення торгів першого разу здійснити знижку вартості майнових активів боржника на 30% і повторно виставити на відкриті торги єдиним лотом з публікацією оголошення в засобах масової інформації: загальнодержавних, місцевих і Інтернет сайті. У випадку не проведення торгів після першої знижки його вартості на 30 %, ліквідатору провести чергове засідання комітету кредиторів та визначити інший порядок реалізації майна боржника.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що судом відмовлено позивачу в задоволені позовних вимог в частині визнання необґрунтованою оцінки майна, яке належить ЗАТ „Славута-Папір”, складеною ТОВ „Експерт” 28.02.2011р., в задоволені позовних вимог щодо зобовязання арбітражного керуючого ОСОБА_1 провести повторну оцінку майна ЗАТ „Славута-Папір” із залученням іншого субєкта оціночної діяльності також належить відмовити.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з відмовою в задоволенні позову, підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову (заборону арбітражному керуючому ОСОБА_1 та товарній біржі „Подільська” м. Хмельницький проведення торгів 01.07.2010р. з продажу активів ЗАТ „Славута-Папір” та іншою датою до закінчення строку розгляду даного спору) відмовити.

У позові відмовити.

Суддя С.В. Заверуха

Віддруковано 5 примірників:

1- в справу, 2- позивачу, 3,4,5 - відповідачам

Повне рішення складено та підписано 23.08.2011 р. Помічник судді Гураль Л.Л.